Тема_05_Растрова графіка_08

11

його редагування навіть після збереження у вигляді файлу (за умови використання "рідних" форматів зазначених редакторів).

Огляд растрових графічних редакторів

Ви, звичайно, вже зустрічалися з простеньким редактором Microsoft Paint, що входить до складу будь-якої системи Windows. Серед інших відомих растрових редакторів на платформі PC можна відзначити: Corel PHOTO-PAINT, Adobe Photoshop, Paint Shop Pro, Gimp та інші. Кожен з них володіє своїми перевагами та недоліками. В даний час загальновизнаним лідером серед растрових графічних редакторів є пакет Adobe Photoshop. Ця програма дозволяє робити із зображенням практично все що завгодно, в ній найбільш повно реалізовані всі інструменти растрових редакторів. Тому якщо ви захочете присвятити себе професіям, які пов’язані з рекламою, веб-дизайном або поліграфією, то знання Adobe Photoshop вам необхідно.

Обробка растрової графіки на професійному рівні виконується на потужному програмному забезпеченні, вартість таких програм, як Photoshop, близька до тисячі доларів. Однак цифровою обробкою зображень сьогодні займаються не тільки професіонали а й аматори, а й широке коло користувачів, включаючи студентів. Для останніх важливо мати просту програму, яка стабільно працює і дозволяє виконувати всі необхідні операції.

Adobe Photoshop

Adobe Photoshop (Едоубі Фотошоп) – графічний редактор, розроблений і поширюваний фірмою Adobe Systems. Цей продукт є лідером ринку в області комерційних засобів редагування растрових зображень, і найбільш відомим продуктом фірми Adobe. Часто цю програму називають просто Photoshop (Фотошоп). В даний час Photoshop доступний на платформах Mac OS X/Mac OS і Microsoft Windows. Ранні версії редактора були портовані під SGI IRIX, але офіційна підтримка була припинена, починаючи з третьої версії продукту. Для версії CS 2 можливий запуск під Linux за допомогою альтернативи Windows API – Wine 0.9.54 і вище.

Особливості. Незважаючи на те, що спочатку програма була розроблена як редактор зображень для поліграфії, в даний час вона широко використовується і у вебдизайні У більш ранній версії була включена спеціальна програма для цих цілей – Adobe ImageReady, яка була виключена з версії CS3 за рахунок інтеграції її функцій в сам Photoshop, а також включення в лінійку програмних продуктів Adobe Fireworks, що перейшло у власність Adobe після придбання компанії Macromedia.

Photoshop тісно пов’язаний з іншими програмами для обробки медіа файлів, анімації та іншої творчості. Спільно з такими програмами, як Adobe ImageReady (програма скасована у версії CS3), Adobe Illustrator, Adobe Premiere, Adobe After Effects і Adobe Encore DVD, він може використовуватися для створення професійних DVD, забезпечує засоби нелінійного монтажу і створення таких спецефектів, як фони, текстури і т. д. для телебачення, кінематографу і всесвітньої павутини. Основний формат Photoshop, PSD, може бути експортований і імпортований всіма програмними продуктами, переліченими вище. Photoshop CS підтримує створення меню для DVD. Спільно з Adobe Encore DVD, Photoshop дозволяє створювати меню або кнопки DVD. Photoshop CS3 у версії Extended підтримує також роботу з тривимірними шарами.

Через високу популярність Photoshop підтримка його формату файлів, PSD, була реалізована в його основних конкурентів, таких, як Macromedia Fireworks, Corel PHOTO-

PAINT, Pixel image editor, WinImages, GIMP, Jasc Paintshop Pro і т. д.

Photoshop підтримує такі колірні моделі або способи опису кольорів зображення (в нотації самої програми – режим зображення): RGB, LAB, CMYK, Grayscale, Bitmap, Duotone, Indexed, Multichannel.

Підтримується обробка зображень, як з традиційною глибиною кольору (8 біт, 256 градацій яскравості на канал), так і з підвищеною (16 біт, 65536 відтінків в кожному

12

каналі). Можливе збереження у файлі додаткових елементів, як то: направляючих (Guide), каналів (наприклад, каналу прозорості – Alpha channel), шляхів обтравки (Clipping path), шарів, що містять векторні і текстові об’єкти. Файл може включати колірні профілі (ICC), функції перетворення кольору (transfer functions).

Останні версії Photoshop включають в себе Adobe Camera RAW – плагін, розроблений Томасом Ноллом (Thomas Knoll), який дозволяє читати ряд RAW-форматів різних цифрових камер і імпортувати їх безпосередньо в «Photoshop».

Хоча «Photoshop» практично монополізує професійний ринок, висока ціна призвела до появи конкуруючих програмних продуктів, що займають середню і нижчу цінову нішу ринку, деякі з яких, наприклад GIMP, абсолютно безкоштовні. Для завоювання цієї частини ринку і для протистояння незвичайно високим показникам нелегального використання своїх професійних продуктів, Adobe представив програми середнього і нижчого класу Photoshop Elements і «Photoshop» Album, перша з яких є платною урізаною версією Photoshop, а друга розповсюджується безкоштовно і служить для організації і елементарної обробки фотографій. Продукт націлений на аматорський ринок, так як обмежена функціональність робить Photoshop Elements непридатним для підготовки зображень до друку. Програма «Adobe Photoshop Lightroom» служить суто для «проявлення» цифрових негативів, простої ретуші фотознімків та організації їх каталогу.

Боротьба Adobe з нелегальним використанням своїх додатків приймає все більш маніакальні форми. Для CS4 практично нормальним стали періодичні збої системи обліку ліцензій, після яких «Photoshop» переставав запускатися, повідомляючи про припинення дії ліцензії (так звана, помилка 150:30). Для її усунення є цілий комплекс дій, описаний окремо в TechNote. Найменше пощастило користувачам Photoshop Elements 8 для Mac OS

– його взагалі неможливо запустити (з тим же повідомленням про помилку 150:30), якщо основною мовою в операційній системі обрана російська (а також деякі інші мови, наприклад, польська, чеська).

Розширені функції програми

Розширена версія програми Adobe Photoshop Extended призначена для більш професійного використання, а саме – при створенні фільмів, відео, мультимедійних проектів, тривимірного графічного дизайну та веб-дизайну, для роботи в галузях виробництва, медицини, архітектури, при проведенні наукових досліджень. У програмі Adobe Photoshop Extended сучасних версій (CS4, CS5) можна відкривати і працювати з 3Dфайлами, створюваними такими програмами, як Adobe Acrobat 3D, 3ds Max, Maya і Google Earth. Photoshop підтримує такі формати файлів 3D: U3D, 3DS, OBJ, KMZ і DAE.

Можливо використовувати тривимірні файли для впровадження в двовимірне фото. Доступні деякі операції для обробки 3D-моделі як робота з каркасами, вибір матеріалів з текстурних карт, настройка світла. Також можна створювати написи на 3D-об’єкті, обертати моделі, змінювати їх розмір і положення в просторі. Програма включає в себе також команди з перетворення плоских фотографій в тривимірні об’єкти певної форми, такі як, наприклад, банка, піраміда, циліндр, сфера, конус та ін.

Для імітації руху в Photoshop можна створювати кадри мультиплікації, використовуючи шари зображення. Можна створювати відеозображення, засновані на одній з багатьох заданих піксельних пропорцій. Після редагування можна зберегти свою роботу у вигляді файлу GIF-анімації або PSD, який надалі можна програти у багатьох відеопрограмах, таких як Adobe Premiere Pro або Adobe Effects. Доступне відкриття або імпортування відеофайлів і послідовності зображень для редагування і ретушування, створення відеоряду мультиплікації і експорт робіт у файл формату QuickTime, GIFанімацію або послідовність зображень. Відеокадри можна окремо редагувати, трансформувати, клонувати, застосовувати до них маски, фільтри, різні способи накладення пікселів, на них можна малювати, використовуючи різні інструменти.

13

Photoshop підтримує файли DICOM (Digital Imaging and Communications in

Medicine) – цифрові зображення і комунікації в медицині. Для відкритого в Photoshop DICOM-файлу, можна використовувати будь-який інструмент Photoshop для корекції і ретушування зображень.

І нарешті, за допомогою програми Photoshop Extended можна розглядати MATLABзображення, обробляти їх у програмі Photoshop, комбінувати команди MATLAB з технологіями обробки зображень Photoshop. Як тільки встановлюється з’єднання з програмою Photoshop з програми MATLAB і здійснюється введення команд в командний рядок MATLAB, ці керуючі дії негайно виконуються в Photoshop. Файли, підготовлені в програмі MATLAB, мають розширення m, fig, rpt, mat, mdl. Комунікація між Photoshop і MATLAB використовує інтерфейс Photoshop JavaScript і бібліотечний інтерфейс

MATLAB.

Corel Paint Shop Pro

Corel Paint Shop Pro (до 2004 р. Paint Shop Pro фірми JASC Software) – простий і зручний растровий графічний редактор, порівняно невимогливий до ресурсів. Перша версія цього продукту під назвою Paint Shop була випущена в 1992 р. З самого початку його появи JAS З задумувала Paint Shop Pro як конкурента Photoshop, тому пакет насичений професійними функціями. Однак після покупки JASC компанією Corel програма була перенацілити на масовий ринок і перероблена з урахуванням його запитів, головні з яких – доступна ціна і простота освоєння.

Приставка "Photo" в назві продукту – звичайно ж, в першу чергу маркетинговий хід. Складно сказати, наскільки це виправдано, адже цифрова фотографія – це растрова графіка, a Paint Shop Pro вміє працювати і з векторної. З іншого боку, масовість продукту, напевно, виправдовує "фотографічну" спрямованість.

Короткий огляд можливостей. Цей продукт на вигляд простий, але якщо проаналізувати його як слід (задатися метою відшукати всі можливості і вдумливо їх перепробувати), то прийде повне усвідомлення того, що ви не дарма витратили свої гроші. І це – не рекламний слоган або маркетингова пропаганда, це абсолютно щире думка не тільки нас, а й ряду наших колег.

Перелічимо основні інструментальні засоби пакету Corel Paint Shop Pro.

1.Реалізована підтримка декількох видів верств, у тому числі векторних і текстових, включений набір штатних фільтрів і ефектів, передбачена можливість кольороподілу – конверсії RGB-моделі в CMYK-модель. Частина елементів композицій, включаючи лінії, геометричні фігури і тексти, можуть запам’ятовуватися у векторному форматі. Тому надалі їх можна легко модифікувати по керуючим точках (вузлів) або змінювати колір, заливку, шрифт. Програма "розуміє" PSD-файли Photoshop. Є багаторівневий відкат, можливість імітувати натуральні кисті, як в Painter, а також засіб для створення різноманітних заливок (як в Painter і Corel PHOTO-PAINT).

2.Наявна підтримка великої кількості ефектів, зібраних воєдино в спеціальному браузері. У лівій панелі останнього представлені всі доступні в редакторі фільтри у вигляді дерева. Виклик будь-якого елементу відкриває панель мініатюр, на яких відображаються різні варіанти застосування поточного фільтра. Хоча ви не можете змінювати будь-які параметри функцій, наочність відображення ескізів дозволяє швидко вибрати прийнятний набір установок. Поряд з перерахованим є можливість створення власних оригінальних фільтрів, про що було розказано в розділі "Створення власних фільтрів в програмі Paint Shop Pro" даного розділу.

3.Надається велике кількість інструментів для творчої обробки знімків. Опис усіх його можливостей зажадало б гігантських обсягів тексту. Основна перевага редактора полягає в умілому поєднанні найширших можливостей і простоти освоєння. Основний набір інструментів освоюється через вже згадувану панель Learning Center.

14

4.Як і годиться сучасному графічному пакету, Paint Shop Pro забезпечений потужними засобами для web-дизайну – досить поглянути на розширені можливості експорту в gif-і jpeg-формати, що дозволяють розрізати картинку на шматочки, а потім автоматично акуратно зібрати її в таблиці html-коду . Є можливість створювати довільні активні області та призначати їм події. Програма включає додатковий модуль Animation Shop – повноцінний засіб для створення анімованих файлів GIF.

5.Підтримка стилів шарів. З їх допомогою на зображення можна додавати ефект тіні, робити шар об’ємним, використовувати ефекти відображення шару, а також застосовувати ефекти внутрішнього або зовнішнього світіння шару. Хоча налаштувань у стилів шарів небагато, їх цілком достатньо для реалізації, наприклад, нескладного логотипу або колажу. Будь-який з стилів ефекту може бути відключений або задіяний на якому етапі редагування зображення, стилі можна комбінувати, отримуючи нові ефекти шару.

6.Програма працює з TWAIN-пристроями, цифровими камерами і здатна відкривати понад 30 різних растрових форматів. Крім того, вона імпортує деякі векторні формати (.Cdr, .Wmf), перетворюючи їх в растрові із заданою роздільною здатністю.

Таким чином, один з найбільш серйозних аргументів на користь оновленого продукту компанії Corel – це його вартість. Для графічного редактора ціна в сто доларів – це відносно небагато. Простий і наочний інтерфейс з великою кількістю пояснень дозволяє ефективно використовувати дану програму на початковому етапі освоєння комп’ютерної графіки.

Разом з тим, як випливає з наведеного вище короткого огляду її можливостей, програма має досить широкий арсенал інструментів для професійного використання.

До мінусів програми можна віднести відсутність налаштувань деяких інструментів, що в ряді випадків не дозволяє досягти оптимального результату.

Графічний редактор GIMP

The GNU Image Manipulation Program або The GIMP – растровий графічний редактор, із деякою підтримкою векторної графіки. Проект розпочали 1995 року Spencer Kimball і Peter Mattis як навчальний проект в Берклі. В 1997, після закінчення університету GIMP став частиною проекту GNU. Програма підтримується та розвивається товариством добровольців, ліцензована за умовами GNU General Public License.

15

Рис. ***************************************

GIMP використовується для створення та обробки цифрової графіки, а також фотографій, наприклад для створення графіки та логотипів, зміни розміру фотографій, маніпуляцій з кольорами зображення, комбінування зображень з використанням шарів, вилучення елементів зображення, конвертації між різними типами графічних файлів.

Символом GIMP є койот Вілбер (Wilber).

Рис. *************************************

GIMP часто використовується як безкоштовна альтернатива Adobe Photoshop, що є домінуючою програмою в сфері растрової графіки.

Позиціонування GIMP. Протягом тривалого часу GIMP створювався з врахуванням побажань користувачів, але в основному згідно з перевагами розробників і без залучення експертів з ергономіки. Цілісне бачення проекту було відсутнє. Щоб вирішити накопичені в результаті цього проблеми, було прийнято низку заходів.

У 2005 році проект GIMP був зареєстрований учасником програми OpenUsability. На конференції Libre Graphics Meeting в березені 2006 року відбулася перша зустріч представників OpenUsability і команди розробників GIMP, в ході якої було визначено [1] бачення GIMP як продукту для кінцевих користувачів:

16

–GIMP є вільним ПЗ;

–GIMP є високоякісним додатком для фоторетушування і дозволяє створення оригінальних зображень;

–GIMP є високоякісним додатком для створення екранної і веб-графіки;

–GIMP є платформою для створення потужних і сучасних алгоритмів обробки графіки вченими і дизайнерами;

–GIMP дозволяє автоматизувати виконання повторюваних дій;

–GIMP є легко розширюваним за рахунок простого встановлення додатків.

Кольори та інструменти для малювання. До GIMP стандартно входять 48

пензлів, також користувач може створювати свої або додавати пензлі, створені іншими. Пензлі можуть використовуватися для малювання з різним ступенем прозорості та стирання. GIMP використовує простір кольорів RGB, індексований колір або відтінки сірого (grayscale). В наступних версіях програми планується додати режим CMYK. Палітра GIMP дозволяє визначати кольори як RGB, HSV, CMYK, а також шістнадцятеричний запис кольору (зазвичай використовується в HTML).

Градієнти. GIMP підтримує градієнти, що є інтегрованими з іншими інструментами для малювання. Стандартно програма містить більше 80 градієнтів, з можливістю додавати власні градієнти та змінювати існуючі.

Виділення. В GIMP можна застосовувати прямокутні або еліптичні виділення, виділення довільної форми, виділяти ділянки за кольором, а також виділяти суміжні ділянки (аналог інструменту Magic Wand в Adobe Photoshop).

Шари, канали та прозорість. GIMP має підтримку шарів (рос. слой, англ. layer) зображення, а також прозорих шарів. Видимість шару може бути увімкнута, вимкнута або шар може бути напівпрозорим. Програма підтримує прозорі та напівпрозорі зображення.

Контури. GIMP може створювати контури, що містять сегменти кривих Без’є. Контури можуть бути збережені. Границі контуру і контур можуть бути заповнені кольором або градієнтом. Контури – корисний інструмент, що дозволяє створювати складні виділення. Інструмент ножиці може використовуватись для створення контуру за кольором.

Фільтри та ефекти. GIMP має приблизно 150 стандартних фільтрів та ефектів, включаючи фільтри розмивання, додавання шуму, підвищення різкості та інші.

Написання скриптів. GIMP підтримує автоматизацію за допомогою макросів та скриптів за підтримки вбудованого Scheme або зовнішнього (Perl, Python або Tcl) інтерпретатора.

Розробка. Для створення інтерфейсу користувача GIMP використовує GTK+. Середовище GTK+ спочатку розроблювалося як частина GIMP для заміни закритого інструментарію Motif, що використовувалося програмою. GIMP та GTK+ спочатку були розроблені для середовища X Window на UNIX-подібних операційних системах, згодом була здійснена їх адаптація до Microsoft Windows, OS/2, а також деяких інших ОС. GTK+ підтримує велику кількість мов для інтерфейсу користувача (серед них є й українська), а також дозволяє змінювати мову інтерфейсу.

17

5.4. Роздільна здатність графічних зображень

Якість комп’ютерного зображення визначається багатьма факторами. Одним із ключових є поняття роздільної здатності.

Незалежно від того, зберігаєте ви зображення на жорсткому диску, переглядаєте на моніторі або виводите на друк, воно формується з маленьких елементів (пікселів). Саме кількість пікселів в зображенні і характеризують терміном "роздільна здатність" (іноді під даним поняттям розуміють відстань між пікселями, що, втім, одне й те саме).

Термін роздільна здатність тісно пов’язаний з іншим терміном – розмір зображення, який визначає фізичну довжину та ширину зображення. Перевага використання пікселів в якості одиниці вимірювання розміру зображення полягає в тому, що в даному випадку розмір зображення виходить ніби зафіксованим. Наприклад, коли ми говоримо про фотографію розміром 900 х 600 пікселів, ми можемо уявити собі, наскільки вона велика. У разі використання інших одиниць вимірювання реальний розмір зображення залежатиме від його роздільної здатності. Так, якщо вам дадуть цифрову фотографію розміром 3 x 2 дюйми, ви змушені будете уточнити: "Яку роздільну здатність використовувати?"

Тому піксель традиційно є основним елементом растрових зображень. Це одиниця виміру, прийнята в комп’ютерній графіці, аналогічна звичним для нас сантиметру або літру в повсякденне життя.

Однак у реальному житті пов’язана з роздільною здатністю термінологія не так однозначна, як може здатися на перший погляд. Роздільна здатність залежить від пристрою, на якому виводиться зображення. Для її вимірювання можливе використання наступних одиниць:

–spi (sample per inch) – дискретов (відліків) на дюйм;

–dpi (dot per inch) – точок на дюйм;

–ppi (pixel per inch) – пікселів на дюйм;

–lpi (line per inch) – ліній на дюйм.

І все ж, незважаючи на те що пікселі, точки і дискрети характеризують різні аспекти зображення, між ними багато спільного. Всі вони використовуються для вимірювання обсягу роботи, що виконується на різних етапах створення цифрового зображення. З цієї причини, а також через некоректне використання їх професіоналами, користувач часто сприймає ці поняття як одне і те ж.

Термінологічна плутанина в цьому питанні посилюється ще й тим, що часто в якості універсальної одиниці вимірювання використовується одиниця dpi. Це призводить до ще меншої визначеності. Так, поєднання 300 dpi може характеризувати модель сканера та лазерного принтера. Для одних величина 2400 dpi асоціюється зі сканером, а для інших

– з фотонаборним автоматом. Значення 72 dpi може бути пов’язано з роздільною здатністю монітора, але може бути і частотою растру в газеті.

Як показано на рис. 4.2, процедура створення цифрового зображення зазвичай включає в себе три етапи:

–введення (або отримання) зображення;

–обробку зображення;

–виведення зображення.

На етапі введення або отримання зображення цифровий апарат або сканер перетворять (оцифровує) світлову інформацію в чисельні значення, які зберігаються у файлі зображення.

При виведенні зображення реалізується зворотна процедура, пов’язана з перетворенням чисел, що зберігаються у файлі зображення, в готове зображення, аналогічне введеному в комп’ютер на першому етапі. Для цього можна скористатися будь-яким з наявного набору принтерів або моніторів (при використання результатів роботи для веб-дизайну).

18

Рис. 4.2. Основні фази роботи з зображенням

ДВА АСПЕКТИ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ

Кожен з перерахованих етапів роботи з зображенням характеризується своїм типом роздільної здатності. Але разом з тим незалежно від стадії обробки саме поняття роздільної здатності включає два компоненти:

–просторова роздільна здатність;

–яркісна роздільна здатність.

Розглянемо фізичну сутність кожного з цих понять.

Просторова роздільна здатність

Просторова роздільна здатність (або просто роздільна здатність) характеризує кількості дрібних елементів інформації, з яких складається зображення. Часто всі ці дрібні складові частини мають однаковий розмір, як, наприклад, окремі пікселі в файлі растрового зображення (рис. 4.3). Однак на нецифрових етапах додрукарського процесу ці частини можуть відрізнятися за розміром: наприклад, зерно на фотоплівці, яке, можна сказати, є її роздільна здатність, або напівтонові точки, що утворюють роздільна здатність друкарської машини.

Рис. 4.3. Природа просторової роздільної здатності

У випадку зображення з високою роздільною здатністю окремі пікселі дуже малі, тому їх можна побачити тільки при великому збільшенні. При низькій роздільній здатності окремі пікселі досить великі, тому їх можна побачити навіть неозброєним поглядом.

Чим вище роздільна здатність, тим більша кількість пікселів містить зображення а тим, відповідно, менше розмір окремого пікселя. В результаті зображення з більш високою просторовою роздільною здатністю характеризується великою кількістю деталей

(рис. 4.4).

19

Рис. 4.4. Порівняльний розмір пікселя в залежності від величини просторової роздільної здатності

На жаль, більш висока роздільна здатність має і негативну сторону, пов’язану з великим розміром файлу зображення. Тому при підборі величини роздільної здатності для конкретної роботи тривіальний підхід "чим більше – тим краще" не завжди виправданий. Використання невиправдано високої роздільної здатності в кращому разі "з’їсть" зайвий простір на жорсткому диску, призведе до перевантаження вашого процесора і змусить з підвищеним навантаженням працювати всі шини комп’ютера.

Так які ж роздільної здатності вважати правильними? Це залежить від виконуваного завдання. Крім того, при використанні в роботі декількох пристроїв роздільна здатність одного пристрою буде залежати від іншого. Про це ми поговоримо нижче.

Яркісна роздільна здатність

Яркісна (тонова або колірна) роздільна здатність характеризує кількість рівнів яскравості (тонів), які може приймати окремий піксель. Воно визначається дрібним помітним інтервалом зміни яскравості. У літературі його часто називають глибиною кольору (бітовою глибиною, bit depth). Чим вище яркісна роздільна здатність, тим більше рівнів яскравості (або відтінків кольору) буде містити файл зображення. У чорно-білих зображеннях рівні яскравості представляються у вигляді відтінків сірого. У кольорових – рівні проявляються у вигляді специфічних колірних тонів.

Якщо при дискретизації зображень є відносно велика свобода дій при виборі числа елементів (тобто частоти дискретизації), то при виборі числа градацій яскравості доводиться значною мірою враховувати особливості апаратури: з цих причин число градацій яскравості (рівнів сірого або тонів) зазвичай вибирається кратним ступеню 2 (рис. 4.5). Як правило, для чорно білих зображень яркісна здатність становить 8 біт, що відповідаючи 256 градаціям яскравості; для кольорових – 24 біт (або 16,7 млн. різних кольорів).

Рис. 4.5. Бітова глибина або яркісна роздільна здатність характеризує число відтворюваних градацій яскравості (рівнів сірого) пікселя в чорно-білих зображеннях (і кількість кольорів у кольоровому зображенні)

Сучасні растрові редактори, такі як Adobe Photoshop і Corel PHOTO-PAINT, підтримують і більш високу глибину кольору: 16 і 32 біт для чорно-білих зображень, а також – 16 біт / канал (48 біт) і 32 біт / канал (96 біт ) для кольорових зображень.

20

Зв’язок розміру зображення з обома типами роздільної здатності

Тепер можна дати більш точне визначення роздільної здатності растрової графіки з урахуванням двох аспектів роздільної здатності.

Роздільна здатність – це сукупність розміру зображення в пікселях та глибини кольору яркісної роздільної здатності), наприклад 800 х 600, 24 біта (або 800 х 600 RGB, що одне і те й саме).

У даному контексті слова "це зображення зроблено в CMYK на 300 dpi" означають, що зображення має глибину кольору в 32 біта на піксель і така кількість пікселів, що при відтворенні його в натуральну величину (масштаб 100%): а кожен його дюйм припадатиме 300 пікселів як по горизонталі, так і по вертикалі. У результаті розмір зображення буде визначатися обома складовими:

Розмір файлу [байт] = Ширина х Висота х (Просторова роздільна здатність)2 х х Колірна роздільна здатність,

де Ширина і Висота вимірюються в одиницях довжини (дюйми, см, мм); Просторова роздільна здатність – в ppi (ppc) або dpi (dpc). Колірна роздільна здатність – в байтах (1 байт = 8 біт).

У разі завдання розмірів зображення в пікселях наведена вище формула спрощується:

Розмір файлу [байт] = Ширина х Висота х Кольорова роздільна здатність.

Слід розуміти, що розмір файлу зображення, розрахований за однією з наведених формул, буде не збігатися з розміром файлу, записаним на жорсткий (або компакт) диск. Це зумовлено двома факторами.

1.У файл поряд з інформацією власне зображення записується допоміжна інформація (наприклад, у файлах формату RAW в неї входить інформація про умови зйомки та параметри налаштування камери). Її обсяг залежить від типу формату файлу. Так, для формату BMP, який записується без стиснення, її обсяг мінімальний (тобто обсяг файлу на диску буде трохи відрізнятися від величини, отриманої за допомогою наведеної вище формули), а для формату RAW обсяг допоміжної інформації буде вище.

2.Для скорочення обсягу файлу при збереженні його на диску використовується технологія стиснення, що дозволяє скоротити розміри файлу в десятки разів (для стиснення з втратами).

Проте яким би формат запису зображення не використовувався вами, після відкриття його файлу в графічному редакторі ресурси програми, що витрачаються на роботу з зображенням, будуть визначатися саме тим розміром, який розрахований за наведеними вище формулами. Щоб переконатися в цьому, виконаємо невеликий експеримент. Створіть в одному з графічних редакторів (наприклад. Corel PHOTO-PAINT) зображення з наступними параметрами: розміри – 10 х 10 дюймів, роздільна здатність – 100 ppi, колірна модель – RGB. Зверніть увагу, що після установки цих параметрів у відповідних позиціях діалогового вікна Create a New Image (Створити нове зображення) в

його нижній частині в полі Image Size (Розмір зображення) буде відображений розмір створюваного зображення – 2,86 Мбайт (10 х 10 х 1002 х 3 = 3 000 000 байт або 3 000 000 / 1 048 576 = 2,86 Мбайт). Збережіть створене зображення в різних форматах (наприклад. TIF і JPG). Використовуючи Провідник або Total Commander, переконайтеся, що після запису на диску цим форматам будуть відповідати різні значення розміру файлу (відмінність більш ніж в 1000 разів!). Тепер відкрийте зображення обох форматів в редакторі – розмір зображення, що відображається в нижній частині вікна зображення, буде однаковим – 2,86 Мбайт. В якості самостійної роботи проробіть аналогічну процедуру для випадку завдання розмірів зображення в пікселях.