Фактори технічної небезпеки

Назва небезпечного фактору	Метод оцінок	Стан небезпечного фактору	Заходи щодо ліквідації або зниження впливу фактора технічної небезпеки	Термін перевірки стану небезпечного фактору

Коефіцієнт небезпеки на робочому місці повинен бути мен­шим за одиницю, якщо він більший за одиницю, треба вжити заходів щодо його зниження.

• Визначається сумарна кількість балів за даними табл. 2.

• За даними табл. 4. встановлюється розмір доплат до тарифної ставки або посадового окладу.

Таблиця 4

Розміри доплат до тарифної ставки або посадового окладу за працю в шкідливих умовах

Характеристика роботи	Сума балів	Розмір доплати, % до тарифної ставки або окладу
3 важкими і шкідливими умовами праці	До 2 2.1-4	4 8
Зі шкідливими умовами праці	4.1-6	12
3 особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці	6.1-8 8.1-10 Більше 10	16 20 24

3.4.5. Розрахунки природного і штучного освітлення

Природна освітленість оцінюється коефіцієнтом природної освітленості, що дорівнює відношенню природної освітленості на робочому місці до зовнішньої горизонтальної природної освітленості:

(31)

де Е_в– освітленість, яка створюється у деякій точці в середині приміщення світлом неба, лк; Е_н – одночасне з Е_взначення зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється повністю відкритого неба, лк.

Методика розрахунок природного освітлення виконують за методикою БНіП –ІІ-4-79. В задачу розрахунку входять визначення площі світлових пройомів, які повинні забезпечувати належну штучну освітленість. Площа пройомів для забезпечення бічної природної освітленості знаходять за формулою

S_п e_н k₃ h_o

S_o = -------------- k_зд (32)

100t_or

а площа пройомів при верхній освітленості – за формулою

S_п e_н k₃ h_ф

S_o = -------------- (33)

100t_or₂ k _ф

де Sп– площа підлоги приміщення ; e_н– нормоване значення коефіцієнта природної освітленості; k_3д – коефіцієнт запасу; k_3д= 1...1.7 – коефіцієнт, який враховує затінення сусідніми спорудам; h_o,h_ф– світлові характеристики бічних і верхніх пройомів, відповідно; t_o - загальний коефіцієнт світло пропускання; r₁і r₂ – коефіцієнти, які враховують відображення світла при бічній і верхній освітленості; k _ф – коефіцієнт, який враховує тип фонаря (віконного пройому у стелі приміщення). Значення світлових характеристик фонарів змінюється від 3,4 до 16 і залежить від кількості пройомів і відношення висоти приміщення до ширини прольоту, а також відношення довжини приміщення до ширини прольоту (приміщення).

Значення коефіцієнтів r₁і r₂вибирають також з таблиць БНіП ІІ-4-79. Межа зміни коефіцієнта r₁=0...10, а r₂= -0,25...2;

k₃= -1,2...1,8 – коефіцієнт запасу; t_o- загальний коефіцієнт світлопропускання

t_o=t₁t₂t₃t₄t₅ (34)

де t₁=0,5...0,9 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу; t₂= 0,5...0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в переплетіннях віконних прйомів (світлопройми); t₃= 0,8-0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях; t₄=0,6...1 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; t₅= 0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлена під фонарями

Методика розрахунку штучногоосвітлення передбачає спочатку розрахунок загального освітлення, а потім комбінованого, яке являє собою суму місцевого і загального освітлення.

Розрахунок загального освітлення виконують в основному методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

(35)

де Е - норма освітленості (згідно розряду зорової роботи), лк;

19. площа приміщення, м²;

К - коефіцієнт запасу, К = 1,3...1,5 (менші значення для ламп розжарювання, більші - для газорозрядних ламп);

Z- коефіцієнт нерівномірності освітлення змінюється в межахZ= 1,1...1,5 (у середньому приймаємо = 1,2);

 - коефіцієнт використання освітлювальної установки;

14. число ламп.

Для визначення коефіцієнту розраховують індекс приміщення:

(36)

де а, b- відповідно довжина і ширина приміщення, м;

Н_С- висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м .

При однаковому коефіцієнті відбиття стелі й стін, що дорівнює 0,7, коефіцієнт залежно від імає таке значення:

Індекс приміщення, і	0,5	1	2	3	4	5
Коефіцієнт використання світлового потоку	0,22	0,37	0,48	0,54	0,59	0,61

Число ламп, необхідних для освітлення виробничого приміщення, визначається за формулою

(37)

де F- світловий потік, F = (39)

h- відстань лампи до освітлювальної поверхні, м;

Е - нормативна освітленість, лк;

 - показник, який залежить від hі відстаніb.