- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •1. Сфера застосування
- •2. Опис навчальної дисципліни
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •У процесі вивчення навчальної дисципліни студентами передбачається досягти такі цілі:
- •3.2.Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс.
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •4. Робоча навчальна програма , плани лекцій та практичних
- •Модуль і. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах та
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2. За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •2.Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги :
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4. Рекомендована тематика та форми науково-дослідної роботи
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •44.Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.6. Методи навчання
- •8 . Методи контролю
- •8.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •8.2 Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •8.3 Умови нарахування балів
- •8.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •8.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •9. Методичне забезпечення
- •13. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
2.Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги :
А. « Після вживання грибів (бліда поганка) у людини з'явилися слинотеча, блювання, пронос, біль у животі, посилена перистальтика кишок - "чути на відстані", різке виділення поту - потерпілий "купається" у поту. Зіниці звужені, порушена гострота зору (потерпілий бачить тільки близькі предмети), реакція зіниць на світло відсутня. Пульс рідкий, АТ крові різко знижений. Дихання ускладнено, особливо видих, з хрипами. Слизові оболонки, шкіра бліді, синюшні.»
Б.»Після укусу гадюки людина відчула укол, а на шкірі побачила подвійний слід (2 дірочки). Через 20 хв. з'явились набряк, почервоніння шкіри від місця укусу смугами тягнеться до тулуба. На місці укусу виник пухир з кров'яним змістом, відчувається втрата чутливості. Через 1 годину з'явилися задишка, серцебиття. запаморочення, нудота, блювання, сухість у роті. Зіниці розширені, реакція на світло збережена, підвищується температура тіла, різко збільшується частота пульсу до 120 ударів за 1 хв.
В. "З води витягли чоловіка без свідомості, шкіра обличчя сіро-синього кольору, пульс на сонній артерії відсутній, грудна клітка не рухається ".
*План першої медичної допомоги оформити у вигляді таблиці.
Завдання до самостійної роботи.
1.Створити навчальні алгоритми небезпек, пов’язаних із отруєнням отруйними грибами, отрутою гадюки, утопленням та структурно-логічну схеми їх вивчення.
Тест для контролю засвоєності матеріалу тем:” Соціально - політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини. ”
”Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей.”
Форми перебігу конфліктів:
Відкрита
Напружена
Легка
Закрита (латентна).
Згідно з визначенням, тероризм – цілеспрямована діяльність, яка пов’язана зі здійсненням системи спланованих акцій залякування. Розрізняють два види тероризму: фізичний і психологічний. Чи використовує психологічний тероризм засоби фізичної дії на суперника?
Так Ні
З погляду медицини, чи є різниця між наркоманією та токсикоманією?
Так Ні
«Побутовою наркоманією» називають:
Вживання «легких» наркотиків;
Токсикоманію;
Алкоголізм і тютюнопаління.
Прийнято розрізняти чотири основні види натовпу:
Спокійний, одностайний, агресивний, панічний;
Випадковий, експресивний, конвенційний, діючий;
Громадський, політизований (мітинг), військовий, кримінальний.
Щоб зберегтися у натовпі слід:
Рухатися у тому самому напряму і з такою швидкістю, як усі.
Триматися найближче до стін, не пропускаючи тих, хто позаду.
Тримати руки у кишенях.
Зазначте соціально-політичні небезпеки:
Аварійність на транспорті
Інфекційні захворювання
Тероризм
Виробничий шум
Злочинність
Несприятлива обстановка для роботи
Землетрус
Низький життєвий рівень
Ваші дії при отруєнні грибами:
Промити шлунок
Визвати блювання
Дати касторове масло
Випити активоване вугілля
Поставити очисну клізму.
При укусі змії (потрібне виділити):
Покласти постраждалого так, щоб голова була нижче тулуба
Припалити ранку розжареним металом, сірниками
Отруту витиснути з кров’ю або відсмоктати ротом
Промити ранку розчином марганцівки або перекисом водню
Перев’язати ранку
Накласти джгута, перетягнути руку або ногу
Якомога швидше відвезти потерпілого в лікарню
Вкажіть послідовність основних долікарських допомог постраждалим від отруєння отрутами тваринного походження – бджіл, осів, джмелів, шершнів:
Покладання до ранки холоду (льоду)
Промивання ранки спиртом
Вилучення жала
При наявності інтоксикації – багато питва та транспортування до лікарні
При отруєнні через кишково-шлунковий тракт застосовують:
Промивання шлунку водою
Промивання шлунку слабим розчином перманганату калію
Промивання шлунку слабим розчином оцтової чи лимонної кислоти
Промивання шлунку слабим розчином гідросульфату міді
Промивання шлунку слабим розчином спирту
При отруєнні через кишково-шлунковий тракт після промивання шлунку:
Дають потерпілому солодку і гарячу каву або чай
Дають потерпілому активоване вугілля для адсорбції
Дають потерпілому будь-які антибіотики
Дають потерпілому валідол
Потерпілому нічого не дають до приїзду швидкої допомоги
Активоване вугілля при отруєнні через кишково-шлунковий тракт потерпілому дають:
До промивання шлунку — 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого
Зразу після промивання шлунку — 1 таблетку на 10 кг маси потерпілого
На наступний день 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого
За 3 години після промивання шлунку 3 таблетки на 10 кг маси потерпілого
Не рекомендується давати
При отруєнні через кишково-шлунковий речовинами припікальної. подразнюючої дії та важкими металами рекомендується давати:
Яєчний білок, кисіль, рідкий крохмаль, компот, молоко, олію
Тільки олію, інших речовин давати не можна
При отруєнні важкими металами: яєчний білок, молоко. Для інших речовин також кисіль, рідкий крохмаль, молоко, олію
При отруєнні важкими металами: олію, яєчний білок, молоко. Для інших речовин крім того: кисіль, рідкий крохмаль, слизисті відвари
У разі отруєння припікальним речовинам: рослинна олія, тваринний жир, подразнюючими речовинами: олія та рідкий крохмаль, яєчний білок, молоко; важкими металами: рослинна олія.
При отруєнні через органи дихання необхідно:
Винести потерпілого на свіже повітря
Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи
Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою
Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою вкрити та не дати заснути
Що слід зробити при судомах в м'язах литки під час плавання?
Зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильної сторони стегна
Витягнути ногу і потягнути на себе пальці
Декілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні і випрямити її
Що слід зробити при судомах м'яза стегна під час плавання?
Зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильної сторони стегна
Зігнути ногу в коліні і потягнути на себе пальці
Декілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні і випрямити її
З якої сторони слід надавати першу допомогу постраждалому на воді?
Спереду
Збоку
Ззаду
Розрізняють два види утоплення:
Тепле та холодне
Мокре та сухе
Вкажіть послідовність основних дій долікарської допомоги людям, яких витягли із води внаслідок утоплення.
Дати потерпілому будь-який заспокійливий медикаментозний засіб, а за відсутності у ньому нудоти – гарячий чай або каву.
Якщо свідомість збережена, то потерпілого необхідно звільнити від мокрого одягу, обтерти насухо та укутати.
Потерпілого покласти на землю спиною і розпочати штучне дихання та зовнішній масаж серця.
Як найшвидше очистити порожнину рота та глотки від слизу, води, мулу, піску.
Після очищення ротової порожнини і глотки слід видалити воду з верхніх дихальних шляхів, для чого рятівник кладе постраждалого на стегно зігнутої у коліні ноги і протягом 20–30 сек. надавлює на спину лівою рукою.
ЗМ 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах
Мета – Розглянути основні причини, наслідки надзвичайних ситуацій (НС) та методи і засоби їх подолання.
Завдання – визначити критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
Очікувані результати – після вивчення теми студент повинен усвідомлювати високу відповідальність майбутнього фахівця як керівного персоналу і працівника адміністрації за долю населення, яке підпадає під дію НС, адже в центрі уваги повинна бути людина як головна цінність держави.
План лекційного заняття:
Основні поняття і терміни: надзвичайна подія, надзвичайні умови, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.
Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Матеріали лекції.
Список обов’язкових для вивчення джерел:
1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 253–278.
2. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник –К., “Основа” ,2011, - С.283-287
Додатковий матеріал для вивчення:
1.Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 306–310.
2.Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.335–344, 366–384
Практичне заняття № 5.
Тема. Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного
забруднення.