Матриця найкоротших відстаней на тм

	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7
А1	3	14	23	17	14	9	5
А2	9	13	16	10	7	9	8
А3	15	19	8	16	19	23	21

А₁В₁ = 3; А₂С₁В₁ = 9;

А₁В₁В₂ =14; А₂С₁В₂ =13;

А₁А₂С₂В₃ =23; А₂С₂В₃ =16;

А₁А₂В₅В₄ =17; А₂В₅В₄ =10;

А₁А₂В₅ =14; А₂В₅ = 7;

А₁В₇В₆ = 9; А₂В₆ = 9;

А₁В₇ = 5; А₂В₇ = 8;

А₃С₁В₁ =15;

А₃В₃В₂ =19;

А₃В₃ = 8;

А₃С₂В₄ =16;

А₃С₂В₄В₅ =19;

А₃С₁А₂В₆ =23;

А₃С₁А₁В₆ =21;

Рис. 3. Маршрути найкоротших відстаней

Четвертий етап полягає в складанні за вихідними даними ТМ (рис. 2) і отриманими даними табл. 58 класичної ТТ (табл. 60) і розв'язання отриманої ТЗ стандартними методами – спочатку складання опорного плану перевезень (допустимо методом мінімального вузла відправлення-одержання вантажу (див. табл. 60)) і подальше його поліпшення (наприклад методом потенціалів).

У результаті проведених перетворень ми маємо збалансовану, не вироджену ТЗ. Вартість реалізації цієї ТЗ при вартості 1 ткм рівною 1 у.г.о. складе:

L₀ = 1 у.г.о. × (30 × 3 + 30 × 14 + 60 × 9 + 80 × 5 + 30 × 13 + 120 × 10 +

+ 50 × 7 + 40 × 19 + 60 × 8) = 4630 у.г.о.

Побудуємо потенціали всіх рядків і стовпців ТТ або вершин ТМ (табл. 61) і перевіримо всі її вільні від перевезень клітки на предмет перерозподілу в них вантажопотоків:

A₁B₃:0+3=3<23; A₁B₄:0+11=11<17; A₁B₅:0+8=8<14;

A₂B₁:-1+3=2< 9; A₂B₃:-1+3=2 < 16; A₂B₆:-1+9=8< 9; A₂B₇:-1+5=4<8;

A₃B₁:5+3=8<15; A₃B₄:5+11=16=16; A₃B₅:5+8=13<19; A₃B₆:5+9=14<23;

A₃B₇:5+5=10<21.

Таблиця 60

Опорний план перевезень

	B1	B2	B3	B4	B5	B6	B7	Запаси ai		Ci
A1	3 30	14 30	23	17	14	9 60	5 80	200		859
A2	9	13 30	16	10 120	7 50	9	8	200		728
A3	15	19 40	8 60	16	19	23	21	100		12110
Замовлення bj	30	100	60	120	50	60	80		500
								500
Cj	271	466	477	435	403	414	342

Таблиця 61