I розділ. Характеристика республіканської форми правління

Кожна держава характеризується певною формою, яка визначає процес організації та здійснення державної влади.Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Форми держави - стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим [12; с.73]. Форма держави поєднує три елементи: - Державне правління;

- Державний устрій;

- Державний(політичний) режим [13; с.14].

Форма правління – це організація верховної влади держави, тобто устрій вищих органів державної влади, їхня структура, порядок утворення і взаємодії між собою, із населенням, а також ступінь участі населення в їх формуванні [17; с.8].Форма державного правління є однією з важливих характеристик форми держави і залежить від способу організації верховної влади в державі і насамперед від того, що саме визнається її формальним джерелом, яким є порядок утворення й оновлення органів державної влади (вибори або престолонаслідування), принципи взаємодії органів влади між собою і з населенням.

Джерелом влади визнається або воля однієї людини, або воля всього народу, або певної панівної соціальної групи. У сучасній науці прийнято розрізняти дві основні форми правління: монархічну і республіканську [7; с.456]. Ф.М.Кирилюк, П.В.Мельников, О.В.Зайчук, О.Ф. Скакун трактують майже однаково поняття «республіка», якщо поєднати, то можемо побачити, що: Республіка – це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами (парламентом, президентом), що обираються населенням на певний термін. Парламент – загальнодержавний представницький орган державної влади, основним завданням якого є вираз волі народу шляхом видання нормативно-правових актів, що регулюють найважливіші суспільні відносини, та здійснення контролю за виконавчою владою. Президент – глава держави, який втілює національну єдність, наступність державної влади, є гарантом національної незалежності та територіальної цілісності держави.Для республіки характерні наступні ознаки:

• Народ – єдине джерело влади, яка здійснюється ним безпосередньо або за дорученням представницькими органами державної влади – вищими виборними органами влади: парламентом і президентом, котрі обираються населенням на певний термін;

• Здійснення влади на підставі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову;

• Наявність складної структури вищих державних органів влади та чітке законодавче визначення їх повноважень;

• Одноособове або колегіальне прийняття рішень;

• Наявність у всіх вищих державних органів державно-владних повноважень;

• Юридична відповідальність представників державної влади за свої дії (прийняті рішення), шляхом застосування до них спеціальної процедури: відклику народного депутата, відставки уряду, вияву недовіри – імпічменту президента;

• Можливість дострокового припинення повноважень представників державної влади [10; с.129 – 130].

Залежно від обсягу державно-владних повноважень президента і парламенту республіки поділяються на президентські, парламентські та змішані.Парламентська республіка – форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту [10; с.131].Парламентська республіка (Італія, Австрія, ФРН та ін.) визнає переважну роль парламенту й обраного ним уряду. Прикметні ознаки такої республіки:  

- главі держави належить у системі державних органів скромне місце, хоча його повноваження юридично можуть бути досить широкими;

- уряд формується на парламентській основі з представниківпартій або коаліцій їх, які мають більшість місць у парламенті. Якщо президентові й надано право призначати членів уряду, то лише з дотриманням цього правила. Вотум недовіри урядові з боку парламенту тягне за собою або відставку уряду, або розпуск парламенту й проведення дострокових виборів;

- уряд, що формується з партій парламентської більшості й одержує вотум довіри, за допомогою партійної дисципліни спрямовує діяльність цієї більшості, тим самим контролюючи парламент у цілому;

- парламент крім видавання законів і вотування бюджету наділений і правом контролю за діяльністю уряду;

- уряд здійснює управління країною, а його глава (прем´єр-міністр, канцлер) стає фактично першою особою в державі, відтісняючи на другий план президента;

- президент здебільшого обирається парламентським шляхом, тобто або парламентом, або особливою колегією, що включає членів парламенту, а в окремих випадках — і загальними виборами (Австрія). Повноваження президента, крім суто представницьких, здійснюються здебільшого за згодою уряду [7; с.456].

Президентська республіка  (прикладом можуть бути США) - форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.

Ознаки президентської республіки:

• президент — глава держави, обирається народом i є главою уряду, який йому пiдзвiтний;

• парламентне може відправляти у відставку міністрів, а президент не може розпускати парламент;

• президент не підзвітний парламенту, але має право відкладального вето щодо актів парламенту;

• посади прем'єр-міністра у президентській республіці може не бути, його повноваження виконує президент; відповідно, у таких республіках може не бути уряду як колегіального органу, його заміняє кабінет президента: у протилежномяу випадку президент призначає премєр-міністра, затверджує уряд з представників партії, яка перемогла навиборах:

• уряд несе відповідальність перед президентом і дієпротягом терміну президентських повноважень [10; с.131].

Крім двох різновидів республіканського правління, які ми розглянули, є ще й такий, як парламентсько-президентська, або напівпрезидентська (мішана), республіка (Франція, Фінляндія, Португалія, Австрія, Польща, Болгарія та ін.). За цієї форми правління сильна президентська влада поєднується з ефективним контролем парламенту за діяльністю уряду. Напівпрезидентська республіка не має таких стійких типових рис, як парламентська чи президентська, і в різних країнах тяжіє до однієї з цих форм. Її головна характерна риса — подвійна відповідальність уряду: перед президентом і перед парламентом.

Президент парламентсько-президентської республіки найчастіше обирається безпосередньо виборцями. Саме таким шляхом, згідно з Конституцією, обирається Президент України, і форма правління в нашій республіці близька до парламентсько-президентської.

Класичним прикладом мішаної форми республіки є Франція. Зберігши деякі атрибути парламентаризму, конституція 1958 р. значно посилила президентську владу. Президент став центральною фігурою в системі вищих органів влади. Він, за конституцією, "забезпечує своїм арбітражем нормальне функціонування публічних властей і спадкоємність держави, є гарантом національної незалежності, цілісності території, дотримання угод". Повноваження президента: призначає прем´єр-міністра, головує в Кабінеті Міністрів, може розпустити парламент — Національні збори — і призначити нові вибори, є головнокомандувачем збройних сил. Ст. 16 Конституції передбачає надання президентові надзвичайних повноважень [7; с.458].Уточнимо роль президента в президентській і парламентській республіках.

Президентська республіка характеризується насамперед вагомою роллю глави держави в державному механізмі. Президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду. Уряд, як правило, слабко впливає на парламент, не залежить від парламенту (парламент не може проголосити недовіру уряду або достроково припинити його повноваження). Пост прем'єр-міністра або відсутній, або відіграє допоміжну-координадійну роль (так званий «адміністративний» прем'єр у деяких країнах «третього світу»).

Президент здатний відстоювати інтереси виконавчої влади завдяки своєму високому статусу (здійснювати активну виконавчу політику, використовувати право на видання виконавчих актів, ініціювати створення законів, використовувати право вето на прийняття законів, застосовувати багатоманітні засоби впливу на законодавчу владу) із метою досягнення балансу влад. Президентом у цих державах стає, як правило, лідер партії, що перемогла на президентських виборах, із числа членів якої найчастіше й формується уряд.

«Класичною» моделлю президентської республіки є США.Президент у парламентських республіках, на відміну від глави держави в президентських республіках, зазвичай не має у своєму розпорядженні реальної виконавчої влади, і його правовий статус значною мірою нагадує статус монарха в. парламентській монархії. Повноваження глави держави, за винятком суто церемоніальних (представницьких), тут зазвичай здійснюються за згодою і з ініціативи уряду, створеного на парламентській основі.

Якщо в президентських республіках глава держави формує уряд за своїм розсудом, незалежно від розстановки сил у парламенті, то в парламентських республіках глава держави найчастіше може призначити такий уряд, який має підтримку парламентської більшості. Члени уряду є одночасно і членами парламенту, тобто склад уряду відбиває реальну розстановку сил у парламенті, що дозволяє уряду впливати на прийняття парламентських рішень. Пост прем'єр-міністра, як правило, автоматично займає лідер партії (блока партій), яка перемогла на виборах. Існує парламентська відповідальність уряду, що найчастіше носить солідарний характер - недовіра одному члену кабінету спричиняє відставку всього уряду. Замість виходу у відставку уряд може зажадати розпуску парламенту і призначення нових виборів. Функція глави держави відокремлена від функції глави уряду[12; с.77].

Отже, Форма держави поєднує три елементи: державне правління, державний устрій та державний(політичний) режим. У сучасній науці прийнято розрізняти дві основні форми правління: монархічну і республіканську.

Республіка – це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами (парламентом, президентом), що обираються населенням на певний термін. Залежно від обсягу державно-владних повноважень президента і парламенту республіки поділяються на президентські, парламентські та змішані.

Парламентська республіка – форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту.

Президентська республіка  - форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.

Змішана може бути, як парламентсько-президентська, або напівпрезидентська.