1. Продуктивні сили суспільства

2. об'єктивні закони розвитку виробництва

3. сукупність виробничих відносин з приводу використання різних форм і методів управління народним господарством та саморегулювання, насамперед економічної діяльності

4. структуру суспільного виробництва

83. Сутнісно господарський механізм розкривається у його внутрішніх функціях:

1. пізнання і використання економічних законів

2. забезпечення ефективного розвитку суспільного виробництва

3. всебічний розвиток людини шляхом реалізації права власності

4. усі відповіді правильні

84. Базові складові господарського механізму:

1. ринкове саморегулювання

2. державне регулювання

3. наднаціональне регулювання

4. ринкове саморегулювання, державне регулювання, наднаціональне регулювання

85. Основний зміст державного регулювання економіки полягає у:

1. сприянні розвитку суспільного виробництва

2. забезпеченні добробуту всього населення країни

3. виконанні державою своїх функцій щодо ефективного впливу на процес розширеного відтворення економіки

4. недопущенні криз, інфляції, безробіття та інших негативних явищ у житті суспільства

86. Класична теорія віддає перевагу у системі регулювання господарства:

1. державі

2. ринку

3. праву

4. менеджменту

87. Кейнсіанська концепція вважає, що:

1. держава має повністю свідомо та цілеспрямовано контролювати економічну діяльність, розподіл ресурсів, доходів тощо

2. ринкова економіка здатна до автоматичного саморегулювання, роль держави має обмежуватись жорсткою грошово-кредитною політикою

3. система ринкових відносин не є досконалою, а тому максимально можливу зайнятість та економічне зростання може забезпечити активне втручання держави в економіку

4. держава не повинна займатися відносинами власності, її роль має стосуватися лише регулювання сфери обігу, перерозподілу доходів та інших непрямих заходів для забезпечення стійкості економічного розвитку

88. Соціально-інституціональний напрям пропонує:

1. посилити вплив соціально-психологічних, культурних та політичних факторів на розвиток економіки, створити для цього відповідну систему народного контролю

2. мінімізувати державне втручання в економіку, зменшити прибутковий податок, соціальні виплати, регулювати переважно грошовий обіг

3. змішану систему державного регулювання економіки: поєднання кейнсіанського інструментарію із широким використанням ринкових умов (конкуренції, динаміки цін та інше)

4. звести основну роль держави до підтримки розвитку сільського господарства як єдиної продуктивної сфери виробництва

89. Необхідність державного регулювання економіки обґрунтовується представниками:

1. класичної школи

2. неокласиків

3. кейнсіанства

4. класиків та неокласиків

90. До функцій держави у ринковій економіці не належать:

1. законотворча діяльність

2. підтримка конкурентного середовища

3. встановлення цін на продукцію приватного сектору

4. анти циклічне регулювання економіки

91. До прямих методів ДРЕ можна віднести:

1. держконтракт

2. встановлення фіксованих цін

3. встановлення державних стандартів і нормативів

4. держконтракт, встановлення фіксованих цін, встановлення державних стандартів і нормативів

92. Держава як суб'єкт економічних відносин:

1. може займатися бізнесом

2. може брати активну участь у підприємництві

3. є суб'єктом ринкових відносин

4. є суб'єктом ринкових відносин, може займатися бізнесом і брати активну участь у підприємництві

93. За допомогою державного сектора економіки вирішуються проблеми:

1. забезпечення національної безпеки і цілісності економіки

2. збалансування господарства, підвищення його конкурентоздатності

3. соціалізація виробництва, задоволення потреб у суспільних благах (екологія, загальнолюдські цінності, регіоналістика тощо)

4. правильні усі відповіді

94. Існують такі основні форми державного регулювання економіки:

1. планування, програмування і прогнозування

2. грошовий обіг і кредитування

3. науково-технічна політика

4. збалансування й оптимізація структури господарства

95. Макроекономічне планування представляє собою:

1. складання бізнес-планів підприємств

2. форму управління народним господарством

3. господарський (комерційний) розрахунок

4. захист інтересів власного товаровиробника

96. У соціальному відношенні найбільш привабливо виглядає шведська модель державного регулювання економіки, для якої характерно:

1. використання правових та інших сприятливих умов для бізнесу, акцент переноситься на ринкові регулятори економічних процесів

2. активне втручання держави в соціально-економічний розвиток країни, домінування ідей гуманізму і солідарності

3. поєднання системи управління національною економікою з потужним використанням ринку і створення на державному рівні ефективної системи соціальної підтримки громадян країни

4. централізоване регулювання економіки на основі переважно економічних, опосередкованих та неформальних методів, домінує психологія колективізму, підпорядкування особистих інтересів колективним і державним

97. Форма цільової або матеріальної допомоги держави окремим суб’єктам економіки – це:

1. субсидія

2. субвенція

3. дотація

4. ліцензування

98. Форма грошової чи матеріальної допомоги, що надається державою в екстремальних ситуаціях:

1. субсидія

2. субвенція

3. дотація

4. ліцензування

99. Асигнування, доплата з державного бюджету з метою збалансування бюджетів нижчих рівнів це:

1. субсидія

2. субвенція

3. дотація

4. ліцензування

100. Дозвіл державних органів на право здійснення певного виду діяльності – це:

1. субсидія

2. субвенція

3. дотація

4. ліцензування

101. Сучасне світове господарство – це:

1. поступовий розвиток економік всіх країн на ринкових засадах шляхом раціонального використання ресурсів

2. система відносин органічно поєднаних національних господарств, що взаємодіють завдяки національному господарському механізму на основі інтернаціоналізації технологічного способу виробництва

3. система економічних законів, яка управляє розвитком всесвітнього господарства

4. міжнаціональний механізм регулювання світового економічного співробітництва

102. Об’єктивні засади функціонування світового господарювання:

1. різне географічне положення країн та особливості їх розвитку

2. національні традиції і культура, звичаї, історична спадщина

3. політичний устрій, державна політика, спосіб суспільного життя

4. міжнародний розподіл праці, світовий ринок, інтернаціоналізація суспільного виробництва

103. Світовий ринок як передумова виникнення сучасного всесвітнього господарства представляє собою:

1. місце, де відбувається купівля-продаж товарів різних країн

2. механізм дії закону вартості у глобальному просторі

3. розвинуту сферу товарного обміну, що ґрунтується на міжнародному поділі праці

4. самостійне функціонування національних ринків окремих країн, які співпрацюють між собою

104. Інтернаціоналізація економіки відбувається у першу чергу завдяки:

1. розвитку продуктивних сил, зокрема, підвищенню якості трудових ресурсів

2. об'єднанню різних форм капіталу з різних країн

3. ліквідації світової системи колоніалізму

4. розвитку світогосподарських зв'язків між країнами на основі відкритості національних економік

105. Структуру світового господарства утворюють такі основні групи країн:

1. розвинуті держави із соціальною ринковою економікою

2. країни, що розвиваються в напрямі ринкового господарства

3. країни з перехідною економікою

4. країни, що розвиваються, розвинуті держави та країни з перехідною економікою

106. До характерних нині тенденцій розвитку світового господарства можна віднести:

1. розширення сфери дії принципів ринкової економіки

2. включення у світогосподарський процес абсолютної більшості країн планети

3. посилення координації господарської діяльності та співробітництва між державами

4. усі відповіді правильні

107. Система міжнародних економічних відносин виражає: