2.2. Роль держави у формуванні ринкової інфраструктури
Як правило, створення умов для розвитку ринкової інфраструктури, без якої ринок не може існувати, багато в чому залежить від держави. Держава покликана коректувати ті "недосконалості", що властиві ринковому механізмові і з якими він сам або справитися не в змозі, або це рішення неефективне.
Держава бере на себе відповідальність за створення рівних умов для суперництва підприємців, для ефективної конкуренції, за обмеження влади монополій. Воно також піклується про виробництво достатньої кількості суспільних товарів і послуг, тому що ринковий механізм не в змозі належним чином задовольняти колективні потреби людей.
Участь держави в економічному житті диктується ще й тим, що ринок не забезпечує соціально справедливий розподіл доходу. Державі слід піклуватися про інвалідів, незаможних, старих. Їй також належить сфера фундаментальних наукових розробок. Це необхідно тому, що для підприємців це дуже ризиковано, надзвичайно дорого і, як правило, не приносить швидких доходів. Оскільки ринок не гарантує право на працю, державі доводиться регулювати ринок праці, вживати заходи по скороченню безробіття.
В цілому держава реалізує політичні і соціально-економічні принципи даного співтовариства громадян. Вона активно бере участь у формуванні макроекономічних ринкових процесів.
Роль держави в ринковій економіці виявляється через наступні найважливіші функції:
створення правової основи для прийняття економічних рішень. Держава розробляє і приймає закони, що регулюють підприємницьку діяльність, визначає права й обов'язки громадян;
стабілізація економіки. Уряд використовує бюджетно-податкову і кредитно-грошову політику для подолання спаду виробництва, для згладжування інфляції, зниження безробіття, підтримки стабільного рівня цін і національної валюти;
соціально-орієнтований розподіл ресурсів. Держава організує виробництво товарів і послуг, яким не займається приватний сектор. Вона створює умови для розвитку сільського господарства, зв'язку, транспорту, визначає витрати на оборону, на науку, формує програми розвитку освіти, охорони здоров'я і т.д.;
забезпечення соціального захисту і соціальних гарантій. Держава гарантує мінімум заробітної плати, пенсії по старості, інвалідності, допомогу з безробіття, різні види допомоги незаможним і т.д.
Держава контролює проведення структурних макроекономічних змін, створює умови для розвитку науки і техніки, економіки окремих регіонів. Вона забезпечує грошовий обіг, валютне і митне регулювання, проводить позичкову і податкову політику.
В арсеналі державного регулювання є як прямі, так і побіжні методи впливу на виробничі й соціальні процеси, співвідношення між якими час від часу змінюється, відбиваючи різні тенденції розвитку сучасного господарського життя.[19]
РОЗДІЛ 3. Проблеми і перспективи розвитку інфраструктури ринку в Україні
В даний час виникає багато проблем під час формування інфраструктури ринку України.
Проблема інфраструктури - одна з центральних у державній політиці розвитку малого підприємництва, що одержала своє відображення в багатьох урядових документах наприклад, у постанові Кабінету Міністрів від 29 січня 1997 року й ін. Розвиток підприємництва неможливо без ринкової інфраструктури, тому ця проблема є однією з самих актуальних. Для рішення цієї проблеми потрібно застосовувати конкретні заходи, тобто вести розумну політику розвитку, розробляти відповідну правову базу.[18]
Що стосується нормо освіти, то законодавче забезпечення переходу до ринку в Україні характеризується вкрай низькою ефективністю, нестійкістю і частими переглядами «правил гри». Стан ментальної складової також поки не вселяє оптимізму, тому що рівень економічного мислення і сприйняття ринкових механізмів більшістю населення України дуже далекий від того, котрий потрібно для включення соціальної енергії мас і напрямку її в русло напруженого пошуку найкращого додатка своїх здібностей.
З огляду на досвід закордонних країн по використанню державних і ринкових регуляторів у керуванні розвитком ринкової інфраструктури, насамперед, банківських і фінансових структур, в Україні необхідно навчитися уміло використовувати державні і ринкові механізми в практиці господарювання в їхньому оптимальному сполученні.[10,c.29-32]
З цього можна скласти, що тільки підвищена увага до кожної зі складових ринкової інфраструктури може забезпечити реалізацію ринкових механізмів у всій економіці. У той час варто пам'ятати, що формування кожної зі складових ринкової інфраструктури є необхідним, але недостатньою умовою виконання властивих її функцій. Не менш важливе забезпечення їхньої гармонійної взаємодії. А воно, у свою чергу, можливо тільки за умови сполученого розвитку сполученого розвитку всіх її складових. Не можна, наприклад, вважати, що створивши весь набір необхідних інститутів у необхідній кількості, ми зможемо успішно перейти до ринку, не змінивши, наприклад, законодавчу базу і не забезпечивши переходу до нового економічного мислення. Так, в останні роки практично у всіх посаду тоталітарних країнах прокотилася хвиля скандалів, пов'язаних з обманом вкладників усілякими фінансовими структурами. Це аж ніяк не випадково. Об'єктивними передумовами виникнення подібних ситуацій стало те, що нові фінансові інститути з'явилися і стали розвиватися без необхідного рівня юридичного забезпечення, тобто без належної нормативної бази, а свідомість населення були не підготовлено до умов ринкових ризиків. Досвід Албанії, де саме ці процеси стали каталізатором соціального вибуху, що прийняв трагічної форми, наочно свідчить про те, що запізнювання з формуванням адекватної ринкової інфраструктури чревате непередбаченими наслідками.
Наслідки, пов'язані з дією відзначених тенденцій, неоднозначні і мають різний ступінь інтенсивності свого впливу на економічні процеси. Розуміння цих процесів, включення відповідних категорій мислення є необхідними передумовами рішення практичних задач розвитку ринкової інфраструктури.[20]
Важливу роль у розвитку можуть виконати інвестиції в інфраструктуру, що може означати початок пожвавлення економічного циклу. Також у пріоритеті ринкова інфраструктура повинна спиратися на правову базу, що повинна бути створена урядом, з огляду на досвід інших країн.
У теж час не розробленість проблеми ринкової інфраструктури в економічній науці України створює чималих труднощів і для господарської практики, оскільки вона дотепер позбавлена системи обґрунтованих рекомендацій зі створення адекватної умовам України інфраструктури, що враховує як світовий досвід, так і наші особливості. Тому уряд повинний найближчим часом розглянути це питання.
У цілому, існує безліч проблем у розвитку інфраструктури ринку, який можна вирішити тільки при правильній економічній діяльності.[22]
ВИСНОВКИ
Найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання є ринок. Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснються угоди купівлі і продажу товарів і послуг. Також можна виділити ще одне розуміння ринку – як форми організації і функціювання економічних зв’язків господарюючих суб’єктів, що ґрунтуються на принципах вільної купівлі-продажу, і як суспільної форми функціонування економіки, за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання, прямий і зворотній вплив на виробництва і споживання.
Інфраструктура – комплекс ринкових інститутів, що забезпечують взаємозв'язок основних макроекономічних потоків. У широкому змісті до ринкової інфраструктури відносять усю систему інститутів усіх локальних ринків. У більш вузькому змісті мають на увазі матеріальні об'єкти інфраструктури.[21]
Створення умов для розвитку ринкової інфраструктури, без якої ринок не може існувати, багато в чому залежить від держави. Держава покликана коректувати ті "недосконалості", що властиві ринковому механізмові і з якими він сам або справитися не в змозі, або це рішення неефективне. Участь держави в економічному житті диктується ще й тим, що ринок не забезпечує соціально справедливий розподіл доходу.
Ринкова інфраструктура повинна бути пропорційна рівню розвитку виробництва на кожному етапі розвитку суспільства. Сучасна економіка вимагає наявності потужних промислових і торгово-складських комплексів, інформаційно-комерційних мереж, високоефективних засобів фінансово-кредитних розрахунків тощо. Існує пряма залежність – чим більше розвинута інфраструктура, тим розвинутіший ринок.
Для того щоб суб'єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів.[24]
Використовуючи світовий досвід розвитку елементів ринкової інфраструктури слід пам'ятати, що вітчизняна економічна система має свої, притаманні лише їй особливості. Тому на практиці використання світових здобутків у галузі економіки повинне бути скориговане у відповідності до українських реалій. А пріоритетом з боку держави повинно стати забезпечення усіх правових, соціальних та економічних умов успішного розвитку ринкової інфраструктури.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Заблоцький Б.Ф.Перехідна економіка:Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – 512с.
2. Любунь О.С., Любунь В.С., Іванець І.В. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 351с. 3. Сало І.В. Фінансово-кредитна система України та перспективи її розвитку. – К.: Наук. Думка, 2005. – 317 с.
4. Инфраструктура товарного рынка. Федько В.П. и др. //М. «Феникс». 2000.- 512 с.
5. Основи економічної теорії - підручник/ за редакцією академіка НАН України А.А. Чухна / Київ «Вища школа» 2001р.
6. Основи економічної теорії - навчальний посібник, друге видання / О.С. Ривак, С.Д. Дзюбик / Київ «Знання» 2008р.
7. Сучасна економіка: Навч. посібник/ Єщенко П.С., Палкін Ю.В. – К.: Вища школа, 2005. – 325 с.
8. Фінансовий ринок: Навч. посібник/ Шелудько В.М., 2-е вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2003. – 535 с.
9. Цінні папери в Україні: Навч. посібник/ Павлов В.І., Пилипенко І.І., Кривовязюк І.В., 2-е вид., доп. – К.: Кондор, 2004. – 400 с.
10. Фінансовий ринок: Навч. посібник для студ. вищ.навч. закладів/ Смоленська О.Ю. – К.: Центр навч. л-ри, 2005. – 384 с.
11. Трансформаційна економіка: Навч. посібник для студ. вищ.навч. закладів/ Зайцев Ю.К., Малий І.Й., мельник О.М.; ред. Савчук В.С. – К.: КНЕУ, 2006 – 612 с.
12. Дившица А.Я., Никулина И.Н. // Введение в рыночную экономику. – М., «Высшая школа», 1994.
13. Ерохин С. Динамика и эффэктивность структурних трансформацій экономики Украины. // Экономика Украины. - №10, 1998 год. с. 29-32.
14. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка. Навч. посібник для студ. вищ.навч. закладів/ Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. - К.: Центр навч. л-ри, 2005. – 652 с.
15. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. //Основы экономики: Учеб. пособие. – К.: Вища школа. – Знання,1998 с. 212-228. – 28.
16. Основи економічної теорії: Підручник/ За ред. Ніколаенко Ю.В., 3-е вид. – К.: ЦУЛ, 2003. – 540 с.
17. Банківські операції: Навч. посібник/ Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К. – К.: ЦУЛ, 2006. – 206 с.
18. Державні фінанси України: Підручник/ Василик О.Д., Павлюк К.В. – К.: НІОС, 2002. – 608 с.
19. Інфракструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізми) // НАН України. Інститут регіональних досліджень. Ред. кол.: науковий редактор д.е.н. проф. Беленький П.Ю. – Львів, 2002. – 308 с.
20. Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку// Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. 21-23 травня 2003 р. Відп. ред. Смолін І.В. – К.: КНТЕУ, 2002 – 364 с.
21. Реверчук С.К., Ковалюк О.М., Стребельницька Л.М., Крупка М.І. та ін. Влада. Банки. Бізнес: політекономія взаємодії і розвитку // Наукова монографія за ред. д.е.н. проф. Реверчука С.К. – К.: Атіка, 2002. - 320 с.
22. Розвиток внутрішнього ринку- вирішальний фактор соціально-економічного зростання// Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. 22-23 квітня 2003 р., Київ., у 2-х ч., Відп. ред. Лапутін В.Д. –К., 2003. – 274 с.
23. Чухно. Основи економічної теорії. 2002 р.- 203 с.
24. Кочетков. Основи економічної теорії. 2001 р. – 212.