12.5. Ефективність функціонуванняроздрібної мережі

З метою оперативної оцінки якісного стану роздрібної торговельної мережі пев­ного регіону, виявлення регіонів з недостатнім забезпеченням торговельними під­приємствами і одиницями необхідно проводити аналіз ефективності функціонуван­ня роздрібної торговельної мережі. У процесі такого аналізу здійснюється розрахунок низки показників: точки беззбитковості, точки мінімальної рентабель­ності, оптимальних розмірів роздрібного торговця, коефіцієнта щільності забезпеч чення населення роздрібними торговцями, коефіцієнта розосередження роздрібни-ч торговців за територією, території і населення зони обслуговування одного роздрі­бного торговця, торгова площа на 1000 жителів, середній розмір магазину за торго­вою площею і товарообігом та інші локальні показники.

❖ Визначення точки беззбитковості ❖ / мінімальної рентабельності

Для забезпечення стійкого становища роздрібного підприємства на ринку необ­хідно визначити економічні межі обсягів його діяльності, порушення яких може призвести до банкрутства. У світовій практиці для визначення цих меж використо­вують точку беззбитковості і точку рентабельності.

Точка беззбитковості (T_6e3) такий обсяг товарообігу, за якого сума валово­го доходу від реалізації товарів дорівнює сумі поточних витрат:

B_n-IOO ⁶⁰ " P -P '

д в.зм

де T_6c3 — мінімальний товарообіг, за якого роздрібним торговцем досягається точка беззбитковості, тис. грн;

B_n — витрати обігу постійні, %;

Р_д,—рівень валових доходів, %;

Рв.зм -— рівень змінних витрат обігу, %. .,

Зазвичай завдання досягнення точки беззбитковості ставиться перед роздрібним торговцем на початку його створення, а саме в тих випадках, коли воно щойно впроваджується на ринок і тільки-но розпочинає завойовувати власну нішу. Однак розрахунок точки беззбитковості ще не дозволяє встановити ймовірні параметри розширення обсягів діяльності й отримуваного прибутку. Уточнення цих парамет­рів проводиться за допомогою показника точки мінімальної рентабельності роз­дрібного торговця.

Точка мінімальної рентабельності (Т_м._р) — такий обсяг товарообігу роздріб­ного торговця, за якого сума його валових доходів не тільки покриває поточні витрати на ведення діяльності, а й утворює прибуток, розміри якого після сплати податків задовольняють власників підприємства в мінімальному рівні рентабельності на вкладений капітал.

Логічно припустити, що інвестори в галузь торгівлі обов'язково орієнтують­ся на поточну ставку банківського відсотка на вкладений капітал, адже якщо мі­німальний рівень рентабельності (MPP) не досягає (перевищує) цього відсотка,

320

зайняття торговельною діяльністю є недоцільним, оскільки капітал можна з мі­німальним ризиком розмістити в банку чи купити акції й гарантовано отримува­ти дивіденди. Величина капіталу (K), вкладеного в розвиток роздрібного тор­говця, як і мінімальний рівень рентабельності (MPP) можуть бути виражені кількісно, до того ж не залежать від прогнозного товарообороту, а тому сума мінімального прибутку роздрібного торговця (П_т|„) може бути розрахована за формулою:

K MPP - ~ Ю0-С_п '

де C_n — діюча ставка податку на прибуток роздрібного торговця, %.

Отже, якщо точку беззбитковості скоригувати на суму мінімального прибутку, дістанемо формулу розрахунку точки мінімальної рентабельності (Т_м._р):

₌ (В_П+II_miaHOO

^МР (Рд-Рв,м) '

Якщо розрахунки засвідчать, що в процесі дальшої діяльності роздрібний торго­вець через низку об'єктивних чи суб'єктивних причин не здатен забезпечити точку мінімальної рентабельності, то його власникам необхідно або переглянути свою ринкову стратегію (змінювати товарний профіль підприємства), або звільнити міс­це на ринку і шукати інші можливості вкладення капіталу.

❖ Оптимізація розмірів ❖ підприємств

Удосконалення торговельного обслуговування населення потребує, з одного боку, надання покупцям найсприятливіших умов для придбання товарів у широ­кому асортименті, що викликає необхідність концентрації торговельної мережі, тобто збільшення розмірів магазинів, а з другого— потребує максимального наближення підприємств до покупців з метою скорочення затрат часу на при­дбання товарів, що обумовлює зменшення розмірів магазинів. Однак зменшення розмірів магазинів негативно позначається на економічній ефективності їх ви­користання, оскільки організація торговельно-технологічного процесу в біль­ших підприємствах дозволяє застосовувати різноманітні засоби механізації тру­домістких процесів, раціонально організовувати працю робітників. Крім того, питомі витрати на будівництво чи реконструкції великих підприємств значно нижчі. Питання, таким чином, полягає у знаходженні оптимальних розмірів під­приємств, за яких отримували б максимальні вигоди і зручності як покупці, так і самі підприємства.

Результати діяльності підприємств формуються під впливом значної кількос­ті економіко-організаційних, технічних та інших чинників. Однак найбільший вплив на результати діяльності підприємств справляє розмір їх торгової площі (табл. 12.3).

Так, зі збільшенням площі торгового залу товарообіг на 1 м² торгової площі має чітку тенденцію до зниження (рис. 12.3).

321

від величини площі торгового залу Це пояснюється такими причинами: високе навантаження на 1 м^2 торгової площі в магазинах з дуже малою торго­вою площею (до 75 м^2) викликане тим, що вони розміщені в місцях з підвищеною інтенсивністю потоків покупців. Однак у цих магазинах не створюються елемента­рні умови для покупців, низька культура обслуговування; зниження товарообігу на 1 м^2 торгової площі в другій групі магазинів (76— 150 м^2) викликане необхідністю створення нормальних умов покупцям для придбання товарів і підвищення культури їх обслуговування; дальше зменшення даного показника спричинене недовикористанням торго­вої площі, оскільки кожний магазин має певний радіус дії. 50 100 Торгова площа, м 150 2 іаолиця j z.j ГРУПУВАННЯ МАГАЗИНІВ «ПРОДУКТИ» ЗА РОЗМІРОМ ТОРГОВОЇ ПЛОЩІ Групи магазинів за розміром торгової площі, M	Середня торгова площа 1 магазину, м	Річний товарообіг у розрахунку на
		1 м^2 торгової площі, тис. грн	1 продавця, тис. грн
До 50	39	4,71	135,6
51 — 75	63	4,40	141,6
76—100	86	4,18	146,4
101 — 150	125	3,85	147,6
151 —200	183	3,65	144,0
понад 200	220	3,38	127,2

S а. u

U

S H

£Г S е о

CU

я

CQ O

H

200

250

— - Товарообіг на 1 м

Y_x= 3,33 + (59,3/*)

Рис. 12.3. Залежність товарообігу на 1 м² торгової площі

322