3. Напрямки та шляхи вдосконалення управління вартістю капіталу підптиємства

Стратегія розвитку підприємства повинна будуватися з урахуванням системи управління використанням капіталу і реалізувати свою головну мету і основні завдання шляхом здійснення певних функцій. Комплексний зміст системи управління підприємством передбачає виділення таких функціональних градацій:

1. Фінансова функція.

Характеризує процес формування різних видів капіталу і розподілу фінансових ресурсів і утворення різних видів капіталу.

2. Виробнича функція.

Формує політику управління використанням капіталу в операційному процесі. Ця функція забезпечує управління використанням операційного основного й оборотного капіталу. Вона є одним з істотних факторів створення нової вартості, а в масштабах країни - валового внутрішнього продукту і національного доходу.

3. Відтворювальна функція.

У своєму русі капітал підприємства проходить ряд послідовних стадій, у результаті яких створюється нова додана вартість, а також відшкодовується і відтворюється самий капітал.

4. Накопичувальна функція.

Пов'язана із зростанням величини капіталу, що є одним з головних факторів стимулювання економічного розвитку, використанням капіталу в інвестиційному процесі.

5. Інвестиційна функція.

Передбачає розробку політики управління використанням капіталу в інвестиційному процесі. Це досягається через функцію інвестування, завдяки якому капітал у формі реальних і фінансових інвестицій надходить у господарський оборот і створює нову вартість капіталу підприємства.

6. Вартісна функція.

Відображає вартісну оцінку сукупного капіталу підприємства і його окремих видів. Використання цієї функції дозволяє оцінити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, обґрунтувати його ринкову вартість.

Ефективність господарської діяльності підприємств визначається процесами формування їхнього капіталу. При цьому повинні враховуватися потреби підприємства у придбанні необхідних активів і оптимізація його структури з позиції ефективного використання фінансових ресурсів.

В управлінні формуванням капіталу підприємства можна виділити такі основні принципи:

- складання спеціальної цільової програми розвитку господарської діяльності підприємства;

- створення структури керівництва цією програмою;

- забезпечення відповідності обсягу залучуваного капіталу обсягу формованих активів підприємства;

- забезпечення оптимального розміру, складу і структури капіталу з позиції ефективного його функціонування;

- формування капіталу підприємства з різних джерел з урахуванням мінімізації їх витрат;

- ефективне використання капіталу підприємства в процесі господарської діяльності.

Концентрація і нарощування капіталу підприємства відбувається одночасно з організаційним оформленням цього процесу. Сумарна вартість капіталу в окремі періоди часу може розраховуватися за формулою:

(3.1)

де К.- сумарна вартість капіталу в /-му періоді; А/С, - нарощена вартість капіталу в /-му періоді.

В умовах ринкової економіки появі акціонерного товариства передує багатоетапний процес переходу бізнесу з одного організаційного стану в інший - від простих форму вигляді товариств до високих форм у вигляді відкритих акціонерних товариств.

Кожне підприємство повинно обирати найбільш прийнятну модель управління капіталом підприємства з урахуванням чинного законодавства, конкретних умов діяльності і традицій.

Важливим у господарській діяльності підприємств є фінансово-економічний потенціал, що реалізує спроможність системи управління регулювати і нарощувати грошові потоки. Фінансово-економічний потенціал системи управління нерозривно пов'язаний з механізмом управління капіталом підприємства. До структури механізму управління капіталом підприємства входять такі елементи:

- ринковий механізм регулювання діяльності підприємства з використання капіталу;

- державне нормативно-правове регулювання діяльності підприємства з використання капіталу;

- внутрішній механізм регулювання окремих аспектів використання капіталу підприємства;

- система конкретних методів і прийомів здійснення управління з використання капіталу підприємства.

Введення механізму управління капіталом підприємства супроводжується посиленням ролі стратегічного підходу.

Капітал є одним з найважливіших факторів будь-якого виробництва,його склад і ефективність використання прямо впливає на кінцевий результат господарської діяльності підприємства.Формування ринкових відносин передбачає конкретну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій можуть лише ті, хто найбільш ефективно використовує усі види наявних ресурсів.

Умови переходу до ринкової економіки вимагають від виробничих колективів постійний пошук резервів підвищення ефективності використання усіх матеріально-речових факторів виробництва, в тому числі і основних засобів. Виявити і практично використовувати ці ресурси можна за допомогою фінансового аналізу.

Питання напрямків покращення використання капіталу підприємства комплексно не досліджені ще в роботах економістів з достатньою глибиною. Зокрема, методам аналізу та джерел його утворення присвячені праці таких вітчизняних економістів як Мниха Є.В., Поповича П.Я. та ін. На реалізацію стратегічного управління фінансами підприємства значну увагу звернула Лукіна Ю.В., а кредитному фінансуванні – Тітенкова М.В. та Таряник О.М. Капітал підприємства являється однією із найважливіших категорій економічного аналізу.

На сьогоднішній день все дедалі більшого значення для підприємств постає питання про необхідність визначення напрямків оптимізації капіталу на майбутній період.

Основними завданнями управління капіталом є:

1. Формування достатнього об'єму й необхідного складу капіталу, що забезпечують задані темпи розвитку операційної діяльності.

2. Оптимізація обороту капіталу.

3. Забезпечення максимальної прибутковості (рентабельності) капіталу при передбаченому рівні комерційного ризику.

4. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства за рахунок підтримки достатнього рівня ліквідності активів.

5. Забезпечення мінімізації комерційного ризику використання капіталу при передбаченому рівні його прибутковості (рентабельності) [З, 161].

Основу механізму управління капіталом підприємства складає його планування, як це визначає теоретичний матеріал Бланка І. А. Планування капіталу підприємства складає невід'ємну частину його фінансового планування і базується на використанні трьох основних систем:

1. Прогнозування розвитку капіталу.

Дана система полягає в розробці стратегії розвитку капіталу і фінансової політики по основних аспектах його формування і використання. Вона є найбільш складною серед інших систем планування для своєї реалізації високої кваліфікації виконавців. На виробничому підприємстві система прогнозування в будь-якій сфері фінансової діяльності, в тому числі і в сфері забезпечення розвитку капіталу, базується на визначеній фінансовій ідеології, здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, що визначається його „місією" і фінансовим менталітетом його засновників та менеджерів.

2. Поточне планування формування і використання капіталу.

Дана система полягає в розробці поточних фінансових планів по окремих аспектам формування і використання капіталу.Це планування приймає участь у розробці конкретних видів поточних та фінансових планів, які дозволяють визначити планові показники розвитку капіталу підприємства та рівень ефективності йогго використання на наступний період.

3. Оперативне планування формування і використання капіталу підприємств.

Дана система полягає в розробці і доведенні до виконання бюджетів, платіжних календарів і других форм оперативних планових завдань по всіх основних питаннях формування і використання активів.

Планування капіталу на наступний період для підприємства складається з таких послідовних основних етапів:

- планування потреби в капіталі;

- оптимізація складу капіталу.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від стану та ефективності використання його капіталу. Він необхідний для здійснення всіх видів діяльності підприємства. Важливим завдання фінансових служб є обґрунтування розміру (нормативу) та визначення оптимального співвідношення між власним та залученим капіталом. Особливу увагу слід приділяти оптимізації структури обігових коштів, дослідженню резервів прискорення їх обертання. Оцінка ефективності використання обігових коштів здійснюють за системою показників, яка дозволяє визначити основні напрямки поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його конкурентоспроможності на ринку.

Оптимізація обсягу обігових активів підприємства повинна виходити з обраного типу політики формування обігових активів підприємства і забезпечувати заданий рівень співвідношення ефективності їх використання та ризику.

Оптимізація загального обсягу та складу капіталу підприємства здійснюється з урахуванням знайдених в процесі аналізу можливих резервів зростання використання капіталу в наступному періоді.

Проаналізувавши капітал підприємства за 2012-2013 рр., пропонуються такі напрями оптимізації його складу на підприємстві «Чернігівська механізована колона»

1. Оптимізація складу основних засобів підприємства з метою зростання виробництва, зниження собівартості продукції та зростанню грошових нагромаджень підприємства. Протягом 2013 року частка основних засобів зросла з 30% до 34,4% внаслідок того, що вони не зазнали значного фізичного та морального зносу машин і обладнання, інструментів, приладів та інвентарю. Тому пропонується підтримувати існуючий рівень функціонування даних основних засобів на підприємстві.

2. Оптимізація складу запасів, оптимізація розміру основних груп поточних запасів та оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються до складу оборотних активів.

3. Оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства..

Грошові кошти є матеріальною формою фінансових ресурсів підприємства. Їх наявність на момент оцінки характеризує обсяг наявних фінансових ресурсів, які можуть інвестуватися в новий цикл господарської чи інвестиційної діяльності, визначає стан поточної платоспроможності підприємства та ліквідності його активів.

Протягом 2013 року на підприємстві«Чернігівська механізована колона»

спостерігається зменшення частки грошових коштів в національній валюті з 12% до 5,5%. Тому необхідно збільшити залишки грошових коштів з метою підвищення фінансової здатності підприємства до проведення господарської діяльності чи її поточного обслуговування.

4. Оптимізація загального розміру дебіторської заборгованості з метою попередження уповільнення платіжного обороту і забезпечення своєчасної інкасації боргу.

5. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів з метою забезпечення необхідної в них потребі відповідними фінансовими ресурсами.

Проаналізувавши капітал підприємства можна розробити такі напрями оптимізації:

1. Оптимізація складу основних засобів підприємства.

2. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів та оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються до складу оборотних активів.

3. Оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства.

4. Оптимізація загального розміру дебіторської заборгованості.

5. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів з метою забезпечення необхідної в них потребі відповідними фінансовими ресурсами.

Отже, для ефективної діяльності кожне підприємство повинно планувати свою діяльність та передбачувати майбутній розвиток свого підприємства в даних умовах на певному ринку. Тому дуже важливо, щоб керівництво підприємства усвідомило необхідність оптимізації складу капіталу та передбачило його склад у наступному періоді. Завчасне виявлення цього може дати підприємству значну перевагу перед конкуруючими підприємствами.