1.5.4. Принципи побудови управлінських інформаційних

систем

Науково-методичні положення та рекомендації з проектування

автоматичних систем управління (АСУ) вперше були сформульовані

академіком В.Глушковим, а потім прийняті, як принципи побудови АСУ, та

закріплені державним стандартом. До них належать принципи системності,

розвитку, сумісності, стандартизації та уніфікації, ефективності.

Розглянемо дещо детальніше принцип системності. Він є

основоположним при створенні, функціонуванні та розвитку АСУ, оскільки

дає змогу розглядати об'єкт дослідження, як єдине ціле; виявляти різні типи

зв'язків між структурними елементами, що забезпечують цілісність системи;

встановлювати напрям виробничо-господарської діяльності системи та

функції, що нею виконуються. Системний підхід передбачає проведення

подвійного аналізу, що має назву "макро - та мікропідходи".

При макроаналізі система або її елемент розглядається як частина

системи вищого порядку. Особливе значення надається інформаційним

зв'язкам: встановлюється їх кількість, аналізуються ті зв'язки, які зумовлені

метою вивчення системи. Далі з них відбираються найперспективніші, які

реалізують задану цільову функцію.

При мікроаналізі вивчається структура об'єкта, аналізуються її

складові елементи за їх функціональними характеристиками, що виявляються

через зв'язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем.

В процесі проектування АСУ системний підхід дає змогу

використовувати математичний опис функціонування, дослідження

різноманітних властивостей окремих елементів та системи в цілому, для

аналізу роботи створюваних систем моделювати процеси, що вивчаються.

Системний підхід при створенні АСУ дає змогу знаходити оптимальну

структуру системи та дозволяє забезпечити найвищу ефективність її

функціонування.36

1.5.5. Класифікація інформаційних систем

Інформаційні системи можна класифікувати за такими ознаками:

ступенем автоматизації, сферою призначення, місцем діяльності та

функціональним призначенням.

В залежності від ступеня автоматизації розрізняють ручні,

автоматизовані і автоматичні інформаційні системи.

Ручні ІС характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації

виконуються людиною. В автоматизованих ІС частина функцій управління

даними або їх опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина —

людиною. В автоматичних ІС усі функції керування і опрацювання даних

здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад,

автоматичне керування технологічними процесами).

Автоматизована інформаційна система — це взаємозв’язана

сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних

процедур, призначених для збору, обробки, розподілу, збереження, подання

інформації згідно з вимогами, що випливають з завдань організації. Сьогодні,

практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні

технології, і тому надалі під інформаційними системами будемо розуміти

саме автоматизовані.

Сучасне розуміння інформаційної системи передбачає використання

комп’ютерів, як технічної бази інформаційної системи, які мають

спеціалізоване програмне забезпечення.

У роботі інформаційної системи можна виділити такі етапи:

1. зародження даних – формування первинних повідомлень, що

фіксують результати певних операцій, властивості об’єктів і суб’єктів

управління, параметри процесів, зміст нормативних та юридичних актів;

2. накопичення і систематизація даних – організація такого їх

розміщення, яке б забезпечувало швидкий пошук і відбір потрібних

відомостей, методичне оновлення даних, захист їх від спотворень, втрати,

порушення цілісності;37

3. обробка даних – процеси, внаслідок яких, на підставі раніше

накопичених даних, формуються нові види даних: узагальнюючі, аналітичні,

рекомендаційні, прогнозні. Похідні дані також можуть зазнавати подальшої

обробки, даючи відомості глибшої узагальненості;

4. відображення даних – подання їх у формі, придатній для

сприйняття людиною. Передусім – це виведення на друк, тобто виготовлення

документів на паперових носіях і побудова графічних ілюстративних

матеріалів (графіків, діаграм), а також формування звукових сигналів.

Переважна більшість інформаційних систем працює в режимі діалогу з

користувачем. Типові програмні компоненти ІС включають: діалогову

підсистему введення-виведення; підсистему, яка реалізує логіку діалогу;

підсистему прикладної логіки обробки даних та підсистему логіки

управління даними. Для мережевих інформаційних систем важливим

елементом є комунікаційний сервіс, який забезпечує взаємодію вузлів мережі

при спільному вирішенні задачі.

Значна частина функціональних можливостей ІС закладається в

системному програмному забезпеченні: операційних системах, системних

бібліотеках та конструкціях інструментальних засобів розробки. Крім

програмної складової інформаційних систем важливу роль відіграє

інформаційна складова, яка задає структуру, атрибутику та типи даних, а

також тісно пов’язана з логікою управління даними.

Комп'ютерні інформаційні системи тісно пов'язані з колом питань з

технічних, соціологічних та економічних дисциплін (Рис. 1.3).

Розглянемо класифікацію ІС за сферою призначення. Оскільки вони

створюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної

предметної галузі, то кожній предметній галузі відповідає свій тип

інформаційних систем. До основних типів відносяться: управлінські (ІС в

менеджменті), економічні, державні, адміністративні, виробничі, навчальні,

медичні, географічні, екологічні; військові тощо. 38

Рис. 1.3. Наукові дисципліни, на яких ґрунтується побудова

комп'ютерних інформаційних систем підприємства.

Призначення ІС в економіці – це автоматизація розрахунків, під якою

розуміють людино-машинне розв'язання економічних задач. При цьому

обробку економічної інформації здійснює КІСП — комп'ютерна

інформаційна система підприємства. Вона є сукупністю таких складових:

інформації, методів та моделей; технічних, програмних, технологічних

засобів та рішень; спеціалістів, які виконують обробку інформації і

приймають управлінські рішення в межах підприємства.

Сучасні інформаційні системи безпосередньо впливають на планування

і прийняття управлінських рішень, на номенклатуру і технологію

виготовлення та реалізації товарів і послуг.

В сфері управління ІС виконують такі функції:

 автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем

для обробки тексту та автоматизацію обміну інформацією через різноманітні

види комунікацій, які включають АТС підприємства, відеотермінальні

системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати,

відеоінформаційні системи;39

 автоматизацію діяльності менеджерів на базі комплексних

інформаційних систем, що дозволяє їм отримувати оперативний доступ до

накопленої інформації з тим, щоб використовувати її для вирішення задач в

сферах аналізу, маркетингу, фінансів та прийняття управлінських рішень.

Державні ІС призначені для вирішення найважливіших господарських

проблем. На базі обчислювальних комплексів та економіко-математичних

методів складаються перспективні та поточні плани розвитку, розробляється

державний бюджет та контролюється його виконання. В Україні центральне

місце в мережі державних ІС займає автоматизована система державної

статистики (АСДС), яка є основним джерелом статистичної інформації і

необхідна для функціонування державних та регіональних ІС. АСДС

взаємодіє з автоматизованою системою планових розрахунків (АСПР)

Міністерства економіки України, автоматизованою системою фінансових

розрахунків (АСФР) Міністерства фінансів, автоматизованою системою

обробки інформації з цін (АСОІ цін), автоматизованою системою обробки

науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління

адміністративно-територіальним регіоном. Ці системи виконують роботи з

обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління

регіоном, формування звітності та видачі оперативних даних місцевим і

керівним державним та господарським органам.

Щодо класифікації за місцем діяльності, існують такі основні ІС:

наукові — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу

статистичної інформації, керування експериментом;

автоматизованого управління — для автоматизації праці інженерів-

проектувальників і розроблювачів нової техніки та технологій. Такі ІС

допомагають здійснювати: розробку нових виробів і технологій їхнього

виробництва; різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних

параметрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних тощо);

створення графічної документації (креслень, схем, планів); моделювання 40

проектованих об'єктів; створення керуючих програм для верстатів з

числовим програмним управлінням;

організаційного управління — призначені для автоматизації функції

адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться

ІС управління як промисловими підприємствами, так і непромисловими

об'єктами (банки, біржі, страхові компанії, готелі тощо), окремими офісами;

управління технологічними процесами — призначені для

автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі

процеси, металургія, енергетика тощо).

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується з

одного боку з системами збереження та видачі інформації, а з іншого — з

системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління.

В залежності від функціонального призначення можна

класифікувати інформаційні системи як: управляючі (АСУП, АСУ ТП,

АСУВ), проектувальні (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні

системи), діагностичні, моделюючі, системи підготовки прийняття рішення

(СППР), інформаційно-пошукові системи (ІПС), системи з штучним

інтелектом. Основою створення таких систем є децентралізація структури

ІАСУ та організація розподільної обробки інформації. Технічною

передумовою створення таких систем є масове поширення комп’ютерної

техніки в усі сфери діяльності. Організаційною ж передумовою виникнення

таких систем є процеси децентралізації управління.

ІС управління підприємствами (АСУП) — це системи з застосуванням

сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних

методів для розв'язання задач управління виробничо-господарською

діяльністю підприємств.

ІС управління технологічними процесами (АСУ ТП) керують станом

технологічних процесів. Інформаційно-пошукові системи (ІПС) орієнтовані

на розв'язання задач пошуку інформації без її змістовної обробки.68

Приклад: Читання й написання продуманих повідомлень форуму може

змінити і поглибити наше власне розуміння.

Принцип 4: Розуміння інших змінює нас.

Приклад: З допомогою приватних повідомлень онлайн-обговорення

викладач дізнається про кар'єрні устремління і труднощі дуже сором'язливих

і стриманих студентів та враховує це в навчальних підходах.

Принцип 5: Ми навчаємося добре, коли навчальне середовище є

гнучким і адаптується до наших потреб.

Приклад: Викладач засобів мультимедіа використовує багато вставок з

засобів масової інформації; його колега з математики часто вирішує складні

проблеми з допомогою форуму; на іншій дисципліні студенти опановують

основи іноземної мови з допомогою модульних уроків; викладач економіки

любить надавати зі стрічки новин (RSS) останні дані фондового ринку для

аналізу в рамках курсу і так далі.

Moodle також корисний як засіб спілкування викладача зі студентами,

незалежно від форми навчання (денна чи заочна). Як випливає з п’яти

принципів, фундатори Moodle вважають це найважливішім. Він дозволяє

оперативно надавати студентам лекційні матеріали, інструкції до

лабораторних робіт, поточні рейтинги, новини і оголошення; дозволяє

оперативно надавати відповіді на студентські питання, причому відразу для

всієї „віртуальної спільноти”, пов’язаної з даним курсом; дозволяє

оперативно інформувати студентів про результати перевірки виконаних ними

завдань (зокрема, лабораторних робіт), контрольних робіт та тестів.