- •1.1. Поняття трудових правовідносин на автомобільному транспорті.
- •1.3. Робочий час і час відпочинку у сфері автомобільного транспорту
- •Висновки за розділом 1
- •2.1. Трудові взаємини та гарантії працівників автомобільного транспорту
- •2.2. Дисципліна праці в автомобільному транспорті загального користування
- •Висновки за розділом 2
- •Висновки за розділом 3
- •Висновки
- •Список літератури
Висновки за розділом 3
Служба охорони праці виконує організаційну роботу з забезпечення працюючих нормативно-правовою документацією; з паспортизації підрозділів на відповідність їх вимогам з охорони праці; обліку, аналізу нещасних випадків, професійних захворювань та аварій; підготовки статистичних звітів про охорону праці; розробки перспективних та поточних планів розробки з охорони праці; пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці; надання допомоги комісії з охорони праці підприємства; підвищення кваліфікації і перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці [2, c.431].
Висновки
В роботі проведено дослідження особливостей правового регулювання міжнародних автомобільних перевезень.
Характерною рисою правового регулювання в сфері міжнародних автоперевезень, якою є те, що основні питання міжнародних перевезень розв’язуються в міжнародних угодах (транспортних конвенціях), які містять диференційовані норми, що однаково визначають умови міжнародних перевезень вантажів і пасажирів. У більшості міжнародних транспортних конвенцій містяться положення, що стосуються договору автоперевезення вантажів і пасажирів у відповідних міжнародних сполученнях.
Суб’єктами правовідносин на автомобільному транспорті є широке коло юридичних та фізичних осіб, які забезпечують транспортне обслуговування, споживають транспортні послуги, створюють умови для здійснення дорожнього руху. Їх правовий статус має дві складові: одна пов’язана з наданням транспортних послуг, а інша – із участю в дорожньому русі .
Законодавство про автомобільний транспорт складається з Кодексу автомобільного транспорту України, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період» та інших нормативно-правових актів України.
Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані на:
– забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності;
– забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту;
– розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності автомобільного транспорту;
– визначення загальних засад стратегічного розвитку, системи управління, реформування та регулювання автомобільного транспорту;
– визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів оптимізації діяльності автомобільного транспорту;
– захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування;
– захист національного ринку транспортних послуг та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту;
– створення рівних умов для роботи всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції.