III зразковий зміст текстової частини проекту

вступ

Короткий розділ, у якому формулюється тема проекту, основні дані про роботу студента в геологічній організації в період практики. Дуже коротко освічується промислове значення об'єкта та на якій стадії знаходяться геологорозвідувальні роботи. На підставі яких (і чиїх) рішень планується постановка робіт? Який стан запасів або ресурсів. Де буде використовуватися мінеральна сировина?

Загалом визначається мета робіт. Якщо мова йде про роботи на діючому підприємстві то, коли воно почало діяти? Які запаси були затверджені? Як вони змінилися в процесі експлуатації? Чому потрібні додаткові геологорозвідувальні роботи? Які результати очікуємо? Які геологічні матеріали використовувалися (хто автор, ким затвердженні?). Які кондиції на мінеральну сировину існують на родовищі? Чи потрібно розробляти нові кондиції?

1 Геологічна частина

Знайомство з геологічною будовою району й основними характеристиками родовища відбувається в період виробничої практики шляхом глибокого вивчення літературного та фондового матеріалу, що є в експедиції (партії), колекцій порід і корисних копалин, бесід з керівником практики на підприємстві, повсякденних спостережень на ділянці робіт. Наприкінці практики студент зобов'язаний уміти коротко і чітко, усно і письмово викласти свої уявлення про геологічну будову родовища і району. Під час практики студент вивчає літературу з опису аналогічних родовищ, у результаті чого поглиблюються й уточнюються знання про геологічну будову району практики. Крім того, студент обробляє кам'яний матеріал: виготовляє шліфи, аншліфи, протолочки, вивчає їх і робить свої висновки про особливості геологічної будову родовища.

Результати всієї зробленої роботи входять до складу геологічної частини проекту. Виклад матеріалу рекомендується вести в загальноприйнятому порядку у виді окремих розділів (перелік яких наводиться нижче).

1.1 Загальні відомості про район (географо-економічна оцінка)

Вказується адміністративне розташування району, кліматичні особливості, висотні відмітки, наявність джерел електро- та водопостачання, робочої сили, залізничних ліній, автодорожніх трас, температурний режим регіону. Відстань від бази до ділянки,що вивчається, а також інші відомості, необхідні для проектування геологорозвідувального процесу (1-2 стор.).

1.2 Огляд і аналіз раніше проведених робіт

Необхідно освітити які, геологорозвідувальні роботи проводилися у які терміни, ким. Привести їх результати. Що отримано на попередніх стадіях і що залишилося не вивченим? Якщо велася або ведеться експлуатація родовища, то яка збіжність результатів раніше виконаної розвідки з даними експлуатації? Які були рекомендації ДКЗ чи іншого органа, що затвердив запаси або ресурси?

Основною задачею аналізу попередніх робіт є оцінка обґрунтованості висновку про перспективність і особливості об'єкту що оцінюється і представляє (чи не представляє) він інтерес для наступних геологорозвідувальних робіт або промислового використання.

Варто зробити чіткий висновок, для чого потрібні роботи,що плануються (2-4 стор.).

1.3. Геологічний опис району (в основному за фондовими та літературними даними)

1.3.1. Загальна геологічна позиція регіону чи геолого-промислового району

Стратиграфічна характеристика порід, що приймають участь у його будові (надаються у великих підрозділах).

Літологічний і петрографічний опис порід. Описуються:

а)осадові породи (склад, форми й умови залягання);

б)магматичні породи (форми залягання, взаємодія з осадовими і метаморфічними породами, петрохімічні і петрографічні характеристики, час утворення);

в)метаморфічні породи;

г)кора вивітрювання, сучасні відкладення.

1.3.2 Тектонічна характеристика і геологічна історія розвитку району

1.3.3 Корисні копалини району ( загальнодержавні та місцеві ) і їхня якісна характеристика

Графічні додатки до розділу надані вище.

Ілюстрації в тексті: фотографії і замальовки оголень, штуфів, шліфів, порід, палеонтологічних знахідок і т. ін.

1.4. Геологічний опис родовища

Зміст цього розділу повинен показати глибину і чіткість уявлень автора проекту про геологічні особливості родовища, його промислово-генетичний типи.

Висновки з цього розділу є геологічною основою методики геологорозвідувальних (пошукових) робіт, що будуть проектуватися

1.4.1. Стратиграфія і літологія

Тут дається стратиграфічний підрозділ порід, якими складено родовище (або шахтне, рудне поле), з детальністю у тій мірі, у якій це допомагає розумінню геологічної будові і генезису родовища та впливає на методику геологорозвідувальних робіт

1.4.2. Магматичні (осадові,метаморфічні) породи в межах рудного (шахтного) поля, їх склад,розповсюдження, петрографічні особливості, структурні, фаціальна належність, співвідношення між собою (положення магматичних порід в осадовій, метаморфічній товщі, чи навпаки), головні породоутворюючі та акцесорні мінерали і т. ін.

1.4.3. Структура (тектоніка)рудного (шахтного) поля

При освіченні тектонічних особливостей родовища варто не тільки відбити основні диз'юнктивні і плікативні структури, але і, головне, оцінити їх вплив на геологорозвідувальний процес і експлуатацію родовища, визначити й обґрунтувати групу тектонічної складності не тільки всього родовища, але й конкретної ділянки ,що розвідується.

Бажано давати характеристику структурних елементів, групуючи їх за масштабом і характером зміщень. Оцінити ступінь їх вивченості, характер та інтенсивність зміни елементів залягання, зон дроблення,тріщинуватості, співвідношення порушень одного та різних масштабів (наприклад як змінюються ці параметри коли порушення перетинаються, як змінюються їх амплітуди по простяганню або падінню і т. ін.).

1.4.4. Закономірності розміщення тіл корисної копалини в геологічній структурі (рудоносність, вугленосність)

Характеризуючи корисну копалину, описують кожне рудне тіло, шар, поклад.

Варто виділити особливості розташування їх у просторі (у геологічному розрізі), описати основні морфологічні риси, оцінити мінливість (витриманість) кожного об'єкта, особливо довести ці параметри (розрахунками) на рудному тілі (або шарі), де плануються геологорозвідувальні роботи.

Визначити головні об'єкти (що містять більш 50% запасів) і на них надалі орієнтувати головні методичні рішення.

Охарактеризувати взаємодію тіл корисної копалини з породами, що їх вміщують, білярудні зміни порід.

1.4.5. Якість корисної копалини

Описуються мінеральний, інгредієнтний склад, хімічні, фізичні, технологічні властивості. Мінливість властивостей, наявність зональності, інших закономірностей в змінах цього параметру, глибину зони вивітрювання. Критерії оконтурювання тіл корисної копалини. Наявність супутніх корисних або шкідливих, токсичних елементів. Оцінити обсяги й достовірність попередніх опробувательських і лабораторних робіт, при можливості, порівняти їхні результати з даними експлуатаційних робіт.

Зробити висновок про необхідність (чи відсутність) подальшого вивчення якісних і технологічних параметрів. Якщо необхідно,обґрунтувати необхідність (чи її відсутність) вивчення додаткових характеристик.

1.4.6. Гірничо-геологічні умови експлуатації

1.4.6.1. Міцність і стійкість вміщуючих порід

Породи, що вміщають корисну копалину, характеризуються як за даними гірських робіт, так по раніше пробурених свердловин.

Оцінюється їх літологічний склад, фізико-механічні характеристики, стійкість, завальність, фаціальна належність.

Порівнюються результати прогнозу цих параметрів за даними розвідувальних виробках з фактичними даними гірських робіт.

Визначаються причини розбіжності (якщо такі є) і пропонується корективи в методику вивчення відповідних параметрів.

Особлива увага звертається на ускладнюючі фактори – частість фаціальних та літологічних змін, тріщинуватість, здатність до сповзання і набрякання в гірських виробках, сілікозонебезпечність, пиленосність, геотермічний режим, самозаймистість. Робиться висновок про необхідність подальшого вивчення цих параметрів.

1.4.6.2. Гідрогеологічні умови

Гідрогеологічні умови родовища оцінюються з трьох боків:

–по-перше – можливості використання води, як корисної копалини;

–по-друге – впливу водоносних горизонтів на геологорозвідувальні роботи й експлуатацію родовища;

–по-третє – впливу розвідки та експлуатації родовища і його ліквідації на навколишнє середовище і водяний режим району.

З цих позицій оцінюється пристосованість водоносних горизонтів до геологічного і стратиграфічного розрізу, їх взаємодія з питними джерелами, або джерелами поверхневих вод.

Визначаються площі постачання водоносних горизонтів, хімізм, припливи та їх мінливість оцінюється агресивність води її придатність до питного та технічного використання.

Усе це, при написанні курсової роботи оцінюється з позицій необхідності подальшого вивчення..

1.4.6.3. Газоносність порід

У випадку якщо товща, що вміщує корисну копалину, є газоносна, оцінюється вивченість меж поширення газів, форм їх знаходження у товщі, їхній склад, тиск, пристосованість до окремих літотипів і структур, можливість прогнозу цих параметрів на нові площі відпрацьовування чи розвідки.

Якщо товща викидонебезпечна, необхідно вказати ступінь вивченості і необхідність (чи її відсутність) вивчення цього фактора на площі розвідки.

Виходячи з усього вище викладеного розділ „Геологічна характеристика родовища” є відображенням ступеню вивченості геологічних параметрів родовища й обґрунтуванням висновків для визначення методики й обсягів у майбутніх геолого-розвідницьких робіт. Особливу увагу слід приділити характеристиці мінливості тіл корисної копалини та групі складності родовища.

2. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА

Цей розділ є основним розділом проекту. Якщо вступ і геологічна частина визначають, що потрібно зробити, то завданням методичної частини – як це потрібно зробити [1], [7], [9], [12].

Осмислюючи поставлену задачу, автор повинен усвідомити, що методика розвідки на будь-якій стадії обумовлена:

1. Цільовим призначенням роботи (геологічним завданням).

2. Особливостями геологічної будови ділянки і тіл корисної копалини.

3.Результатами раніше проведених робіт.

4.Особливостями топографії та ландшафту досліджуваної ділянки і інтенсивністю розвитку промислової інфраструктури.

Практично методичні прийоми, що застосовуються при розвідці будь-якого родовища зводяться до:

1. Створення системи розвідницьких розрізів (геометрізація родовища).

2. Випробування корисної копалини і вміщуючих її порід (виявлення їх якісних характеристик).

3. Оцінному зіставленню (досліджуваної ділянки з уже розвіданими і введеними в експлуатацію).

У загальному виді розділ повинен складатися з наступних підрозділів:

2.1. Вибір ділянки робіт, визначення першочергових горизонтів і глибини розвідки

Як правило, на початкових стадіях робіт розміри ділянки визначаються кількістю очікуваних запасів, необхідних для роботи гірничодобувного підприємства на строк окупності капіталовкладень на його будівництво й експлуатацію.

Першочергові обрії розвідки визначаються геолого-промисловим типом родовища, цінністю корисної копалини і терміном (звичайно 10-15 років) роботи підприємства на цій площі.

Глибину розвідки (нижню границю ділянки) визначають з можливостей технічних засобів розвідки й експлуатації. За звичай ці дані наводяться у матеріалах ТЕО (техніко-економічне обґрунтування) чи ГЕО (геолого-економічна оцінка).

2.2. Обґрунтування системи розвідки

Приводиться обґрунтування системи розвідки, щільності одержання даних про розміри тіла і якість корисної копалини, розвиток мережі випробування в процесі розвідки і вибір технічних засобів розвідки. Тобто студент повинен пояснити, яку із систем розвідок – вертикальні розрізи, горизонтальні, подовжні, комбіновані – він збирається застосувати і чому. Наступним кроком є визначення технічних засобів, за допомогою яких планується одержувати геологічну інформацію (свердловини, гірничі виробки чи їх комбінації).

2.3. Бурові (гірничі) роботи

Визначившись із системою розвідки і технічними засобами, на підставі даних попередніх розділів (складність геологічної будови і витриманість тіл корисної копалини) автор обирає необхідну щільність мережі, порівнює її з щільністю вже існуючих розвідницьких виробок і визначає обсяги необхідних додаткових (маршрутів, бурових або гірських) робіт. Ідея (у спрощеному вигляді) цього розділу така – яка щільність розвідницьких виробок (маршрутів) є, яка потрібна й чому, і що треба зробити щоб мережу, що є перетворити на ту,що потрібна.

2.4. Випробування корисної копалини і порід, лабораторні дослідження

2.4.1. Вивчення якості корисної копалини

Випробування родовищ і штучних скупчень (відвалів, хвостосховищ, відстійників і т.д.) проводиться з метою встановлення відповідності їх якості вимогам промисловості до того чи іншого виду сировини [7], [9], [12].

У проекті повинні бути сформульовані конкретні задачі і засоби випробування виходячи з результатів аналізу попередніх робіт.

У першу чергу повинен бути визначений перелік показників, що є визначним для даної корисної копалини. Потім, виходячи з обсягів планованих робіт і аналізу раніше проведених, уточнюють, які параметри й у якому обсязі вимагають вивчення. Така оцінка є основою для визначення обсягів випробування по кожному показнику і створення плану випробування.

У даному розділі необхідно відбити методику відбору проб, особливості їх транспортування, збереження, обробки перед передачею в лабораторію і навести схему оброблення проб.

Кількість проб по кожнім видам аналізів визначається розрахунками в залежності від кількості перетинань тіла корисної копалини і вимог промисловості до обсягу вивченості того чи іншого показника [12].

При плануванні відбору проб варто пам'ятати про комплексність вивчення родовища і необхідності виявлення супутніх, як корисних, так і шкідливих компонентів.

Для визначення (чи уточнення) схеми переробки сировини варто передбачити (чи обгрунтувати) обсяги проб для вивчення її технологічних властивостей.

2.4.2. Вивчення порід

Не менш необхідним є вивчення товщі порід. Тут важливим є як літологічний і фаціальний склад порід, так і їх фізико-механічні характеристики. Особливо вони важливі в зонах переходу одного літотипу в іншій по падінню і простяганню товщі, тому що подібні контакти завжди є зонами ускладнення при експлуатації родовищ.

Обсяги випробування визначаються в кожнім конкретному випадку індивідуально.

Наприклад, на вугільних родовищах при витриманих параметрах товщі (шару) перетинання випробуються на фізико-механічні властивості через одну свердловину. При невитриманих параметрах випробується кожна свердловина. Кількість зразків у пробі визначається відповідними інструкціями. Приблизно в 80% проб іспиту проводяться по скороченому комплексі й у 20% по розширеному [4], [5], [12]. Тобто студент повинен користуватися відповідними нормативними документами.

При вивченні порід, що вміщають, особливу увагу варто приділити тріщинуватості порід, як фактору, що контролює розподіл рудної речовини, так і ускладнює відпрацьовування будь-якого родовища (зростання припливів води, суфляри і прориви газу, втрата міцності і стійкості порід, їх набрякання, підвищення викидонебезпечності, здатності до сповзання і т. ін..

При розрахунку обсягів випробування якості корисної копалини і вміщаючих порід треба передбачити проби на лабораторний і геологічний контроль. Зразок вивчення якісних параметрів вугленосного родовища наведений у додатку 2.

2.4.3. Вивчення факторів, що ускладнюють відпрацьовування корисної копалини

До факторів, що ускладнюють відпрацьовування корисної копалини, відносять, за звичай, пиленосність, газоносність, викидонебезпечність гірських порід, вибухонебезпечність пилу і самозаймистість вугілля.

Обсяги вивчення перерахованих параметрів, визначаються відповідними інструкціями [2], [3], [4], [11], [12].

Газ, що вміщують вугілля і породи, варто розглядати як фактор, що ускладнює видобуток корисної копалини і як супутню корисну копалину.

Однією з важливих задач є встановлення меж метанової зони. Проба вважається відібраною в метановій зоні якщо зміст СН₄> 80%.

Для вірного визначення меж метанової зони і положення межних ізогаз варто застосовувати керногазонаборники (КГН) у 30% випадків пластових перетинань, однак, з огляду на складність випробування, в реальних проектах близько 80% пластових перетинань виконуються КГН.

Варто пам'ятати, що в керногазонабірник (КГН) входить 0,9м вугілля, але для зменшення втрат газу рекомендується відбирати 0,45-0,50м. Крім КГН для випробування використовуються газовий каротаж і т. з. герметичні «склянки» – останні два засоби тільки якісні, а не кількісні (див. додаток 2).

В останні роки суттєва увага приділяється випробуванню вугіль і вміщуючих порід пластовипробувачами. Цей прилад дозволяє визначити якісний і кількісний склад води і газу їх дебіт і тиск. Значне поширення одержали і геофізичні методи особливо в питаннях виділення ефективної потужності газоносних горизонтів. Конкретні методики вивчення газоносності викладені у [9].

2.5. Гідрогеологічні роботи

Як вказувалося вище, гідрогеологічні роботи є супутніми при розвідці різних типів корисних копалин. Однак, часто, особливо в районах страждаючих відсутністю джерел водопостачання вода розглядається сама як коштовна корисна копалина.

Виходячи з умов її перебування в гірському масиві (пластова, тріщинно-карстова, напірна, безнапірна і т.д.) і напрямків її подальшого використання визначається методика пошуків і обсяги випробування.

Загальні принципи розвідки родовищ води і як будь-якої іншої сировини мають ряд особливостей. Наприклад, при розвідці долинних, пластових родовищ розвідка ведеться по довгих профілях в хрест простягання водоносної товщі, а при тріщинно-карстових покладах, методика базується на принципах виявлення (дистанційні методи, геофізика. буріння) каналів провідних зон з наступним розташуванням свердловин у коротких профілях або компактних „кущах”.

Особливу увагу варто приділяти питанням взаємозв'язку водоносних горизонтів, зміні режиму ґрунтових і підземних вод у процесі експлуатації родовища, а також після завершення відпрацьовування родовища, особливо, підземним засобом.

У цьому зв'язку важливе значення має положення першого від поверхні водоносного горизонту.

Після підземної виїмки корисної копалини неминуче просідання всього гірського масиву. При припиненні робіт відкачка води з гірських виробок припиняється, і депресійна вирва починає поступово заповнюватися. При цьому води першого водоносного горизонту можуть вийти на поверхню, і відбудеться підтоплення і засолення поверхні, тому при розвідці будь-якого родовища варто враховувати цю можливість і планувати необхідні роботи з прогнозу таких явищ.

У найбільш типових випадках при вивченні родовищ гідрогеологічні роботи зводяться до вимірів рівнів води в свердловинах, окомірної гідрогеологічної зйомки поверхні родовища, 5-6^-ти випробуванням пластовипробувачем КВІ-65, кожного з виявлених водоносних обріїв, визначенню їх дебітів, тисків, хімічного складу, розрахунку запасів дренажних вод і визначенню водоприпливів у гірські виробки.

2.6. Еколого-геологічні роботи

Геологорозвідувальні роботи діяльність гірничодобувного підприємства спричиняють зміну екологічної обстановки в регіоні: проводиться велика кількість підземних виробок, створюється транспортна і комунальна інфраструктура, створюються підприємства з переробки і т. ін. При цьому відбувається забруднення поверхні і надр різними елементами.

Для оцінки впливу промислових об'єктів на навколишнє середовище проводиться моніторинг змін, що відбуваються. Ці дослідження базуються на вихідному геологічному матеріалі.

При проектуванні розвідницьких робіт (особливо на завершальних стадіях) варто передбачити роботи з вивчення фонових значень наявності в ґрунті, гірничому масиві і водоносних обріях важких, токсичних і радіоактивних елементів, нафтопродуктів, пестицидів, нітратів і т.д. Визначити можливі шляхи їх міграції у товщі гірських порід, площі і обрії скупчення, можливість проникнення до питних джерел і в гірські виробки.

При розвідці діючих підприємств варто вивчати його територію, відвали, хвостосховища, відстійники, місця скупчення техніки і т. ін. Проводиться геохімічне випробування почвогрунтів, поверхневих водяних об'єктів, атмосферного повітря, вміщаючих порід і води в підземних виробках.

У реальних геологорозвідувальних проектах складається зведений план випробування родовища, де вказується, у якій конкретно розвідницькій виробці (на якому оголенні, джерелі, відвалі і т.д.) відбирається яка кількість проб, та на які види дослідження вони відправляються.

План випробування, разом з відповідними розрахунками, є основою для визначення обсягів лабораторних досліджень.

2.7. Геофізичні роботи

Перед проектуванням геофізичних робіт варто усвідомити, що вони можуть застосовуватися як самостійний вид розвідницьких робіт, так і супутній, що використовується для контролю інших методів. Тому автор проекту повинен чітко усвідомити, для яких цілей і які конкретно геофізичні методи йому варто застосувати. Формальне запозичення таких програм у виробничих організаціях не припустимо.

Основними задачами геофізичних робіт є:

– Виділення в розрізі аномалій і тіл корисних копалин, визначення їх потужності, будови і глибини залягання.

– Літологічне розчленовування розрізів і їх кореляція.

– Вимір природної радіоактивності гірських порід і виділення зон з підвищеною концентрацією радіоактивних елементів.

– Простеження розривних і плікативних структур.

– Контроль за технічним станом свердловин (інклінометрія, кавернометрія).

– Вивчення геотермічного режиму порід.

– Вивчення газоносних ,нафтових та водоносних обріїв (пластовипробування , витратометрія), їх властивостей (у природних умовах та при нагнітанні або відкачці) і змін цих параметрів в стані експлуатації, визначення колекторських властивостей порід.

– Визначення фізико-механічних властивостей порід, інтервалів тріщинуватості і порушенності.

– Визначення якісних параметрів тіл корисних копалин.

Відповідно завданням, що ставляться у курсовій роботі, автор проекту вибирає методи, масштаб і обсяги досліджень.

2.8. Топографо-геодезичні та маркшейдерські роботи

Топографо-геодезичні роботи при геологічній розвідці мають на меті геодезичну прив'язку геологічної ситуації (оголень, водоносних джерел і т.д.) і нанесення фактичного положення існуючих та проектних розвідницьких виробок на топооснову, гіпсоплани, карти.

Другою складовою частиною цих робіт є просторова прив'язка виявлених тіл корисних копалин (визначення відміток поверхні і ґрунту тіла, а також їх обсягу, прокладання й контроль за трасами розвідницьких виробок).

2.9. Ліквідація розвідницьких виробок

Після закінчення проходки будь-якої геологорозвідувальної виробки геологічною службою приймаються рішення про її подальшу долю. Чи то вона залишається як спостережлива, вентиляційна чи для будь яких інших цілей, чи вона ліквідується.

Автор повинен обґрунтувати свою позицію щодо усіх виробок. Якщо приймається рішення ліквідації, то визначається спосіб і технологія виконання цих робіт.

Обов'язково наводиться нормативний документ, відповідно до якого ліквідується та чи інша виробка.

Визначаються обсяги робіт.

2.10. Ліквідація чи скорочення кернового матеріалу

У процесі проведення, чи по завершенню геологорозвідувальних робіт приймається рішення про збереження, скорочення чи ліквідацію керна. Автор проекту повинен обґрунтувати своє рішення і методику виконання та обсяг цих робіт.

2.11. Метрологічне забезпечення геологічних робіт

У розділі описується, з якою точністю і якими приладами проводяться виміри в процесі проведення робіт, а саме:

– визначення потужності тіл корисних копалин;

– визначення глибини їх залягання;

– визначення ваги проб;

– визначення параметрів якості і т.д.;

– контроль за промивними рідинами;

– точність маркшейдерських і геодезичних робіт;

– точність геофізичних вимірів;

– точність розрахунків вимірів при підготовці даних щодо підрахунку запасів;

– обсяг геологічного зовнішнього і внутрішнього лабораторного контролю.

2.12. Заходи, щодо безпечного проведення бурових робіт через діючі гірські виробки (при необхідності)

У розділі описується, які гірські виробки будуть перетинатися свердловинами, і які заходи будуть передбачатися для забезпечення безпеки.

Загалом ці заходи повинні включати:

– інструментальне винесення свердловин на місцевості і визначення їх фактичних координат;

– контроль за скривленням свердловин;

– попередження шахти про розкриття виробок;

– одержання дозволу на розкриття;

– контроль за газо і водоприпливами в свердловину і гірські виробки;

– кріплення свердловин трубами чи іншу ізоляцію гірських вироблень і обріїв, що мають газо- і водоприпливи.

Можуть бути й інші засоби, що визначаються конкретно для даного родовища.

2.13. Заходи щодо забезпечення техніки безпеки та про санітарії при виконанні робіт.

У розділі наводяться основні переліки правил безпеки по всіх видах робіт, що виконуються.

2.14. Камеральні роботи і геологічна документація

У розділі описується, якими силами і якими камеральними роботами будуть виконуватися роботи.

Яка їх частина виконується в польових умовах, яка у камеральних, тобто на базі.

Яким геологічним документом будуть завершуватися роботи (звіт, висновок).

Чи потрібні які-небудь проміжні матеріали, для чого й у якому обсязі.

Приводяться зразки геологічної документації, яка застосовується на підприємстві, та визначаються обсяги камеральних робіт.

2.15. Геолого-економічна оцінка досліджуваного об'єкта

У загальному виді така оцінка складається з двох частин:

1. Підрахунку запасів.

2. Укрупнених економічних розрахунків перспектив використання родовища.

Оскільки друга частина задачі вирішується підприємством разом з відповідними проектними інститутами, студент може використовувати данні і цифри, узяті в період проходження практики на виробництві.

Що стосується першої частини, то проектант у відповідності [7] повинен визначити очікувану групу і клас запасів. Таблиця 1.

При виділенні запасів автор повинен пам'ятати, що:

а)прогнозні ресурси є базою для обґрунтування регіональних і прогнозно-геологічних робіт;

б)на перспективних ресурсах обґрунтовують проведення пошуків і пошуково-оціночних робіт;

в)на попередньо розвіданих запасах визначають промислову цінність родовища й обґрунтовують подальші геологорозвідувальні чи роботи дослідно-промислову експлуатацію;

г)розвідані запаси служать для проектування будівництва і розробки родовища;

д)при виділені категорій запасів слід дотримуватися інструкції із застосування (7).

Таблиця 1. Групи і клас запасів

Промислові значення	Ступінь техніко-економіч.	Ступінь геологічної вивченості	Група	Міжнародній код класу
1. Балансові запаси	ГЕО-1 ГЕО-2 ГЕО-2	Розвідані (доведені запаси) Попер. розв. (ймовірні запаси)	1 1 1	111 121 122
2. Умовно балансові і забалансові	ГЕО-1 ГЕО-2 ГЕО-2	Розвідані (доведені запаси) Попер. розв. (ймовірні запаси)	2 2 2	211 221 222
3. Промислове значення не виділене	ГЕО-3 ГЕО-3 ГЕО-3	Перспективні ресурси Р1 і Р2 Прогнозні ресурси Р3	3 3 3	332 333 334

У розділі автор повинен обґрунтувати застосування того чи іншого методу підрахунку запасів.

Обґрунтувати принципи виділення підрахованих блоків, виділити категорії розвідки – А, В, С і С₂, або ресурси Р₁, Р₂ чи Р₃.

Результати підрахунку представляються у вигляді таблиць з поділом запасів за марками, сортом, напрямком використання й інших параметрів, обґрунтованими кондиціями та Державним балансом обліку запасів.

3. ВИСНОВКИ ТА Очікувані результати робіт

У розділі у виді короткого резюме українською мовою викладається, які основні геологічні параметри ділянки та, які конкретні результати будуть отримані після виконання даного проекту.

Наводяться основні данні, щодо геологічної будови, вік, геолого-промисловий тип, група складності родовища, витриманість або мінливість морфології та якості корисної копалини, головні методичні засади вивчення родовища.

Обов’язково надаються наступні відомості.

– Які запаси будуть отримані по основній корисній копалині по супутнім?

– Яке співвідношення високих і низьких категорій?

– Чи дозволять намічені роботи вирішити питання будівництва видобувного підприємства.

– Які параметри морфології тіл корисної копалини будуть уточнені?

–Як буде вивчена якість мінеральної сировини, фізико-механічні властивості вміщуючих порід і т.ін.?

– Як будуть узагальнені результати вивчення об'єкта?

– Яким документом чиїм рішенням будуть затверджуватися запаси?

– Чи дозволять намічені роботи вирішити питання переходу до наступної стадії геологічного вивчення ділянки або будівництва видобувного підприємства?

Завершується геологічна частина зведенням обсягів робіт. Зразок дивись у додатку 3.

Список літератури, що рекомендується

1. Борзунов В.М. Месторождения нерудных полезных ископаемых их разведка и промышленная оценка. -М.: Недра, 1969. -336с.

2. Временное руководство по прогнозу выбросоопасности угольных пластов Донецкого бассейна при геологоразведочных работах. ИГД им. Скочинского, М., 1980. -56с.

3. Временное руководство по прогнозу изучения пород почвы подготовительных выработок шахт Донбасса на стадии геологоразведочных работ. Днепропетровск: Д.О. ИМР, 1986. -62с.

4. Единая методика прогнозирования горно-геологических условий разработки угольных пластов, Ленинград: ВНИМИ, 1982. -30с.

5. Инструкция и методические рекомендации по изучению инженерно-геологических свойств боковых пород и прогнозу их устойчивости на угольных месторождениях. М., ВСЕГИНГЕО, 1982. -94с.

6. Каждан А.Б. Поиски и разведка месторождений полезных ископаемых. М., Недра, 1984. -285с.

7. Класифікація запасів (та «Інструкції з її застосування..») і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997р № 432 м. Київ.

8. Крейтер В.М. Поиски и разведка месторождений полезных ископаемых. М., Недра, 1969. -384с.

9. Методика определения газоносности вмещающих пород угольных месторождений при геологоразведочных работах. -М.: Недра, 1968. -110с.

10. Методика определения склонности углей к самовозгоранию. Донецк: НПО Респиратор, 1991. -37с.

11. Методика разведки угольных месторождений Донецкого бассейна. М., Недра, 1972. -340с.

12. Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини. Затверджено наказом Комітету України з питань геології та використання надр. №19 від 15 лютого 2000р. -Київ.

13. Требования к определению свойств горных пород при геологическом изучении шахт Министерства угольной промышленности СССР. - Ленинград.: ВНИМИ, 1977. -95с.

	Додаток 1
Міністерство екології та природних ресурсів України Державна геологічна служба	Затверджую: Голова Державної геологічної служби* _______________________Д.С.Гурський
	"_____"_______________________2003р.
Донецьке державне регіональне геологічне підприємство ДРГП "Донецькгеологія"
Геологорозвідувальні роботи, вугілля, розвідка родовищ Розвідка західного блоку ділянки "Кальміуський Рудник"
Україна, Донецька область, Донецько–Макіївський вугленосний район