4. Збір вихідної інформації у підприємствах та її аналіз

Вивчивши спеціальну літературу за вибраною темою, студент приступає до збору фактичного матеріалу, який відбиває діяльність підприємств туристичної індустрії, що є об'єктом дослідження. Організація збору інформації передбачає: визначення показників, які належить зібрати; розробку методики одержання окремих показників; документальне оформлення цих досліджень.

Роботу з визначення переліку показників, які підлягають збору, студент проводить у декілька етапів. На першому етапі він розробляє перелік усіх вихідних показників із кожного вивчаємого питання.

При цьому важливо розмежувати показники інформації і показники аналітичні. На другому етапі він складає зведений перелік усіх вихідних показників із теми. При цьому вихідні показники, потрібні для вивчення окремих питань, підлягають логічному аналізу з точки зору їх повторення, взаємозв'язку і можливості одержання подальших аналітичних показників. На третьому етапі студент визначає джерело інформації щодо кожного вихідного показника. Такими джерелами можуть бути статистичні дані, матеріали наукової літератури та безпосередньо результати діяльності підприємств.

Для опрацювання результатів діяльності підприємств, статистичних даних студент повинен використовувати новітні інформаційні технології та сучасну комп'ютерну техніку. При цьому можна використовувати як стандартні програми аналізу економічних та фінансових показників, так і розробити власну програму для трудомістких розрахунків.

Результати діяльності підприємств повинні бути за 2-3 роки, включаючи фактичні дані поточного року. Для отримання якісних показників діяльності підприємства студент повинен самостійно провести необхідні дослідження, використовуючи різні соціологічні методи, а саме: анкетування, опитування, спостереження, проведення фотографії робочого часу менеджера та ін.

У процесі обробки матеріалів студент складає таблиці, графіки, діаграми, здійснює групування та аналітичну обробку даних із метою подальшого узагальнення та обґрунтування рекомендацій. Аналізуючи зібрані дані, слід привести їх у відповідність з урахуванням критерію часу.

5. Оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути логічно побудованою і мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження. Традиційно курсова робота має описово-розрахунковий характер і складається зі вступу, основної частини, висновків і пропозицій та списку літератури.

Загальними вимогами до викладання матеріалу курсової роботи є чіткість побудови, логічна послідовність викладання матеріалу, переконливість аргументації, точність формулювань, конкретність викладання результатів дослідження, висновків і обґрунтування пропозицій.

Курсова робота містить:

• титульну сторінку;

• зміст;

• вступ;

• теоретичну частину;

• організаційно-управлінську та економічну характеристику підприємства, за матеріалами якого виконується робота;

• аналіз стану досліджуваних питань;

• обґрунтування і розрахунок ефективності рекомендацій;

• висновки і пропозиції;

• список літератури;

• додатки.

Титульну сторінку оформлюють, як наведено у додатку Г.

«Зміст» становить назву розділів курсової роботи і нумерацію сторінок. Текст розділів повинен включати підрозділи (параграфи). Розділи повинні бути пронумерованими арабськими цифрами в межах всієї роботи.

«Вступ», «Висновки і пропозиції» не нумерують як розділи. Підрозділи (параграфи) слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу (параграфу) має складатися з номера розділу і номера підрозділу; наприклад: 1.1 – перший параграф першого розділу. Нумерація сторінок роботи має бути наскрізною, починаючи з титульної сторінки.

У вступі обґрунтовують актуальність вибраної теми, дають характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми, визначають мету курсової роботи і завдання, зазначають предмет і об'єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжній літературі, виділити дискусійні питання та невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу – 2-3 сторінки.

Основну частину роботи поділяють на 3 розділи. Перший з них, як правило, присвячено теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий – аналізу стану об'єкта дослідження, третій – рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Усі розділи є логічно пов'язаними між собою. Теоретичні положення та методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, висновки і рекомендації – базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть стосуватися також теоретико-методологічних основ, поняттєвого апарату та інструментарію дослідження. Залежно від особливостей досліджуваної проблеми розділи можуть поєднуватися між собою (наприклад, методичний – з аналітичним, аналітичний – з конструктивним тощо). Рекомендований обсяг основної частини має становити 30-35 сторінок.

Заключна частина роботи (висновки) – це резюме з курсової роботи. Висновки і пропозиції повинні містити оцінку результатів роботи, зокрема з точки зору їх відповідності меті курсової роботи. Обсяг заключної частини – 2-3 сторінки.

Невід'ємною частиною курсової роботи є список літератури, який містить перелік усіх джерел, використаних у процесі роботи див. додаток В. Список літератури містить усі використані джерела, розміщені у порядку посилань на них у тексті роботи чи за їх значимістю в алфавітному порядку. Відомості про книги (монографії, підручники, довідники і т.п.) повинні містити прізвища та ініціали автора, назву, найменування видавництва (для книги), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (для журналу), номери сторінок, на яких розміщено статтю. Літературні джерела належить розташовувати в такій послідовності: закони України; постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України; накази, листи, інструкції міністерств, відомств; органів держадміністрації; книги і брошури; журнальні статті; газетні статті.

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об'ємні розрахунки, методики, алгоритми), може бути перенесено в додатки. Рекомендований обсяг додаткової частини – не більш як 10 сторінок.

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних сторінках. Кожен додаток починають із нової сторінки. У правому верхньому куті ставлять слово «Додаток» і його номер.

Під час підготовки до курсової роботи слід додержуватися вимог її правильного оформлення. Це стосується, в першу чергу, ілюстрацій, таблиць, формул, посилань.

Усі ілюстрації (схеми, діаграми, графіки і т.п.) іменують рисунками, які нумерують послідовно арабськими цифрами у межах розділу (наприклад: Рис. 1.2 – другий рисунок першого розділу). Рисунки слід розміщувати одразу після посилання на них у тексті роботи.

Цифровий матеріал, розміщений в курсовій роботі, рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, розміщену під словом «Таблиця». Таблицю розміщують після першої згадки про неї в тексті. Таблиці нумерують у межах розділу арабськими цифрами так само, як рисунки. Для посилання на таблицю у тексті зазначають її повний номер і слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді (наприклад: див. табл. 3.2).

Формули слід набирати в редакторі формул.

Посилаючись у тексті на джерела інформації, слід у квадратних дужках наводити їх порядковий номер із списку літератури.

Студент повинен намагатися викладати текст курсової роботи гарною літературною мовою.

Після завершення роботи слід прочитати її всю, звертаючи увагу на взаємний зв'язок частин та написати реферат (додаток Е), який вкладається в роботу перед змістом.

Обсяг курсової роботи повинен бути у межах 35-40 сторінок друкованого тексту. Для друку слід використовувати наступні параметри: шрифт Times New Roman 14 з інтервалом 1,5.