Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕТ. Модульні тести . СТУДЕНТАМ.docx
Скачиваний:
47
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
153.72 Кб
Скачать

І модуль

  1. Економічні знання – це:

  1. дані, відомості, факти та інша інформація про виробництво і працю та її результати

  2. наукові матеріали про розвиток суспільства

  3. інформація про суспільні відносини між людьми

  4. все те, що відображає багатогранне життя суспільства

  1. Яка зі шкіл економічної теорії була історично першою?

  1. марксизм

  2. меркантилізм

  3. кейнсіанство

  4. школа фізіократів

  1. Хто першим ввів термін «політична економія»?

  1. Ф. Кене

  2. А. Монкретьєн

  3. А. Сміт

  4. Арістотель

  1. Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого вивчення виробництво, а не сферу обігу?

  1. Меркантилізм

  2. Школа фізіократів

  3. історична школа

  4. маржиналізм

  1. Прихильниками пріоритетності землі і сільського господарства у створенні життєвих благ були:

  1. меркантилісти

  2. фізіократи

  3. маржиналісти

  4. марксисти

  1. До сучасних напрямів розвитку економічної теорії належать:

  1. школа фізіократів, меркантилізм, маржиналізм

  2. класична економічна теорія, марксизм-ленінізм

  3. інтернаціоналізм, глобалізм, патріотизм

  4. неокласицизм, кейнсіанство, соціологічний інституціоналізм

  1. Хто з нижче вказаних вчених є представниками класичної політекономії?

  1. А. Сміт, Д. Рікардо

  2. А. Монкретьєн, Т. Манн

  3. Арістотель, Платон

  4. Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон

  1. Оберіть найбільш точне визначення предмету економічної теорії

  1. це наука про розвиток матеріальних та духовних потреб людини

  2. це наука про мотивацію поведінки людини

  3. це наука про натуральне багатство

  4. це наука про економічні відносини та закони розвитку економіки в умовах обмежених ресурсів

  1. Якщо економіка досліджується на рівні усієї країни, то це є аналіз:

  1. мікроекономічний

  2. макроекономічний

  3. позитивний

  4. нормативний

  1. Яка наука вивчає окремі галузі та підсистеми національної економіки?

  1. мікроекономіка

  2. макроекономіка

  3. мезоекономіка

  4. мегаекономіка

  1. Що вивчає позитивна економіка?

  1. що є в економіці

  2. що повинно бути

  3. позитивні тенденції розвитку

  4. досягнення в економіці

  1. Що вивчає нормативна економіка?

  1. що є в економіці

  2. що повинно бути

  3. позитивні тенденції розвитку

  4. досягнення в економіці

  1. Виробничі можливості економічної системи обмежені:

  1. кількістю грошей в обігу

  2. рідкістю ресурсів

  3. національними кордонами

  4. здібностями людини

  1. З якою функцією політичної економії пов’язане твердження, що вона є основою всіх інших економічних наук?

  1. пізнавальною

  2. практичною

  3. прогностичною

  4. методологічною

  1. Економічна категорія – це:

  1. теоретичне пояснення змісту певного економічного терміну

  2. внутрішньо необхідні, сталі й істотні зв'язки в господарських явищах і процесах

  3. логічне абстрактне поняття, яке відображає певні стійкі взаємозв'язки у господарському житті суспільства

  4. назва конкретного поняття, що стосується праці і виробництва

  1. Економічні закони розкривають:

  1. сталі, причинно-наслідкові зв’язки між людьми

  2. сталі причинно-наслідкові зв’язки між людьми і засобами виробництва

  3. сталі, причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами і процесами

  4. сталі, причинно-наслідкові зв’язки, які складаються з приводу власності

  1. Об’єктивність економічних законів означає, що:

  1. вони діють незалежно від волі та бажання людей

  2. вони залежать від волі та бажання людей

  3. люди не в силах їх пізнати та використати

  4. вони видаються законодавчими органами країни

  1. Фокусування тільки на найбільш важливих факторах для пояснення феномену або явища – це:

  1. абстракція

  2. граничний аналіз

  3. раціональний вибір

  4. експеримент

  1. Яке визначення характеризує метод дедукції?

  1. висунення гіпотези і перевірка її на практиці

  2. розкладення складного явища на прості

  3. аналіз фактів та їх узагальнення

  4. збір фактичного матеріалу

  1. Метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня – це метод:

  1. наукової абстракції

  2. аналізу

  3. індукції

  4. дедукції

  1. Що відрізняє економічні закони від законів природи?

  1. природні закони не залежать від свідомості людини, а економічні залежать

  2. закони природи діють завжди, а економічні закони можуть змінюватися та припиняти діяльність, якщо змінюються економічні умови життєдіяльності у суспільстві

  3. природні закони залежать від свідомості людини та діють суб’єктивно

  4. природні закони не можуть бути використанні у практичній діяльності людей

  1. Економічні потреби – це фактично:

  1. намагання виробити якнайбільше продукції для людей

  2. попит у формі бажання на необхідні життєві блага

  3. прагнення мати для себе найбільше благ

  4. намагання виробити якнайменше продукції для людей

  1. Найперші потреби людей – це:

  1. інформація, технології, інновації

  2. культура, освіта, творчість, мистецтво

  3. модний одяг, комфортне житло, автомобіль

  4. їжа, одяг, взуття, житло, безпека

  1. До раціональних потреб відносяться:

  1. прагнення до накопичення багатства будь-якою ціною

  2. досягнення особистого добробуту за рахунок суспільства

  3. зловживання алкоголем, паління, казино, ігрові автомати

  4. правильної відповіді немає

  1. Які моделі не відносяться до моделей ієрархії людських потреб:

  1. А. Маслоу

  2. А. Алдерфера

  3. Солоу

  4. Ф. Герцберга

  1. За характером виникнення розрізняють потреби:

  1. вторинні і первинні

  2. матеріальні і нематеріальні

  3. виробничі і духовні

  4. насичені і ненасичені

  1. За засобом задоволення розрізняють потреби:

  1. виробничі і невиробничі

  2. матеріальні і нематеріальні

  3. первинні і вторинні

  4. матеріальні і вторинні

  1. За нагальністю задоволення розрізняють потреби:

  1. насичені і ненасичені

  2. першочергові і другорядні

  3. первинні і вторинні

  4. матеріальні і духовні

  1. За можливостями задоволення розрізняють потреби:

  1. насичені і ненасичені

  2. виробничі і невиробничі

  3. первинні і вторинні

  4. невиробничі і виробничі

  1. За кількісною визначеністю та мірою реалізації розрізняють потреби:

  1. абсолютні, дійсні, платоспроможні, фактичні

  2. фактичні і уявні

  3. насичені і ненасичені

  4. граничні і безмежні

  1. Згідно економічного закону зростання потреб:

  1. існує пряма залежність між ціною і величиною пропозиції товару або послуги впродовж певного проміжку часу

  2. виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів

  3. існують суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення

  4. безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб

  1. Економічні інтереси – це:

  1. усвідомлені потреби (умови) існування, прагнення суб'єктів їх задовольнити, що є мотивом для господарської діяльності

  2. збуджувачі імпульсивної енергії людини, породжені спільною працею

  3. діалектична закономірність розвитку, який відбувається ніби по спіралі

  4. боротьба за отримання більшої вигоди

  1. До гіпертрофованих інтересів мають відношення:

  1. індивідуалізм, колективізм, патріотизм

  2. інтернаціоналізм, інтеграція, співробітництво

  3. егоїзм, групівщина, міщанство, расизм

  4. індивідуалізм та інтернаціоналізм

  1. Розрізняють класові економічні інтереси:

  1. національні, регіональні, відомчі

  2. працюючих, непрацюючих, не бажаючих працювати

  3. буржуазії, робітників, селян, інтелігенції

  4. профспілок, рухів, політичних партій і блоків

  1. Економічні інтереси:

  1. не є формою вияву економічних потреб

  2. не відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб

  3. не спонукають економічних суб’єктів до діяльності для задоволення потреб

  4. є формою вияву економічних потреб та спонукають економічних суб’єктів до діяльності

  1. У ринковій економіці:

  1. домінує жорстка субординація економічних інтересів на основі пріоритетності та абсолютизації державного інтересу

  2. домінує особистий інтерес споживача

  3. домінує інтерес виробника

  4. немає правильної відповіді

  1. Економічні інтереси підприємців спрямовані на:

  1. максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів

  2. реалізацію потреб суспільства

  3. максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції

  4. реалізацію потреб держави

  1. Суспільне виробництво є основою розвитку людини, бо:

  1. воно створює життєві блага

  2. в ньому використовуються усі продуктивні сили

  3. воно базується на трудовій діяльності людей

  4. в ньому індивіди проводять найбільш активний період життя, спілкуються, обмінюються досвідом, збагачуються взаємно

  1. Відносини, які виникають у процесі виробництва, є:

  1. економічними відносинами

  2. технологічними відносинами

  3. виробничими відносинами

  4. суспільними відносинами

  1. Під виробництвом розуміється:

  1. процес взаємодії людини і засобів виробництва

  2. процес взаємодії людини з природою

  3. процес створення матеріальних і нематеріальних благ

  4. процес витрати робочої сили

  1. Сутністю суспільного поділу праці є:

  1. спеціалізація зайнятості за бажанням працюючих індивідів

  2. раціональне використання робочої сили

  3. відокремлення та існування різних видів трудової діяльності

  4. забезпечення робочими місцями працівників

  1. Нематеріальне виробництво:

  1. безпосередньо пов'язане зі створенням речових благ

  2. включає освіту, культуру, медицину і громадське харчування

  3. це матеріально-технічне постачання

  4. це зв'язок і транспортне обслуговування підприємств

  1. Матеріальне виробництво:

  1. безпосередньо пов'язане з виготовленням продукту чи наданням послуг речового змісту

  2. охоплює всіх зайнятих суспільно-корисною працею

  3. включає житлово-комунальне господарство, сферу побутового обслуговування населення, освіту, медицину, культуру і мистецтво

  4. це економічна діяльність, яка обслуговує і підтримує основне виробництво

  1. Для організації процесу виробництва необхідні:

  1. засоби праці і праця

  2. засоби виробництва

  3. засоби праці і робоча сила

  4. засоби виробництва і робоча сила

  1. Що визначає різницю між засобами і предметами праці?

  1. місце у виробничому процесі

  2. фізичні властивості речі

  3. здатність речі задовольняти потреби людей

  4. вплив людини на річ

  1. До предметів праці відносяться:

  1. машини, технічне устаткування, комп'ютери

  2. матеріали, сировина, енергія

  3. продуктивні сили і виробничі відносини

  4. виробничі приміщення, споруди, комунікації

  1. Все те, за допомогою чого предмети праці перетворюються у споживчі блага для людей, становить: