1. предмети народного вжитку

2. якісно однорідні і кількісно визначені вироби з можливістю їх заміни іншою продукцією з відповідної партії товарів

3. Засоби виробництва

4. предмети праці

6. Власники акцій можуть отримувати доход від них, який прийнято називати:

1. дивіденд

2. прибуток

3. відсоток

4. винагорода

7. Земельна рента – це:

1. передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі

2. форма економічної реалізації власності на землю

3. категорія, яка виражає економічні відносини між власником землі, суб'єктами господарювання і найманими працівниками з приводу присвоєння результатів праці на землі

4. усі положення вірні

8. Диференційна рента утворюється:

1. залежно від аграрно-правової політики держави

2. внаслідок існування різних форм власності на землю

3. незалежно від форм власності на землю

4. в результаті поділу праці у сільському господарстві

9. Додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті найбільш продуктивної праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях – це:

1. диференційна рента I

2. диференційна рента II

3. абсолютна рента

4. монопольна рента

10. Додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті штучного підвищення продуктивності землі за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю – це:

1. диференційна рента I

2. диференційна рента II

3. абсолютна рента

4. монопольна рента

11. Надлишок суспільної (ринкової) вартості сільськогосподарської продукції над ціною виробництва – це:

1. диференційна рента I

2. диференційна рента II

3. абсолютна рента

4. монопольна рента

12. Утворюється завдяки обмеженості і невідтворюваності земель особливої якості чи певних кліматичних умов – це:

1. диференційна рента I

2. диференційна рента II

3. абсолютна рента

4. монопольна рента

13. Диференційна рента І – це:

1. додатковий чистий доход як результат продуктивнішої праці на кращих і середніх за природною родючістю і місцезнаходженням землях

2. додатковий чистий доход, який виникає у результаті підвищення економічної родючості землі за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю

3. різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і ціною її виробництва

4. різниця між монопольно високою ціною рідкісних ресурсів та їх вартістю

14. Причиною диференційної ренти є:

1. монополія приватної власності на землю

2. монополія на землю, розташовану у виняткових природних умовах

3. монополія на землю як об'єкт господарювання

4. монополія на екологічно чисту землю

15. Головна умова формування абсолютної земельної ренти:

1. відмінності в природній родючості ґрунтів і неоднакове місцезнаходження земельних ділянок

2. відсутність вільного переливання капіталу з інших галузей економіки у сільське господарство

3. монопольні ціни на рідкісні продукти

4. монопольні ціни на екологічно чисту продукцію

16. Джерело монопольної ренти:

1. частина прибутку інших галузей, яка в результаті перерозподілу дістається землевласнику

2. надлишок доходу над середнім прибутком

3. надлишок додаткового продукту, що утворюється на якісних землях

4. продуктивніші додаткові вкладення капіталу в кращі землі

17. З інтенсифікацією землеробства безпосередньо пов'язана рента:

1. диференційна І

2. диференційна II

3. абсолютна

4. монопольна

18. Диференційну ренту II в основному протягом строку орендного договору отримує:

1. держава

2. землевласник

3. фермер (підприємець)

4. держава і землевласник

19. Ціна землі залежить від:

1. розміру ренти

2. ставки позичкового відсотка

3. попиту на землю і пропозиції землі

4. розміру ренти, ставки позичкового відсотка, попиту на землю і пропозиції землі

20. Орендна плата може в собі містити:

1. земельну ренту в грошовому виразі

2. відсоток на позичковий капітал

3. земельну ренту, позичковий відсоток, амортизаційні відрахування

4. прибуток від використання землі

21. До факторних доходів не належать:

1. рента

2. процент

3. заробітна плата

4. виплати по безробіттю

22. Під функціональним (або первинним) в економічній теорії розуміють розподіл доходів за:

1. факторами виробництва

2. здатністю людей до праці

3. результатами господарювання

4. діяльністю домогосподарств

23. Економічним змістом процесу відтворення робочої сили є:

1. збільшення народжуваності і населення країни

2. постійне відновлення здатності людей до праці

3. витрати суспільства на розвиток робочої сили

4. турботи сімей про освіту, виховання і розвиток дітей

24. Номінальна заробітна плата – це:

1. сума грошей, яку отримує власник робочої сили за певний проміжок часу (годину, день, тиждень, місяць)

2. грошовий еквівалент маси товарів і послуг, які можна придбати за отриману зарплату

3. мінімальна вартість товару робоча сила в умовах ринку

4. грошовий еквівалент, що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення робочої сили

25. Фактично відпрацьований робочий час і кваліфікація працівника – критерії зарплати:

1. відрядної

2. номінальної

3. реальної

4. погодинної

26. Критерії відрядної (поштучної) заробітної плати:

1. кількість виготовленої продукції і розцінки за її одиницю

2. кількість і якість створеної продукції

3. відпрацьований час і кваліфікація працівника

4. раціональне використання робочого часу

27. Ринок з відносно великою кількістю економічних суб’єктів, кожен з яких має певний вплив на ціни внаслідок специфічності товару, який він виготовляє, й може реалізувати монопольну владу:

1. досконала конкуренція

2. дуополістична конкуренція

3. монополістична конкуренція

4. олігопсонічна конкуренція

28. Передбачає, що ринок складається з великої кількості конкурентів, які пропонують продукти з однаковими якісними параметрами та займають невеликі частки на ринку:

1. досконала конкуренція

2. дуополістична конкуренція

3. монополістична конкуренція

4. олігопсонічна конкуренція

29. Ринкова структура, коли декілька великих фірм монополізують виробництво та збут основної маси продукції і ведуть між собою нецінову конкуренцію, – це:

1. монополістична конкуренція

2. олігопсонічна конкуренція

3. олігополістична конкуренція

4. монопсонічна конкуренція

30. Ринкова структура, за якої існує монополія одного покупця товару, – це:

1. монополістична конкуренція

2. олігопсонічна конкуренція

3. олігополістична конкуренція

4. монопсонічна конкуренція

31. Ринкова структура, за якої існує тільки два постачальники певного товару і між ними повністю відсутні монополістичні угоди про ціни, ринки збуту тощо, - це:

1. досконала конкуренція

2. дуополістична конкуренція

3. монополістична конкуренція

4. олігопсонічна конкуренція

32. Передумовами виникнення конкуренції в економіці стали:

1. поглиблення суспільного поділу праці, зростання потреб людей, відокремлення товаровиробників, розвиток товарного виробництва і обміну

2. ринковий механізм саморегулювання економіки, підприємництво

3. створення додаткового продукту, боротьба за його привласнення, наявність приватної власності

4. поява грошей, намагання їх накопичувати і таким чином збагачуватися

33. Вільна (досконала) конкуренція – це:

1. економічне суперництво, за якого жоден суб'єкт господарського процесу не може суттєво впливати на загальну ситуацію на ринку, особливо на зміну цін

2. коли всі суб'єкти ринку діють як їм заманеться, аби це було вигідно і приносило великі доходи

3. невтручання держави в ринкові відносини

4. досягнення високої конкурентноздатності продукції і конкурентоспроможності підприємства

34. Конкуренція стає недосконалою в результаті:

1. державного регулювання розвитку економіки

2. виникнення монополії на базі концентрації і централізації капіталу

3. намагання підприємців економно використовувати ресурси, щоб перемагати на ринку

4. стихійної дії об'єктивних законів ринку

35. Недосконала конкуренція означає, що на ринку існує:

1. велика кількість продавців і покупців ідентичного товару і ніхто з них не впливає суттєво на рівень цін

2. домовленість між сильними підприємцями проти слабких з метою отримання більшого прибутку

3. вплив держави, яка проводить антимонопольну політику

4. боротьба за споживача з метою найкращого задоволення його потреб

36. Головна мета монополії:

1. найкраще задоволення потреб споживачів

2. реалізація найбільшої кількості продукції

3. отримання надприбутку

4. розвиток виробництва

37. До поняття «підприємництво» відносяться:

1. самостійна, ініціативна і систематична діяльність на ринку

2. ризиковане господарювання і повна відповідальність за його результати аж до банкрутства

3. мета – досягнення економічних і соціальних ефектів та отримання прибутку

4. самостійна, ініціативна і систематична діяльність на ринку, ризиковане господарювання і повна відповідальність за його результати аж до банкрутства, мета – досягнення економічних і соціальних ефектів та отримання прибутку

38. Суб’єктами підприємництва не можуть бути:

1. працівники державних органів управління, військовослужбовці та представники силових структур

2. зайняті в особистому підсобному господарстві на селі

3. особи індивідуальної трудової діяльності

4. діячі науки, культури, освіти, охорони здоров’я

39. Об’єктами приватного підприємництва не можуть бути:

1. предмети і засоби праці

2. матеріальні і духовні блага

3. зброя, боєприпаси, наркотичні засоби

4. все, що дозволяється законом, але не приносить прибутку

40. Вкажіть функції підприємницької діяльності:

1. інноваційна (творчість, новаторство, ініціативність, уміння ризикувати)

2. ресурсна (господарність, економія, ефективність)

3. організаційна (поєднання факторів виробництва, оптимізація товароруху, управління, дисципліна)

4. інноваційна, ресурсна, організаційна

41. Якщо підприємництво базується на добровільному об’єднанні майна двох і більше господарюючих суб’єктів, то дана його форма зветься:

1. одноосібне володіння

2. товариство (партнерство)

3. корпорація

4. компанія

42. Корпорація представляє собою:

1. колективну форму організації капіталістичних підприємств, яка існує у вигляді різних акціонерних товариств

2. договірне об’єднання, створене на основі поєднання науково-виробничих, комерційних та інших інтересів його суб’єктів

3. співтовариство з єдиним управлінням при делегуванні окремих повноважень централізованого регулювання його учасникам

4. усі відповіді правильні

43. Об'єднання, союз (або навіть змова) підприємців, які окремо втрачають виробничу, комерційну і юридичну самостійність, підкоряючись єдиному контролю, представляють форму монополії:

1. картель

2. синдикат

3. трест

4. концерн

44. Тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, окремих проектів тощо) називається:

1. асоціація

2. корпорація

3. консорціум

4. концерн

45. Класичне поняття капіталу як економічної категорії:

1. гроші, фінансові ресурси, що приносять доход їх власнику

2. нагромаджена праця, матеріалізована у благах

3. матеріально-речові фактори виробництва

4. це не річ, а економічне відношення, яке втілене у вартості, що приносить додаткову вартість

46. Під час кругообігу капітал проходить три послідовні стадії:

1. обіг (закупівля необхідних факторів виробництва)

2. виробництво передбаченої бізнес-планом продукції

3. обіг (реалізація товарів і послуг)

4. обіг – виробництво – обіг

47. Здійснюючи кругообіг, промисловий капітал послідовно набуває трьох функціональних форм:

1. грошової, продуктивної і товарної

2. фіктивної, речової і комерційної

3. фінансової, матеріальної і трудової

4. речової, трудової, грошової

48. Фізично і морально зношується капітал:

1. основний

2. оборотний

3. фонди обігу

4. основний і оборотний

49. Амортизація – це процес:

1. використання засобів виробництва на підприємстві

2. погашення авансованих коштів на створення продукції

3. поступового перенесення вартості засобів праці на новостворену продукцію

4. щорічного списання частини вартості основного капіталу

50. Розрізняють витрати:

1. постійні і змінні

2. бухгалтерські та економічні

3. альтернативні і граничні

4. постійні і змінні, бухгалтерські та економічні, альтернативні і граничні

51. Загальними функціями менеджменту служать:

1. планування (програмування, прогнозування тощо)

2. організація і мотивація трудової діяльності

3. координація і контроль за виконанням рішень та завдань, що стоять перед фірмою

4. планування, організація, мотивація, координація і контроль

52. Маркетинг як економічна категорія виражає:

1. новий підхід до підприємства, який забезпечує запоруку успіху на ринку, більш якісне задоволення потреб споживачів

2. зниження ризику в ринковій діяльності

3. сукупність відносин і служб організації діяльності на ринку, орієнтованої на споживача та отримання прибутку

4. використання інноваційних переваг у конкурентній боротьбі

53. Мають місце незалежно від зміни обсягів виробництва:

1. постійні витрати

2. змінні витрати

3. середні витрати

4. граничні витрати

54. Безпосередньо пов’язані зі зміною обсягів виробництва:

1. постійні витрати

2. змінні витрати

3. середні витрати

4. граничні витрати

55. Середня величина витрат на виробництво одиниці продукції:

1. постійні витрати

2. змінні витрати

3. середні витрати

4. граничні витрати

О –3

56. Постійні витрати фірми – це:

1. витрати на ресурси в цінах, діючих на момент придбання ресурсів

2. мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції за найбільш сприятливих умов виробництва

3. витрати фірми, які не залежать від обсягів продукції , яка виробляється

4. витрати, які фірма несе кожного року

57. Приріст витрат на виробництво ще однієї (додаткової) одиниці продукції – це:

1. постійні витрати

2. змінні витрати

3. середні витрати

4. граничні витрати

58. Економічні витрати:

1. включають в себе явні та неявні витрати, в тому числі і нормальний прибуток

2. включають в себе явні витрати та не включають неявні витрати

3. не включають явні та неявні витрати

4. включають в себе неявні витрати і нормальний прибуток

59. Прибуток як перетворена форма додаткового продукту визначається різницею:

1. між вартістю і собівартістю продукції

2. між валовою виручкою і сукупними витратами на виробництво продукції (товарів, послуг)

3. між сумою надходжень від реалізації товарів і коштами, отриманими від позареалізаційних операцій

4. між вартістю і коштами, отриманими від позареалізаційних операцій

60. Визначте правильне твердження

1. нормальний прибуток дорівнює сумі бухгалтерських та економічних витрат

2. явні витрати дорівнюють різниці між економічним прибутком та бухгалтерським прибутком

3. економічний прибуток дорівнює різниці між бухгалтерським прибутком та неявними витратами

4. бухгалтерський прибуток дорівнює різниці між економічним прибутком та неявними витратами

61. Визначається як різниця між валовим доходом та зовнішніми витратами виробництва:

1. бухгалтерський прибуток

2. економічний прибуток

3. нормальний прибуток

4. чистий прибуток

62. Визначається як різниця між валовим доходом та економічними витратами виробництва:

1. бухгалтерський прибуток

2. економічний прибуток

3. нормальний прибуток

4. чистий прибуток

63. До функцій прибутку не належать:

1. облікова

2. розподільча

3. стимулююча

4. виховна

64. Неявні витрати – це:

1. витрати бухгалтерські

2. економічні витрати

3. витрати втрачених можливостей

4. витрати фірми на використання власних ресурсів

65. Валові витрати – це:

1. бухгалтерські витрати

2. економічні витрати

3. граничні витрати

4. постійні та змінні витрати

66. Неокласична теорія:

1. віддає перевагу державі, суб'єктивному впливу на ціноутворення, чим і визначається природа ціни

2. поєднує класичний і маржиналістський підходи до розуміння ціни, визначаючи її за двома принципами: граничною корисністю і витратами виробництва

3. трактує ціну виключно як результат дії об'єктивного механізму ринку

4. розглядає ціну як полімерну категорію – субстанцію впливу на неї усіх інституцій суспільства

67. Сучасне абстрактне розуміння ціни:

1. синтезує виробництво (затрати), ринок (дію його механізму) і державу(економічну політику), як форму зв'язку між ними

2. вона є результатом ринкової ситуації, зокрема, співвідношення попиту і пропозиції

3. оцінка корисності речі для споживача за допомогою грошей

4. відображення інтересів усіх суб'єктів ринку при купівлі-продажу товарів

68. Ціна в ринковій економіці показує: