- •1) Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2). Зародження і розвиток економічної науки.
- •4). Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб.
- •5) Економічна система: її сутність та структурні елементи
- •6) Економічні відносини як спосіб організації економічної системи.
- •7). Економічні системи, їх типи і еволюція.
- •8). Власність як економічна категорія та її історичні типи, види і форми.
- •9). Суб’єкти і об’єкти власності. Форми власності в Україні.
- •Змішана власність. Власність спільних підприємств, іноземних громадян, організацій і держав
- •10). Тенденції розвитку відносин власності у світі та Україні
- •11). Відносини власності в умовах змішаної економічної системи.
- •47. Економічні функції держави та її роль в кругообігу продукту, ресурсів і доходу.
6) Економічні відносини як спосіб організації економічної системи.
Економічні відносини — відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання вироблених благ. Створення продукту за всіх умов є суспільним процесом. Суспільне виробництво в широкому розумінні складається з власне виробництва, розподілу, обміну і споживання. Це чотири фази чи сфери суспільного виробництва.
Виробничі відносини і спосіб виробництва. При аналізі структури економічної системи історично на перше місце ставились виробничі відносини, а не економічні відносини. В процесі виробництва люди вступають у відносини не тільки з природою, але й між собою, тобто вступають у виробничі відносини.
Відносини між людьми у сфері розподілу формуються в процесі привласнення створеного продукту різними категоріями працівників: підприємцями, власниками засобів виробництва і землі, орендарями та державою (через стягнення податків).
Відносини між людьми у сфері обміну виникають у процесі купівлі-продажу товарів підприємствами, домогосподарствами, торговельними організаціями, державою.
У сфері споживання економічні відносини виникають і зав'язуються між виробниками споживчих товарів і послуг та їх споживачами. У сучасних умовах важливе місце в економічних відносинах належить товарно-грошовим і ринковим відносинам.
Техніко- організаційні- і соціально-економічні відносини. Економічні відносини формуються також унаслідок взаємодії трьох відносно самостійних підсистем, якими є техніко-економічні, організаційно-економічні і соціально-економічні відносини.
Техніко-економічні відносини знаходять своє вираження у спеціалізації, кооперуванні, комбінуванні виробництва, його концентрації, обміні діяльністю між людьми, в економічних нормативах тощо. З ними тісно пов'язані організаційно-економічні відносини, які виникають у процесі організації виробництва, розподілу, обміну і споживання, в управлінні цими процесами.
Соціально-економічні відносини — це така суспільна форма виробництва, суть і основу якої становлять відносини власності на засоби виробництва, природні ресурси, людський фактор, життєві блага.
7). Економічні системи, їх типи і еволюція.
Діалектика взаємозв'язку продуктивних сил і виробничих відносин підпорядковується загальному економічному закону розвитку як економічної, так і суспільно-економічної формації чи системи. Цей закон називають загальним економічним законом відповідності. За цим законом виробничі відносини повинні відповідати характеру і рівню розвитку продуктивних сил.
Даний закон має враховуватися як при формаційному, так і при цивілізаційному підході при вивченні типів економічних систем, закономірностей їх розвитку.
К. Маркс розкрив сутність таких економічних формацій (способів виробництва), як первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і комуністична.
За цивілізаційним підходом виділяються три типи економічних систем: аграрна, або традиційна, індустріальна, постіндустріальна.
Економічна система включає такі елементи: провідний тип власності на ресурси; основні групи суб'єктів суспільного виробництва і відносини між ними; економічну форму результатів виробництва; принципи організації виробництва, розподілу, обміну і споживання; загальні економічні закони.
Класифікація економічних систем та її критерії. На сьогодні існують два основні підходи до класифікацій економічних систем: формаційний та цивілізаційний. Формаційний підхід обґрунтовано в працях К. Маркса. Згідно з цим підходом виробничі відносини у взаємозв’язку з продуктивними силами складають основу суспільно-економічної формації. В історії розвитку людства виділяються: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична та комуністична формації.
Систематизуючим елементом цивілізаційного методу є розвиток продуктивних сил і такої їх складової, технологічний спосіб виробництва. Він являє собою знаряддя праці в поєднанні з матеріалами, технологіями, енергією, інформатикою та організацією виробництва. Згідно з цим підходом виділяють аграрну (традиційну), індустріальну та постіндустріальну цивілізації.
Широко розповсюджена на сьогодні класифікація економічних систем за багатокритеріальним підходом. Виокремлюють традиційну, капіталістичну, командно-адміністративну (планову), змішану економічні системи.