ються основної статутної діяльності установи і здійснені за кошти державного фінансування із загального фонду на утримання установи. Схематично картки аналітичного обліку видатків (дещо спрощеної форми) наведено у табл. 2.5 і 2.6.

Як видно з порівняння показників цих таблиць, суми касових і фактичних видатків не збігаються в часі. У сучасних умовах фактичні видатки часто перевищують касові, бо не завжди фінансування з бюджету дозволяє вчасно погасити заборгованість із зарплати, за енергоносії та інші господарські витрати бюджетних установ. Порівняння касових і фактичних видатків із сумами одержаного фінансування за відповідними кодами економічної класифікації видатків створює можливість контролю з боку держави (в особі відповідних розпорядників коштів, фінансових органів та органів Державного казначейства) за станом виконання кошторису доходів і видатків, розрахунків з працівниками, постачальниками, різними кредиторами, за доцільністю використання виділених коштів згідно з їх цільовим призначенням. Таке порівняння дає можливість виявити факти порушення фінансової дисципліни, безпідставного, нецільового використання державних коштів.

Необхідно зауважити, що касові видатки бюджетних установ, які фінансуються через органи Державного казначейства, обліковуються два рази: один раз в органі казначейства (при списанні коштів з реєстраційного рахунка установи) і другий раз – в самій установі (при отриманні виписки органу казначейства з реєстраційного рахунка). Тому можна сподіватись, що в майбутньому необхідність обліку касових видатків безпосередньо в бюджетних установах відпаде, а відтак значно зменшиться обсяг звітних показників про виконання кошторису видатків. Порівняльний же аналіз касових і фактичних видатків та фінансування можна буде здійснювати у відповідні строки шляхом порівняння даних органів казначейства про касові видатки та звітності установи про фактичні видатки між собою та із затвердженим кошторисом. Такі перспективи стають досить реальними при впровадженні в бюджетних установах автоматизованого обліку видатків з використанням персональних ЕОМ.

2.5. Облік внутрішніх розрахунків

Внутрішні розрахунки — це розрахунки, що виникають у процесі виконання бюджетів і кошторисів доходів і витрат між вищестоячими розпорядниками коштів (ГРК, РК11) та підвідомчими їм установами.

71

72

Таблиця 2.5

Картка аналітичного обліку касових видатків за квітень 200_ р.

Таблиця 2.6

Картка аналітичного обліку фактичних видатків за квітень 200_ р.

73

Для обліку цих розрахунків призначений синтетичний рахунок 68 «Внутрішні розрахунки», до якого відкривають два субрахунки:

683 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом»;

684 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальним фондом».

У кінці року рахунок 68 закривається рахунком 43 «Результати виконання кошторису».

Облік внутрішніх розрахунків ведеться відповідно до «Інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей», затвердженої наказом ДКУ від 16.12.2002 р. № 232. Методика відображення в обліку таких операцій залежить від того, за рахунок яких коштів (загального чи спеціального фонду) та якою установою-закупником (бюджетною чи госпрозрахунковою) проводяться централізовані закупівлі (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Відображення в обліку операцій з централізованих поставок необоротних активів

та матеріальних ресурсів

	№		Кореспонденція
		Зміст господарської операції	рахунків
	з/п
			Дт	Кт
		Облік в бюджетної установи-закупника
	1	Одержано бюджетне асигнування на централізовані	328	701, 702
		закупки матеріальних цінностей і необоротних
		активів для установ-замовників
	2	Одержано від установ-замовників кошти власних	328	684
		надходжень спеціального фонду
	3	Перераховано постачальникам за матеріальні цінності	364, 675	328
		та необоротні активи, закуплені в централізованому
		порядку

4Одержані від постачальників активи, закуплені в порядку централізованих закупок і призначені для

передачі установам-замовникам:
– необоротні активи	104–122	364, 675
одночасно другий запис	801–802,	401
	811–812
– МШП	221–222	364, 675
одночасно другий запис	801–802,	411
	811–812
– матеріальні цінності	201–239	364, 675

74

Продовження табл. 2.7

	№	Зміст господарської операції	Кореспонденція
			рахунків
	з/п
			Дт	Кт
	5	Передані установам-замовникам активи, закуплені в
		централізованому порядку:
		а) за рахунок бюджетних асигнувань
		– необоротні активи	401	104–122
		– МШП	411	221–222
		– матеріальні цінності	683	201–239
		б) за рахунок коштів установ-замовників
		– необоротні активи	401	104–122
			684	811–812
		– МШП	411	221–222
			684	811–812
		– матеріальні цінності	684	201–239
	6	Списано вартість використаних установами-	801, 802	683
		замовниками матеріальних цінностей, закуплених в
		порядку централізованих поставок за рахунок
		бюджетних асигнувань (на підставі актів, одержаних
		від установ-замовників)
		Облік в установи-замовника
	1	Перераховано бюджетній установі-закупнику на	684	313, 314,
		централізовані закупівлі матеріальних цінностей і		323, 324
		необоротних активів кошти власних надходжень
		спеціального фонду
	2	Одержані від бюджетної установи-закупника активи,
		придбані в централізованому порядку:
		а) за рахунок бюджетних асигнувань (безоплатно для
		установи-замовника)
		– необоротні активи	104–122	401
		– МШП	221–222	411
		– матеріальні цінності	201–239	683
		б) за рахунок власних надходжень коштів
		спеціального фонду установи-замовника
		– необоротні активи	104–122	684
			811–812	401
		– МШП	221–222	684
			811–812	411
		– матеріальні цінності	201–239	684
	3	Списано використані матеріальні цінності, одержані в
		порядку централізованого постачання від бюджетної
		установи-закупника:
		а) придбані за рахунок бюджетних асигнувань (акти	683	201–239
		про списання передані установі-закупнику)
		б) придбані за рахунок власних надходжень коштів	811–812	201–239
		спеціального фонду

75