Відомі радянські партизани-диверсанти

З радянського часу в СРСР, потім в Росії видається чисельна істрорико-пропагандистська література про окремих «героїв-партизанів». Найбільш відомі радянські партизани — герої Радянського Союзу (з не-керівного складу):

• Микола Кузнєцов (1911—1944) — кадровий чекіст, співробітник розвідки НКВС СРСР з 1932 р.; під час війни виконував завдання диверсійно-терористичного характеру: одиночні вбивства німецьких генералів на території Львівської таРівненської областей

• Зоя Космодем'янська — комсомолка-диверсантка, Герой Радянського Союзу. Часів СРСР слугувала символом, зразковим прикладом для школярів, що у підлітковому віці вступали до лав комсомолу

• Вершигора Петро Петрович — кадровий чекіст, генерал-майор НКВС, як командир спеціальної диверсійно-розвідної групи НКВС (за іншими даними — ГРУ Генштабу СРСР) «Лезвие» (укр. «Лезо») був перекинутий літаком в тил німецьких військ до партизанського загону Сидора Ковпака. Мав завданням підтримувати зв'язок загону з Москвою та слідкувати безпосередньо за Сидором Ковпаком, контролювати його, перевіряти на лояльність Москві.

• Сабуров Олександр Миколайович — генерал-майор військ НКВС, командував партизанським з'єднанням, що діяло у Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській та ін. областях України.

• Леонід Голіков (1926—1943) — «піонер-герой», що партизанив у 16-17 річному віці; з березня 1942 р. развідник 67-го загону 4-ої партизанської бригади Ленінградської області.^[12]