2. Розвиток свідомості: від тварини до людини.

Психіка– це здатність мозку відображати об’єктивно і незалежно від свідомості людини існуючу дійсність, яка забезпечує доцільність поведінки та діяльності людини.

Основні якості психіки:

1.Основна особливість психічного відображення - це таке відображення, при якому кожен зовнішній вплив (тобто вплив об’єктивної дійсності) завжди переломлюється через той внутрішній стан, який має в дану мить конкретна жива істота.

2.Особливістю, визначаючою якісну своєрідність психіки, є те, що вона являє собою функцію, тобто дії мозку.

3.Психіка – це таке відображення, яке має безперервний випереджальний характер. Його безперервність забезпечується процесом орієнтації, тобто постійним припливом нервових імпульсів, які отримують аналізатори зовнішнього і внутрішнього середовища організму.

4.Психіка являє собою активне відображення. Це такий засіб відповіді на зовнішній вплив, який визначається власною активністю людини.

5.Психіка людини являє собою реакцію не лише на конкретні зовнішні подразники – сигнали, але й на сигнали цих сигналів – слова.

Поведінка як притаманна організмампристосувальна діяльністьмає виглядбіологічно доцільних реакцій, інстинктивної поведінки, научіння, інтелектуальної поведінки.

Із появою неандертальців розпочався антропогенез– тривалий історичний процес переходу від доісторичної до сучасної людини – суб’єктасуспільно-історичної діяльності. Відтоді безпосередні стосунки живої істоти з природою дедалі більше поступаються опосередкованим, таким, що здійснюються за допомогоюзнарядь– засобів впливу на природу. Виготовлення, вдосконалення, збереження і передача цих знарядь наступним поколінням означає появу специфічно людської діяльності –праці. В процесі праці об’єкти природи за допомогою цих знарядь перетворюються на предмети, що задовольнятьпотребилюдини.

Праця змінює первісну людину:вона переходить до прямоходіння, вдосконалюються руки, ускладнюється мозок. Праця поступово набирає саморушного процесу: нові продукти праці породжують новіпотреби, а ті, в свою чергу, нові видидіяльності.Праця стає способомжиття,причому, якщо спочатку людина працює щоб жити, то потім живе, щоб працювати.

Спільна діяльністьзакладає підвалинипервісного суспільства– першої в історії людства організації взаємин між людьми, з притаманною йому своєрідноюкультурою. Особливості цієї культури є ключем до розуміння характерних риспервісної свідомості.

Проявом первісної свідомості, у виглядіміфологічної стадіїє природні міфі. Тут посередником міжлюдиноюіприродоювиступає вже не дія, аобраз. Як наслідок порушується єдність відношення “людина – природа”: тепер самостійним об’єктом свідомості є другий компонент. Природа видається людині всевладною силою, якій вона мусить скорятися, і вона шукає засобів, які б боронили її від неї. Таким засобом є міф. Через нього прагнуть пояснити свої стосунки з природою і знайти способи їх налагодження,міфологічна свідомістьохоплює дедалі нові аспекти життя, все виразніше характеризуючи особливості первісної свідомості.

Якщо казати коротко про психічну різницю між тваринами та людьми можна виділити такі показники:

Таблиця 1. Найважливіші особливості діяльності

Тварин	Людини
Інстинктивно-біологічна	Керується пізнавальними потребами, потребами в спілкуванні
Немає суспільства, немає спільної діяльності	Кожна дія набуває для людей сенс тільки в силу того місця, яке воно займає в їхній сумісній діяльності
Керуються наочними враженнями	Абстрагує, проникає у зв’язки і відношення речей, встановлює причинні залежності
Типові спадково закріплені програми поведінки	Передача і закріплення досвіду через соціальні засоби спілкування – язик, системи знаків
Зачатки знарядійної діяльності, не створюють ніяких нових операцій	Виготовлення знарядь праці