Поєднання власне ринкових і залучених елементів відбувається всередині окре­мих функціональних зон ринку. У великих і середніх підприємствах ринків пред­ставлені всі три основні функціональні зони — цілорічного ведення ринкового то­ргу, сезонної торгівлі і ярмарково-базарної торгівлі. Зона цілорічного ведення ринкового торгу влаштовується в накритих приміщеннях ринків і павільйонах, що дозволяє підтримувати в них стабільний температурний режим і захищати продав­ців і покупців від атмосферних опадів протягом цілого року. Зона сезонної торгів­лі розміщується на прилеглих до накритих приміщень ринку відкритих майданчи­ках за накритими і відкритими столами-прилавками. Зона ярмарково-базарної торгівлі організується з використанням зони сезонної торгівлі, а також інших заас­фальтованих і замощених майданчиків поблизу ринку для організації періодичних сезонних і тематичних ярмарків-базарів з розпродажу сільськогосподарської та ін­шої продукції, товарів за методом виїзної торгівлі.

22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках

❖ Система послуг у торгівлі на ринках ❖

Специфіка функціонування підприємств ринків на споживчому ринку обумовлює формування в торгівлі на ринках цілісної системи послуг. Ця система включає ши­року номенклатуру послуг, створених ЯК підприємством ринку власне ринкових,

так і структурними підрозділами інших, залучених до торгівлі на ринках, систем.

Власне ринкові послуги, тобто ті, що створюються і надаються з використан­ням ресурсів самого ринку, поділяються на дві основні категорії: послуги оренди і платні послуги.

З метою надання послуг оренди ринок будує й утримує в належному стані вла­сну матеріально-технічну базу. Елементами матеріальної бази ринку є споруди, бу­дівлі, приміщення, конструкції, технологічне обладнання тощо, які забезпечують реальні передумови для роботи ринкових торговців. Ці елементи на договірних за­садах передаються адміністрацією ринку ринковим торговцям в коротко- або дов­гострокову оренду.

У короткострокову оренду адміністрація ринку передає ринкові торгові місця ^j- своєрідні робочі місця для індивідуальних ринкових торговців. Торгові місця на ринку надаються в капітальних приміщеннях, павільйонах, на відкритих майданчи­ках за влаштованими столами-прилавками (торговими рядами), в палатках, ятках тощо різної конструкції.

На продовольчих ринках торгові місця переважно влаштовуються за накритими і відкритими столами-прилавками — немеханічними пристроями спрощеної конс­трукції, які дозволяють зосередити в межах ринкового торгового місця операційний товарний запас ринкового продавця, його товарну експозицію, необхідне ваговимі­рювальне обладнання і торговельний інвентар. Ринковий торговець, котрий має це торгове місце, оплачує його вартість у розмірі ринкового збору. Розмір ринкового збору за право займання торгового місця на ринку встановлюється в грошовому ек­віваленті за один день торгівлі місцевими органами влади, оскільки законодавчо даний вид зборів віднесений до місцевих зборів. Незважаючи на те що в даний час сума ринкового збору встановлюється довільно, за своєю економічною суттю рин­ковий збір — це плата за короткострокову оренду ринкового торгового місця, і він повинен в першу чергу відображати собівартість його створення й утримання.

562

На непродовольчих ринках торгові місця влаштовуються не за столами-прилавками (крім ринків типу «секонд-хенд»), а в павільйонах, ятках, бутиках і т. п. Вони монту­ються з легких конструкцій відособлено одне від одного і займають не тільки корисну площу ринку, але характеризуються, скоріше, місткістю. Сучасні ринкові торгові місця для реалізації непродовольчих товарів за своїм конструктивним рішенням і формою є ідентичними до невеликих пунктів роздрібної (міні-маркетів, крамничок, бутиків то­що) і дрібнороздрібної торгівлі (павільйонів, яток, палаток, кіосків). На відміну від продовольчих ринків, торгові місця на непродовольчих ринках здаються юридичним і фізичним особам, як правило, в довгострокову оренду. Плата за довгострокову оренду ринкового торгового місця встановлюється за погодженням сторін, але не може бути нижчою суми, еквівалентної розміру ринкового збору за весь час оренди.

На умовах довгострокової оренди підприємство ринків надає також послуги з винаймання розташованих на ринку капітальних і легкоконструкційних приміщень для подальшого використання їх для організації пунктів роздрібної торгівлі, гро­мадського харчування, побутового обслуговування представниками залучених об­слуговуючих систем. Це можуть бути підприємства й організації державної, прива­тної, колективної і кооперативної форм власності, що діють на оптовому і роздрібному ринках і ринку послуг. Юридичні особи, що орендують приміщення в ринку, звільняються від сплати ринкового збору.

Підсистема власне ринкових послуг крім послуг оренди доповнюється специфі­чною номенклатурою платних послуг ринку. Платні послуги ринку передусім орієнтовані на організаційно-технологічне обслуговування ринкових торговців, але й опосередковано стосуються покупців на ринку. Об'єктивна потреба в підсистемі платних послуг органічно випливає із суті торгівлі на ринках і обумовлюється та­кими передумовами:

• певним розривом між основними й оборотними засобами, коли власники їх є незалежними один від одного;

• потребами і запитами основної частки роздрібних торговців на ринках;

• особливостями реалізації і зберігання товарів ринкового асортименту.

Тимчасом як підприємство ринку є власником майнового комплексу ринку, вла­сниками довезених на нього для реалізації продуктів і товарів є певна кількість ри­нкових торговців, отже, повноцінний процес продажу своїх товарів ринкові про­давці можуть здійснити тільки за допомогою придбаних від ринку послуг.

Певна частина ринкових торговців, зокрема товаровиробники, не тільки не ма­ють досвіду і навиків у веденні торговельної діяльності, але й не забезпечені торго- вельно-технологічним і допоміжним інвентарем, одягом тощо, необхідними для здійснення процесу роздрібної реалізації. Це відкриває для ринку можливості з на­дання послуг прокату недостатнього у продавців обладнання й інвентарю для до­тримання ними чинних правил торгівлі на ринках.

Доставлені на ринок сільськогосподарські продукти і продовольство вимагають особливих умов зберігання і реалізації. Так, тваринне м'ясо перед реалізацією по­требує розрубу; продаж продуктів тваринництва повинен здійснюватися з викорис­танням санітарного спецодягу (фартухів, халатів, нарукавників тощо); продукти тваринництва і більшість продуктів рослинництва реалізуються на вагу і потребу­ють використання відповідного ваговимірювального обладнання і дотримання на­лежного температурного режиму і т. п.

Для організації торговельно-технологічних платних послуг підприємство ри­нків створює власні спеціалізовані підрозділи — бюро торговельних послуг і тор­говельно-закупівельні підприємства.

5бЗ

Бюро торговельних послуг (БТП) надає ринковим торговцям організаційні, технологічні і торговельні платні послуги через розташовані на ринку пункти про­кату ваговимірювальних приладів, санітарного одягу, розрубу м'яса, камери збері­гання продукції, холодильники з машинним охолодженням, холодильні камери то­що. Для організації БТП адміністрація ринку закуповує необхідне обладнання й оснащення — стелажі, колоди, холодильні агрегати, шафи-холодильники тощо, а також багатооборотний інвентар для здавання його в прокат ринковим торговцям (санодяг, ваги, торговельний інвентар тощо). Крім цього, залежно від обсягів робо­ти створюється штатний розклад БТП, який включає завідувачів складів (неохоло- джуваних камер зберігання і холодильників з машинним охолодженням), розруб- ників м'яса і комірників, які організовують роботу пунктів прокату торговельного інвентарю, ваг і санодягу.

Для багатьох аграрних, промислових і кустарних товаровиробників процес ринкового торгу є неосновним, таким, що вимагає значних затрат часу на не­продуктивну (для них) діяльність і відволікає від основного виробництва. Разом з тим ці продуценти розглядають торгівлю на ринках як важливий, а інколи й основний канал збуту виготовленого продукту. У вирішенні даної проблеми до­помагає такий структурний підрозділ ринку, як торговельно-закупівельне під­приємств (ТЗП) ринку. До функцій ТЗП ринку, власне, і входить приймання товарів, довезених на ринок, з дальшою їх реалізацією через свої роздрібні тор­говельні пункти (магазини й одиниці), розташовані як на ринку, так і поза його межами.

Частина підприємств ринків, на жаль невелика, має у своєму розпоряджанні го­телі (кімнати для приїжджих), обладнані для тимчасового проживання тих ринко­вих продавців, які прибули з віддалених місцевостей та інших регіонів. Незважаю­чи на те що готелі підприємств ринків невеликі за середньою кількістю місць та з невисоким рівнем комфорту, вони є важливим доповненням до загальної мережі готелів у населеному пункті. Крім цього, готелі ринків є суттєвим джерелом плат­них послуг — доходів ринків від надання житлово-комунальних послуг прибулим ринковим торговцям, а за відсутності їх напливу в міжсезоння -%; іншим гостям да­ного населеного пункту.

Система послуг у торгівлі на ринках завершується підсистемою послуг залуче­них до цієї форми обслуговування підприємств і організацій.

На спеціалізованих і змішаних ринках успішно функціонує мережа роздрібних торговельних підприємств і дрібнороздрібних одиниць. Розташовані на ринках магазини і пункти дрібнороздрібної реалізації характеризуються найрізноманітні­шими типорозмірами і спеціалізацією. Так, у ринковому господарстві рідко зустрі­чаються великі універсальні магазини, частіше — середні за розмірами, а здебіль­шого — невеликі крамниці і пункти дрібнороздрібної реалізації товарів широкого вжитку. Спеціалізація роздрібних торговців визначається основною спеціалізацією ринку і зазвичай є протилежною їй. Потреба в комплексному торговельному обслу­говуванні учасників торгівлі на ринках веде до того, що на продовольчих ринках, як правило, організовується внутрішня мережа крамниць із широким асортиментом непродовольчих товарів; на непродовольчих — продовольчих магазинів; на ринках, де основним контингентом є селяни, улаштовуються магазини, спеціалізовані на реалізації товарів для ведення особистого домашнього господарства і т. п. У цілому ж спеціалізація стаціонарних магазинів на ринку не може бути прив'язаною до спе­ціалізації самого ринку, є універсальною і комбінованою, а тому в основному спря­мована на доповнення асортименту ринкової реалізації.

5б4