Тема 2. Соціально-політичні ідеї і течії у сучасному світі План семінару

1. Сутність політичної ідеології. Класифікація. Основне призначення.

2. Традиційні соціально-політичні ідеї та течії:

а) лібералізм(неолібералізм);

б) консерватизм(неоконсерватизм);

в) соціалізм,

г) соціал-демократія;

д) ісламський фундаменталізм;

є) фашизм(неофашизм);

ж) фемінізм.

3. Новітні західні соціально-політичні ідеї:

а) концепції інформаційного суспільства;

4. Сучасні соціально-політичні доктрини католицизму, православ’я та ісламу.

Питання для самоконтролю

0.  В чому полягає суть традиційного та нового консерватизму?

1.  В чому полягає суть сучасного лібералізму?

2.  Соціально-політичні концепції комуністичного та соціал-демократичного рухів.

3.  Соціально-політичні ідеї анархізму, троцькізму та “нових лівих”.

4.  Що уявляють собою концепції постіндустріального суспільства та соціальної держави?

5.  Як пов’язані політика та релігія?

6.  Дайте характеристику соціально-політичній доктрині католицизму.

7.  Особливості соціально-політичної доктрини православ’я.

8.  Соціальна ідеологія ісламу та її вплив на політику.

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

0.  Неоконсерватизм: цінності, ідеї, політика.

1.  Антиномія рівності та свободи у лібералізмі.

2.  Специфіка соціал-демократичної ідеології.

3.  Націоналізм на порозі ХХІ століття.

4.  “Соборність” як парадигма політичної свідомості в Україні.

Література

0.  Шацкий Е. Протолиберализм: автономия личности и гражданское общество // Полис. – 1997. - №5 – 6.

1.  Вовк В.Соціально-культурні чинники формування масових умонастроювань в Україні // Політична думка. – 1998. - №12.

2.  Капустін Б.Р., Клямкин И.М. Либеральные ценности в сознании россиян // Полис. – 1994. - №1.

3.  Метельова Т. Лібералізм чи націонал-демократизм? //Розбудова держави. – 1995. - №12.

4.  Медведчук В. Социал-демократическая модель общественного развития и предпосылки её становления в Украине // Полис. – 1999. - №6.

5.  Нестеров Р.В., Сибирко В.Г. Восприятия политических лидеров и отношение к демократии: некоторые особенности сознания россиян // Полис. – 1999. - №6.

6.  Томенко М. Штрихи до історії ліберальної ідеї в Україні // Політична думка. – 1997. - №7.

7.  Сирота Н.М. Современные политические идеологии. – Спб., 1995.

8. Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. – К., 1997.

9. Гавриленко І. Чи потрібна державі ідеологія? // Віче. – 1996. - №4.

10. Галкин А. Фашизм – его сущность, корни, признаки и формы правления // Политические исследования. – 1995. - №2.

11. Белл Д. Конец идеологии // Новое время. – 1990. - №27.

12. Гарбузов В. Консерватизм: понятие и типология // Полис. – 1995. - №4. – С. 60 - 68.

13. Желев Ж. Фашизм. Документальне дослідження німецького, італыйського та іспанського фашизму // Філософська і соціологічна думка. – 1991. - №1.

14. Орлов Б. Социал-демократия Запада: ценности и ориентиры // Диалог. – 1990. – №12.

15. Трофимов А.Н. Исламский фундаментализм в арабских странах // Восток. – 1992. - №2.

Тема 3. Політика і влада як суспільні явища.

Плани семінарів

Заняття 1.

0.  1. Політика та її місце у житті суспільства: зміст, походження та функції.

1. 2. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя.

2. 3. Поняття та структура влади, її легітимність.

3. 4. Політичні відносини та політичне життя суспільства.

4.  

Питання для самоконтролю

0.  Що таке політика? Яке місце вона займає у житті суспільства?

1.  В чому полягає сутність взаємовідношень політики з іншими сферами суспільного життя?

2.  Яку роль відіграє влада у політиці?

3.  Що таке засоби та ресурси влади?

4.  Які ви знаєте види влади. Чим відрізняється державна та політична влада?

5.  В чому сутність розподілу влади?

6.  Що таке “легітимність” влади? Назвіть її типи.

7.  Як виникають політичні відносини та в чому їх суть?

8.  

Теми доповідей, рефератів, повідомлень

0.  1. Харизма та її роль у політиці.

1. 2. М. Вебер про владу та її типи.

2. 3. Походження влади та її джерела.

3. 4. Специфіка політичної влади на Україні.

Література

0.  Рябов С.Г. Політика як суспільне явище // Політологічні читання. – 1994. - №2.

1.  Технології політичної влади: зарубіжний досвід. – К., 1994.

2.  Фетисов А.С. Политическая власть: проблемы легитимности // Соц. – полит. Журнал. – 1995. - №3.

3.  Ильин М.В., Мельвиль А.Ю.Власть //Полис. – 1997. -№8

4.  Вебер М. Харизматическое господство //Социологические исследования . – 1988. №5

5.  Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произв. – М., - 1990.

6.  Зуев В.И. “Власть” в системе политологических категорий // Государство и право . – 1992. - №5.

7. Ледяев В. Г. Формывласти: типологический анализ // Полис. – 2000. - №2. (март - апрель) – С. 6 – 18.

8. Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Право України. – 1998, №6.

9. Пилипенко В.А., Стризое А.А. Политическая власть и общество: Контуры методологии исследования // Социс. – 1999. - №6. – С. 25 – 34.

10. Росохватський І. Феномен влади // Україна. Європа. Світ. – 1998. – 14 – 20 березня. – С. 14 – 15. (Про владу чому при владі були такі як Гітлер, Піночет)

0.  Шпакова Р.П. Легитимность политической власти: Вебер и современность //Сов. государство и право. – 1990. - №5.

1.  Мигранян Л.М. Плебисцитарная теория демократии М. Вебера и современный политический процесс // Вопр. Философии. – 1989. - №6.

2.  Тоффлер О. Проблемы власти на пороге ХХІ века // Свободная мысль. – 1992. - №2.

3.  Фромм Э. Бегство от свободы. – М.: Прогресс, 1995.

4.  Канетти Э. Массы и власть. - М., 1997

Словник термінів.

1. Влада - особливий вид суспільних відносин, в яких проявляється реальна здібність тих чи інших соціальних сил або особи здійснювати свою волю по відношенню до інших соціальних сил або особи.

2. Державна влада - вища форма вияву політичної влади, що реалізується за допомогою монопольного права видавати закони, обов’язкові для всього населення, управлінсько-організаційного і спеціального апарату примусу, а також особливої категорії осіб - професійних управителів.

3. Політична влада - реальна здібність тих чи інших соціальних суб'єктів підпорядковувати своїй волі діяльність інших соціальних суб’єктів за допомогою державно-правових і інших засобів. Це здібність і можливість суспільних сил проводити свою волю в політиці у відповідності зі своїми потребами і інтересами

4. Легітимність політична - прийняття населенням влади, визнання її права управляти, згода більшості підкорятись цій владі.

5. Поліархія - множинність центрів влади.

6. Джерела політичної влади: авторитет, сила, престиж, закон, багатство, знання, харизма, таємниця. інтерес.

7. Суб’єкти влади: держава і її інститути, політичні еліти і лідери, політичні партії,

8. Об’єкти влади: індивіди, соціальні групи, маси, класи і т. д.

9. Ресурси влади - це сукупність методів і засобів, за допомогою яких реалізується владна воля (примус, насилля, переконання, заохочення, право, традиції, міфи, страх і т.д.)

10. Функції влади: панування, керівництво, регуляція, контроль, управління,

координація, організація, мобілізація.