- •Передмова
- •Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек
- •1.1.1. Ідентифікація небезпек
- •1.1.2. Номенклатура небезпек
- •1.1.3. Таксономія небезпек
- •1.1.4. Квантифікація небезпек
- •Види та характер впливу небезпек
- •1.2. Аналіз ризику виникнення небезпеки
- •Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки
- •Матриця визначення рангу небезпеки
- •Варіанти завдання
- •Зм 2. Небезпеки системи «людина – життєве середовище»
- •2.1. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії
- •Шкала патогенності погоди
- •2.2. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •Варіанти завдання
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •Результати розрахунків
- •Практичне заняття №3
- •3.1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •3.2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3.3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів Дозиметр-радіометр мкс-«Терра»
- •Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •3.4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту
- •3.5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
- •Результати дослідної роботи
- •Іі. Хімічна безпека Основні поняття, терміни та визначення теми
- •3.6. Характеристика хімічних речовин
- •Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
- •3.7. Нормування вмісту шкідливих речовин
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •3.8. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •Практичне заняття №4
- •4.1.1. Розпізнавання отрути
- •4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги
- •4.1.3. Отруєння рослинами
- •4.1.4. Отруєння грибами
- •4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
- •4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
- •4.2. Утоплення, перша медична допомога
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин
- •0 5 10 15 20 25Км Масштаб: в 1см – 5км
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с)
- •Іі. Прогнозування хімічної обстановки Основні поняття, терміни та визначення
- •5.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
- •Ступінь вертикальної стійкості атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Практичне заняття № 6
- •6.1. Пожежі
- •6.2. Термічні опіки, їх характеристика
- •Практичне заняття №7
- •7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях
- •7.2. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах
- •7.2.1. Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •7.3. Перша медична допомога при закритих травмах
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях
- •8.1.1. Види ризиків.
- •8.1.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •8.1.3.Методи визначення ризику:
- •8.1.4. Управління ризиком
- •Кількісний аналіз ризику
- •Приклад виконання
- •Практичне заняття №9 знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
- •Теоретичні відомості Основні поняття, терміни та визначення
- •9.1. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •9.2. Спецобробка людей, техніки
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
- •9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна
1.1.4. Квантифікація небезпек
З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження.
-
Квантифікація – кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою.
Така кількісна оцінка залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, природних ресурсів, кількості та якості матеріальних цінностей тощо.
Джерелом небезпеки може бути будь яке тіло, об’єкт або явище з якими людина контактує під час своєї діяльності, при цьому фактори небезпеки активуються.
Фактори небезпеки – це обставини які є передвісниками небажаної дії на людину, що може змінити стан її здоров’я або життя.
|
За джерелом небезпеки фактори поділяють на такі, що виникають у природній, техногенній і соціальній сферах.
Фактори природного походження:
Кліматичні – залежать від дії сонячної радіації, циркуляції
повітря, коливань атмосферного тиску, тепла і вологи та ін.
Ґрунтові – визначаються особливостями ґрунту.
Геоморфологічні – обумовлені будовою геологічних структур надр
Землі, рельєфом місцевості та ін.
Біотичні – враховують вплив на людину, рослин, тварин, вірусів, мікробів.
Фактори техногенного походження:
Технічні – визначаються рівнем надійності машин, механізмів.
Технологічні – пов’язані з використанням технологій з підвищеним рівнем ризику, перевищенням допустимих значень навантаження, низькою кваліфікацією виконавців та ін.
Організаційні – обумовлені структурою виробничих взаємозв’язків, системою правил, умовами виконання робіт.
Фактори соціального походження:
Державно – правові.
Етнічно-соціальні – залежать від особливостей побуту, культури, релігії.
Інформаційні – такі що визначаються надмірною інформацією, передачі і сприйняття інформації, ефектами, що викликають у суспільстві її розповсюдження.
Психологічні – таки що обумовлені порушеннями правил поведінки і діяльності людей, психологічними характеристиками.
Названі фактори є умовою об’єктивної присутності небезпек різного походження, які можна класифікувати за ознаками.
Таблиця 1.1
Види та характер впливу небезпек
Класифікаційні ознаки |
Види небезпек |
Характер впливу небезпек |
Сфера життєдіяльності |
Природні |
Зміни природних умов |
Техногенні |
Зміни виробничих параметрів | |
Соціальні |
Загострення внутрішніх протиріч у суспільстві, виникнення конфліктів | |
Масштаб розповсюдження
|
Глобальні |
На всю планету |
Національні |
На націю | |
Регіональні |
На регіон | |
Локальні |
На невелику територію | |
Особисті |
На індивіда | |
Місце виникнення |
Зовнішні |
Від зовнішнього світу |
Внутрішні |
Всередині об’єкта, індивіду | |
Характер прояву |
Матеріальні |
На матеріальні об’єкти |
Моральні |
На духовні і моральні цінності | |
Реальність прояву
|
Реальні |
Об’єктивний, з можливими ознаками прояву |
Потенційні |
Об’єктивний | |
Уявні |
Суб’єктивний | |
Джерело виникнення
|
Державні |
Від інститутів держави |
Групові |
Від групи людей | |
Індивідуальні |
Від особистості | |
Тривалість дії
|
Постійні |
Присутні постійно |
Тривалі |
Присутні тривалий час | |
Короткочасні |
Присутні короткий час | |
Час прояву |
Імпульсивні |
Проявляються під час виникнення |
Кумулятивні |
Проявляються після накопичення | |
Характер впливу на людину |
Активні |
Дія від внутрішній енергії |
Пасивні |
Дії від зовнішній енергії |
Небезпеки проявляють себе у природній, виробничий, побутовій, дорожньо-транспортній та інших сферах життєдіяльності людини.
-
Небезпеки виникають у визначеному просторі – небезпечних зонах.
Умови при яких створюється реальна можливість виникнення шкоди – небезпечна ситуація.
Наслідки прояву небезпек оцінюються за ступенем впливу на здоров’я і життя людини та величиною нанесених збитків і поділяються на:
первинний (від безпосереднього впливу негативних процесів) і вторинний;
прямий (на територіях або об’єктах у зоні руйнуючого впливу фактора ураження) і непрямий (на інших територіях і об’єктах);
економічний, соціально-економічний, соціальний, екологічний і еколого-економічний.
Прогноз наслідків небезпечних і екстремальних ситуацій включає оцінку і аналіз причин виникнення ситуацій, а саме:
визначення очікуваної інтенсивності впливу небезпеки;
виявлення механізмів розвитку факторів небезпеки;
характеристику і розмір ураження;
оцінку глибини і агресивності впливу факторі ураження;
визначення періодичності виникнення небезпек, екстремальних ситуацій та їх розвитку;
визначення розміру збитків в разі реалізації небезпечних і екстремальних ситуацій.
В процесі управління безпекою життєдіяльності разом із прогнозуванням розробляються попереджуючи та захисні дії, а також засоби, що забезпечують безпеку:
на попередження або ліквідацію небезпеки шляхом усунення її джерела;
захист людини шляхом застосування колективних і індивідуальних засобів захисту, а також страхування при роботах у небезпечних зонах;
розробку відповідних законодавчих норм, правил, інструкцій;
адаптацію людини до роботи у небезпечному середовищі шляхом навчання;
забезпечення медико-гігієнічних умов.