Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах

Мета – Розглянути основні причини, наслідки надзвичайних ситуацій (НС) та методи і засоби їх подолання.

Завдання – визначити критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

Очікувані результати – після вивчення теми студент повинен усвідомлювати високу відповідальність майбутнього фахівця як керівного персоналу і працівника адміністрації за долю населення, яке підпадає під дію НС, адже в центрі уваги повинна бути людина як головна цінність держави.

План лекційного заняття:

• Основні поняття і терміни: надзвичайна подія, надзвичайні умови, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.

• Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

• Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

• Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 253–278.

2. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник –К., «Основа», 2011, - С.283-287

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 306–310.

2. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред. В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.335–344, 366–384

Практичне заняття № 5

Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення

Мета роботи – навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття.

• Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

• Вивчити основні поняття та визначення.

• При вивченні матеріалу теми звернути увагу на принципи оцінки радіаційної та хімічної обстановки і послідовність визначення зон радіаційного або хімічного забруднення.

• Особливу увагу звернути на правила поведінки на зараженій місцевості та основні способи та засоби захисту співробітників і населення.

Основні контрольні запитання

1. Визначення основних понять і термінів: радіаційна безпека, радіаційна обстановка, зона радіоактивного зараження, осередок радіаційного ураження, хімічна обстановка, зона хімічного зараження, осередок хімічного ураження, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.

2. Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.

3. Принципи оцінки радіаційної обстановки.

4. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.

5. Принципи оцінки хімічної обстановки.

6. Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.

• Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П.Матейчика. – К.НТУ, 2013 - 114с.

• Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.57-63.

• Сусло С.Т.,Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О. Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.146-194.

• Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини. Навчальний посібник, МОН України, К., НТУ, 2001 – 288с.

• Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 206 – 217

Завдання для практичного заняття:

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Дати оцінку обстановці, що склалася внаслідок аварії на радіаційно- та хімічно небезпечних об'єктах, визначити основні параметри зон радіаційного і хімічного забруднення та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

3. Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.

Робота 1. Прогнозування зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари.

Дати оцінку обстановці що склалася на радіаційно-небезпечному об'єкті об’єкті «А» Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу радіоактивних речовин утворилася радіаційна хмара.

Визначити розміри можливих зон радіактивного забруднення. місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної обстановки :

1. Визначити категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам: хмарність, швидкість приземного вітру V₁₀ та часу доби.

2. Визначити величину активності (А), викинутої радіоактивної речовини за формулою (5.1):

A = h·10^-3·W·n, (5.1)

де h— відсоток викинутої речовини, %;

W— електрична потужність реактора, МВт;

п — кількість зруйнованих реакторів.

3. Визначити середню швидкість переносу V_пер радіоактивної хмари у відповідності до категорії стійкості атмосфери і швидкості вітру на висоті 10 м (за табл. 5.2).

4. Визначити час початку випадання радіоактивних опадів на території об'єкта у відповідності до відстані об'єкта (R_xкм) до аварійного реактора, категорії стійкості атмосфери, середньої швидкості переносу хмари V_пер.

5. Визначити розміри прогнозованих зон забруднення місцевості у відповідності до категорії стійкості атмосфери, швидкості переносу хмари, типу ядерного реактора (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h = 50%) та нанести їх у масштабі на карту, схему (за табл. 5.4. - 5.8.).

Робота 2. Прогнозування хімічної обстановки та захист населення у «зоні лиха»

Дати оцінку обстановці що склалася на об’єкті “Б” у результаті руйнування ємності де зберігалася сильнодіюча отруйна речовина (СДОР). Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також випаровування його з площі розливу. утворилась хмара з вражаючою концентрацією СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Визначити розміри можливих зон хімічного забруднення місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування хімічної обстановки :

А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

1. Визначити ступінь вертикальної стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби : температурі шарів повітря, швидкості вітру.

2. Визначити глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємкість, де зберігалася СДОР, не обвалована) у відповідності до кількості СДОР, ступеня вертикальної стійкості повітря та характеру зберігання.

Примітка: За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти.

фактичну глибину знаходимо за формулою (5.2):

Г = Г_табл ∙ k_пер (5.2)

2. Визначити ширину Ш 3Х3 за формулою (5.3):

Ш = Г ∙ k_в.ст; (5.3)

З урахованням коефіцієнту вертикальної стійкості повітря – k_в.ст., який приймається рівним: при інверсії – 0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції –0,8.

4. Визначити площу 3Х3 як площу трикутника (форм. 5.4):

S_3Х3 = 1 / 2 Г ∙ Ш, (5.4)

5. Нанести отримані параметри у масштабі на топографічну карту, схему:

Б. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L від зони розлиття СДОР.

1. Знайти середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря у відповідності ступеня вертикальної стійкості атмосфери. (L) знаходимо за формулою (5.5):

, (5.5)

де W – швидкість перенесення зараженого повітря,

60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.

L – відстань від підприємства до місця аварії

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Опрацювати алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної та хімічної обстановки обстановки.

2. Закінчити оформлення протоколу практичного заняття.

3. Визначити основні способи та засоби захисту співробітників і населення.