Питання для самоконтролю

1. Сутність поняття, основні напрямки НТП.

2. Значення НТП для виробництва та національної економіки. Управління НТП – державна функція.

3. Роль НТП в інтенсифікації розвитку промислового виробництва.

4. Вплив НТП на розвиток машинобудування.

5. Охарактеризуйте поняття “промисловий робот” по виконавчим функціям (технологічний, універсальний)

6. Охарактеризуйте гнучкі виробничі системи як нове спрямування в технології машинобудування завдяки досягненням електроніки.

7. Охарактеризуйте особливості електронних автоматичних пристроїв як якісно новий рівень їх потенційних можливостей.

8. Економічна ефективність НТП.

9. Підвищення ефективності наукових відкриттів, розкрити зв’язок науки з виробництвом.

Тести

1. Організаційний прогрес– це:

а) узагальнююча характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва;

б) характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення рентабельності виробництва;

2.Суть організаційного процесуполягає в:

а) удосконаленні існуючих та застосування нових методів: форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в деяких ланках управління економікою;

б) удосконаленні існуючих та застосування нових методів: форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

3. Величину економічного ефекту обчислюють в двох формах: а)народногосподарській і внутрішньогосподарські;.

б) зовнішній і внутрішній

4. Застосування у виробництві гнучких виробничих систем є

а) еволюційним проявом НТП;

б) революційним проявом НТП.

4. Застосування у виробництві робототехніки є:

а) еволюційним проявом НТП;

б) революційним проявом НТП.

4. Застосування прогресивних базових технологій це:

а) загальне направлення НТП;

б) пріоритетне направлення НТП.

4. Утворення нових і вдосконалення застосовуваних технологій це:

а) загальне направлення НТП;

б) пріоритетне направлення НТП.

Бібліографічний список

[2; 6;11;13;15]

Тема 17. Прогресивні технологічні процеси формоутворення виробів

Мета роботи: поглибити, узагальнити знання студентів про :

• виробництво виробів литтям;

• виготовлення виробів тиском;

• виготовлення виробів з порошків;

• виготовлення нерозбірних з’єднань.

План вивчення теми

1. Охарактеризуйте ливарне виробництво як процес виготовлення фасонних відливок.

2. Охарактеризуйте виготовлення виробів тиском.

3. Охарактеризуйте виготовлення виробів з порошків.

4. Охарактеризуйте вироблення нерозбірних з’єднань.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення теми «Прогресивні технологічні процеси формоутворення виробів» слід розпочати з засвоєння самих основних понять:

Відливка формується після розливання сталі у виливниці.

Усадка – це властивість розплавів зменшувати свій об’єм охолодженні від температури заливання до кімнатної.

Наклеп – це зміна властивостей, пов’язана з деформацією не нагрітої (холодної) заготівки.

Штампування – це спосіб виготовлення виробів за допомогою спеціальних форм-штампів.

Об’ємне штампування проводять у штампах, які складаються з двох частин: верхньої та нижньої.

Листовим штампуванням виготовляють плоскі й об’ємні тонкостінні вироби з листів за допомогою штампів.

Зварювання – це технологія отримання нерозбірних з’єднань у конструкціях, виготовлених із матеріалів, сплавів та інших матеріалів, розплавленням або пластичною деформацією місця з’єднання.

У процесі виготовлення зварних конструкцій, деталі можна розташувати по-різному одну відносно одної. Основними видами зварних з’єднань є стикове, внапуск, кутове та таврове.

Стикове з’єднання – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені в одній площині.

З’єднання внапуск – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені паралельно і перекривають одна одну.

Кутове з’єднання – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені під кутом одна до одної.

Таврове з’єднання проводять якщо потрібно з’єднати торцеву частину однієї деталі з поздовжньою другою.

Зварним швом називають місце з’єднання виробів, яке утворилося після кристалізації розплавлених або пластично деформованих при поверхневих шарів виробів.

Дугове зварювання – це спосіб утворення нерозбірного з’єднання двох виробів, місця з’єднання яких розплавляють теплотою, яка виділяється під час горіння дуги між електродами, одним з яких найчастіше є виріб.

Електричною дугою називають потужний електричний розряд, який супроводжується виділенням великої кількості теплової та світлової енергії.

Лиття один з найдавніших і найпоширеніших способів виготовлення виробів і заготовок для деталей машин і механізмів. Литтям називають виготовлення заготовок для виробів заповненням, заздалегідь виготовлених ливарних форм, розплавленим металом, сплавом або іншим конструкційним матеріалом.

Тиском виготовляють вироби (заготовки, деталі) з металів, сплавів та інших конструкційних матеріалів. Основними способами оброблення конструкційних матеріалів тиском є вальцювання, вільне кування, штампування, пресування та волочіння.

Порошкова металургія займається виробництвом порошків і виробів з них. Порошковою металургією отримують нові конструкційні матеріали, які називають металокерамікою. Виробництво порошків – складова частина технологічного процесу порошкової металургії. Порошки виробляють механічними та фізико-хімічними способами.

При розглядання питання щодо виготовлення нерозбірних з’єднань слід звернути увагу на нерухомі з’єднання, які можуть бути розбірними і нерозбірними. Розбірні з’єднання утворюються за допомогою з’єднувальних деталей, якими є шурупи тощо. Такі з’єднання можна розібрати без пошкодження їх складових частин і з’єднувальних деталей. Нерозбірні з’єднання не можна розібрати на окремі складові без їх пошкодження.

Зварюванням називають технологію отримання нерозбірних з’єднань у конструкціях, виготовлених із металів, сплавів та інших матеріалів, розплавленням або пластичною деформацією місця з’єднання. На сьогодні . налічується понад 20 способів зварювання.

Їх класифікують за різним ознаками.

1. За станом місця контакту зварювальних виробів (термічні, термомеханічні та механічні).

2. За видом енергії, яку використовують у процесі зварювання виробів.

3. За ступенем автоматизації зварювання.

4. За способом захисту розплаву в зоні зварювання.