поеми

С. Руданського відсутні людяні, гуманні, культурні й толерантні державні діячі Російської імперії. Починаючи від самого царя і кінчаючи найнижчою урядовою особою, Україну та її волелюбний народ вони не вважали за людей і всіляко збиткувалися над ним.

Історичні поеми С. Руданського - це глибоко національні, патріотичні, майстерні і в значній мірі

навіть політичні твори. Незважаючи на романтичне обрамлення сюжетної канви і образної системи, конфліктні ситуації в них є гострими, соціально-політичними і побудованими на достовірних історичних фактах про взаємини між Україною і Росією, які в основі своїй становлять боротьбу гетьманів з російськими імператорами і чиновниками за утвердження України як незалежної демократичної держави. Обумовлюється цей конфлікт полярними поглядами на взаємини між Україною та Росією як державами. Якщо українські гетьмани намагаються будувати стосунки з Росією на рівноправних, паритетних засадах,

то російські імператори навпаки - диктаторських і колоніальних. Тенденція загарбницького диктату у всіх поемах переважає: Україна остаточно втрачає на довгі століття суверенітет, а народ - волю. Та все ж трагічна розв'язка у поемах не затьмарює їхнього політичного спрямування, яке полягає в тому, що Україна за часів гетьманщини була державою демократичною з виробленими цивілізованими законами, а отже, цивілізованим законодавством, спрямованим на захист прав і свободи людини. У побудові гуманної демократичної держави Україна уже в ті віддалені століттями часи значно випереджала деякі європейські держави. Саме тому С. Руданський приділив багато уваги змалюванню історичних постатей, їх внутрішнього світу, психології, моралі, політичних переконань, які найповніше розкриваються в підході до розв'язання державних проблем і ставленням до народу. Образна система поем історично досто-вірна, хоча й романтизована. Кожна історична постать наділена властивими лише для неї рисами поведінки, моралі, психології й розумінням взаємовідносин між Україною та Росією.

Сюжетам поем притаманна компактність, динамічність, чіткість їх елементів, які легко визначаються. Основу динаміки поем складають діалоги історичних діячів, які виписуються за художнім принципом контрасту і емоційно-психологічної та політичної вивершеності. Образи російських імператорів та їхнього оточення, окрім хіба царя Петрика, виписано в поемах виключно негативними рисами. Вони самовпевнені, жорстокі і протидіють найменшим проявам демократизму та гуманізму. Для українських гетьманів, окрім хіба Івана Скоропади, властиві людяність, демократизм, глибоке розуміння політичної і економічної ситуації як в Росії, так і в Україні. Вони прагнуть до справедливих, паритетних взаємин між державами, основаних на повазі й дотриманні укладених угод.

Історична достовірність, політична прозорість поем С. Руданського переконує у тому, що це твори досконалі, завершені, актуальні, майстерні. Їх варто відносити до творів класичних.