- •Передмова
- •Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек
- •1.1.1. Ідентифікація небезпек
- •1.1.2. Номенклатура небезпек
- •1.1.3. Таксономія небезпек
- •1.1.4. Квантифікація небезпек
- •Види та характер впливу небезпек
- •1.2. Аналіз ризику виникнення небезпеки
- •Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки
- •Матриця визначення рангу небезпеки
- •Варіанти завдання
- •Зм 2. Небезпеки системи «людина – життєве середовище»
- •2.1. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії
- •Шкала патогенності погоди
- •2.2. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •Варіанти завдання
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •Результати розрахунків
- •Практичне заняття №3
- •3.1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •3.2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3.3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів Дозиметр-радіометр мкс-«Терра»
- •Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •3.4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту
- •3.5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
- •Результати дослідної роботи
- •Іі. Хімічна безпека Основні поняття, терміни та визначення теми
- •3.6. Характеристика хімічних речовин
- •Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
- •3.7. Нормування вмісту шкідливих речовин
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •3.8. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •Практичне заняття №4
- •4.1.1. Розпізнавання отрути
- •4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги
- •4.1.3. Отруєння рослинами
- •4.1.4. Отруєння грибами
- •4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
- •4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
- •4.2. Утоплення, перша медична допомога
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин
- •0 5 10 15 20 25Км Масштаб: в 1см – 5км
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с)
- •Іі. Прогнозування хімічної обстановки Основні поняття, терміни та визначення
- •5.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
- •Ступінь вертикальної стійкості атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Практичне заняття № 6
- •6.1. Пожежі
- •6.2. Термічні опіки, їх характеристика
- •Практичне заняття №7
- •7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях
- •7.2. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах
- •7.2.1. Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •7.3. Перша медична допомога при закритих травмах
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях
- •8.1.1. Види ризиків.
- •8.1.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •8.1.3.Методи визначення ризику:
- •8.1.4. Управління ризиком
- •Кількісний аналіз ризику
- •Приклад виконання
- •Практичне заняття №9 знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
- •Теоретичні відомості Основні поняття, терміни та визначення
- •9.1. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •9.2. Спецобробка людей, техніки
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
- •9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна
Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
Швидкість вітру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Поправочний коефіцієнт: За інверсії |
1 |
0,6 |
0,45 |
0,38 |
- |
- |
За ізотермі |
1 |
0,71 |
0,55 |
0,5 |
0,45 |
0,41 |
За конвекції |
1 |
0,7 |
0,62 |
0,55 |
- |
- |
Таблиця 5.13
Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
Швидкість вітру, м/с |
Інверсія |
Ізотермія |
Конвекція | |||
L<10 |
L>10 |
L<10 |
L>10 |
L<10 |
L>10 | |
1 |
2 |
2,2 |
1,5 |
3 |
1,5 |
1,8 |
2 |
4 |
4,5 |
3 |
4 |
3 |
3,5 |
3 |
6 |
7 |
4,5 |
6 |
4,5 |
5 |
4 |
- |
- |
6 |
8 |
- |
- |
5 |
- |
- |
7,5 |
10 |
- |
- |
6 |
- |
- |
9 |
12 |
- |
- |
Примітка: інверсія і конвекція за швидкості вітру понад 3 м/с спостерігається рідко. L– відстань від місця розлиття СДОР до об’єкта, км.
Рис. 5.4 Параметри зони хімічного зараження місцевості. Основні параметри: Г - глибина, Ш – ширина, Sзхз – площа зони хімічного зараження, R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта.
Контрольні питання:
Визначення основних понять і термінів: радіаційна безпека, радіаційна обстановка, зона радіоактивного зараження, осередок радіаційного ураження, хімічна обстановка, зона хімічного зараження, осередок хімічного ураження, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.
Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
Принципи оцінки радіаційної обстановки.
Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.
Принципи оцінки хімічної обстановки.
Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.
Практичне заняття № 6
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ ПОЖЕЖАХ ТА ПЕРША
МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ
Мета роботи: сформулювати необхідні вміння і навички поведінки при пожежах та для надання першої медичної допомоги потерпілим з опіками.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Основні поняття, терміни та визначення:
Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.
Горіння – екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум'я або світінням.
Опік – це пошкодження тканин внаслідок дії високих температур, хімічних речовин, випромінювань і електричного струму.
Опікова хвороба – патологічний стан організму, при якому у відповідь на опік виникають значні порушення життєдіяльності органів і систем, які можуть призвести до смерті.
6.1. Пожежі
Пожежі – найпоширеніша надзвичайна ситуація у сучасному суспільстві.
Причинами виникнення пожеж на підприємствах та побуті є:
недоліки в будівельних конструкціях і плануванні приміщень;
недоліки влаштування комунікацій;
порушення режимів технологічних процесів;
необережне поводження з вогнем або горючими речовинами;
несправність електрообладнання;
порушення правил пожежної безпеки тощо.
Пожежі виникають внаслідок властивості деяких матеріалів (особливо органічного походження) горіти. Під горінням розуміють хімічну реакцію поєднання горючої речовини з киснем, при цьому змінюється хімічний стан речовини, виділяється тепло й випромінюється світло. Горіння може відбуватися лише за таких умов: наявності кисню; наявності речовини, яка може горіти; наявності температури займання.
Простір, в якому розвивається пожежа, умовно поділяється на три зони: горіння, теплової дії, задимлення:
-
Зоною горіння називається частина простору, в якому відбуваються процеси термічного розкладання чи випаровування горючих металів і речовин.
-
Зона теплової дії – це частина простору де протікають процеси теплообміну між поверхнею полум'я і горючими матеріалами.
-
Зона задимлення – це частина простору, що примикає до зони горіння і заповнена димовими газами в концентрації, яка створює загрозу життю й здоров’ю людей.
Алгоритм поведінки у разі виникнення пожежі:
обов'язково зателефонувати у службу порятунку за номером «101» та організувати евакуацію* у безпечне місце згідно зі схемою евакуації;
організувати винесення майна в безпечне місце та забезпечити його надійну охорону; вимкнути електрику й газопостачання;
Організувати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежегасіння до прибуття пожежників;
Під час рятування потерпілих із приміщення, яке охоплене полум'ям, та гасіння пожежі необхідно дотримуватися таких правил:
1) перед тим як увійти в приміщення, яке охоплене полум'ям, потрібно накритися з головою мокрим покривалом;
відчиняти двері в задимлене приміщення потрібно обережно, щоб запобігти спалаху полум'я від швидкого припливу свіжого повітря, збагаченого киснем; відчиняючи двері, треба знаходитися збоку від дверного полотна;
2) у сильно задимленому приміщенні потрібно рухатися поповзом або зігнувшись (як правило, біля підлоги температура повітря нижча, що полегшує дихання);
3) для захисту від чадного газу слід дихати через зволожену тканину.
* При виникненні пожежі вже на першій стадії виділяється теплота, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому в таких випадках слід враховувати необхідність евакуації людей у визначені строки. Показником ефективності процесу евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення й будинок загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей з окремих приміщень і будинку в цілому менша критичної тривалості пожежі.
Критичною тривалістю пожежі вважається час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі. Не вважаються евакуаційними ті виходи, які пов'язані з механічним приводом (ліфти, ескалатори), сходи, котрі не розміщені в сходових клітках. Евакуаційних виходів із приміщень кожного поверху має бути не менше двох. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — 0,8 м. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися у напрямку виходу із приміщення. У кожному приміщенні слід розвішувати на видному місці план евакуації людей і матеріальних цінностей, а також пожежні щити з первинними засобами пожежегасіння.
УВАГА!
якщо на людині загорівся одяг, необхідно лягти на землю і, перекочуючись, збити полум'я; бігти не можна — це ще більше роздмухає полум'я;
побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на неї плащ або покривало і щільно притисніть;
у разі виникнення опіку потрібно одразу надати першу медичну допомогу та відправити потерпілого до лікарні;
виходити із зони пожежі треба в навітряну сторону.