Порядок виконання роботи

1. Підготувати зразки до роботи.

Зразки для вивчення макроструктури знаходяться на робочому місці, а для вивчення мікроструктури видаються викладачем.

2. Підготувати мікроскоп до роботи.

У роботі використовується біологічний мікроскоп. Поперечні та тангенціальні зрізи розглядають при збільшенні мікроскопа в 70-100 разів, а радіальні - в 200-300 разів.

3. Замалювати збільшені мікроскопом зрізи деревини для сосни, дуба та берези.

Порівняти замальоване з малюнками 57,58,59 у лабораторному практикумі (5, С. 91-93).

4. Скласти звіт з лабораторної роботи, заповнити звітну таблицю.

Питання для самоконтролю

1. З яких основних частин складається деревина у поперечному розрізі стовбура?

2. Чим відрізняються за будовою листяні та хвойні породи деревини?

3. Перерахуйте механічні та фізичні властивості деревини.

4. Назвіть основні вади деревини.

5. Які матеріали виготовляють з деревини?

Література

1. Алаи С.И. и др. Технология конструкционных материалов. - М.: Высшая школа, 1986. - 303 С.

2. Сучков О.К. Технология металлов и конструкционные материалы. - М.: Металлургия, 1974. - 447 С.

3. Григорьев М.А. Материаловедение для столяров и плотников, 1974.

4. Журнал "Наука и жизнь" №12, 1988.

5. Рудик Д.Ф. Технологія металів та інших конструкційних матеріалів. - К.: Вища 1985.-156 С.

Додаток для самостійної роботи Плитні матеріали з деревини

Виробництво плит є самим ефективним шляхом комплексної переробки деревини. До плитних матеріалів відносяться деревостружкові плити (ДСП), деревоволокнисті плити (ДВП) та їх різновиди.

Деревостружкові плити виготовляють пресуванням стружкових відходів із зв’язуючою речовиною. Сировиною служить низькосортний круглий ліс, відходи лісопиляння, лісозаготовок, фанерного виробництва. 1 м³ ДСП заміняє біля 2,5 м³ високосортних пиломатеріалів, для отримання яких необхідно було б використати 4 м³ деревини.

Плити в значній мірі приховують недоліки деревини (неоднорідність, анізотропність, нестабільність розмірів і т.д.).

До різновидностей стружкових плит можна віднести цементно-стружкові плити, плити на каустичному магнезиті, плити з костриці та ін.

Цементно-стружкові плити виготовляють пресуванням частинок деревини з цементними зв’язуючими матеріалами і хімічними добавками. Ці плити відносяться до пожежонебезпечних, а також є біостійкими .

Деревоволокнисті плити є листовим матеріалом, який виготовляють в процесі гарячого пресування або сушки маси з волокон деревини, сформованої у вигляді килима. Існує чотири способи виробництва дереволокнистих плит: мокрий, сухий, мокро-сухий і напівсухий. В Україні застосовують перших два способи. Найбільш прогресивним є сухий. Мокрий спосіб пов’язаний з використанням великої кількості води, яка потім забруднює навколишнє середовище.

Основним споживачем плит є мебельне виробництво (90% деревостружкових і 64% дереволокнистих плит). Інша частина плитної продукції використовується у будівництві, кораблебудівництві та в інших галузях.

Останнім часом підприємства переходять на випуск ДВП середньої густини МDF, багатошарові плити з великорозмірної орієнтованої стружки з використанням мінеральних зв’язуючих речовин (OSB структурно-орієнтована домішка), водостійкі та вогнестійкі плити.

Плити випускають різних товщин, розмірів, різних степенів та видів оздоблення.

Плити МDF вперше появились в США в 1966 році. По технології виробництва, обладнанню та властивостям кінцевої продукції ці плити займають проміжний стан між твердими плитами сухого способу виробництва і деревостружковими плитами. Сировиною для виробництва цих плит можуть бути круглі лісоматеріали і відходи з деревини, причому вимоги до сировини нижчі ніж до сировини для виготовлення ДСП. Основними позитивними ознаками плит МDF, в порівнянні з деревостружковими є однорідна структура по всьому перерізу, що в значній мірі визначає сфери її застосування. Однорідні структури дозволяють значно легше їх обробляти. Наприклад, ні один з плитних листових матеріалів, крім МDF не можна обробляти точінням. На плити МDF можна безпосередньо наносити лакофарбові матеріали, облицьовувати їх тонким шпоном, папером, фольгою тощо. Їх можна склеювати в блок до 100 мм без видимого клеєного шва і потім обробляти як масивну деревину.

Перспективними плитами є OSB. Вони виготовляються трьох, чотирьох або п’яти шаровими і заміняють дорого варту фанеру. В цих плитах кожний шар орієнтований в одному напрямі. Кожний шар має строго визначену величину стружки. Завдяки різної орієнтації і товщини кожного з шарів можна досягнути властивостей не притаманних іншим композиційним матеріалам.

Останнім часом Японія налагодила випуск ДСП товщиною 1,5 мм, які мають поверхню високої гладкості. Їх можна використовувати для облицьовки інших плит з деревини.

Значної уваги останнім часом приділяється пошуку клеючих матеріалів, які використовуються при виробництві плит. Відомо, що карбамідоформальдегідні та фенолоформальдегідні смоли, які використовуються при виготовленні плит, поступово розкладаються і виділяють в повітря шкідливі формальдегіди і фенол, тому їх поступово замінюють на клеючі матеріали з самої деревини та ін. Крім того ведуться пошуки виготовлення плит новими способами.

Наприклад, в Росії розробляється біотехнологічний спосіб виготовлення ДСП. Він заснований на застосуванні грибів білої гнилі, які вибірково діють на основні компоненти кліткової стінки деревини. Така спрямована трансформація полімерів деревини приводить до утворення активних центрів і реакційно здатних груп (фенольних, карбоксильних, гідроксильних аміногруп) в мікромолекулах біополімерів. Під дією температури та тиску між модифікованими молекулами в місцях контакту частинок з деревини виникають міцні хімічні зв’язки.