Фінанси Заоч. (І Частина) УП та ЕП. 2011
.pdfБюджетна політика і бюджетний механізм. Теоретична концептуалізація бюджетної політики. Завдання бюджетної політики. Бюджетна стратегія. Бюджетна тактика.
Бюджетний період. Склад бюджетного законодавства. Бюджетний устрій. Структура бюджетної системи України. Зведений бюджет. Принципи бюджетної системи України. Бюджетна класифікація. Класифікація доходів бюджету. Класифікація видатків та кредитування бюджету. Класифікація фінансування бюджету. Складові частини бюджету.
Стадія та учасники бюджетного процесу. Застосування програмноцільового методу у бюджетному процесі. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. Розпорядники бюджетних коштів. Бюджетні призначення та асигнування. Резервний фонд бюджету. Контроль та аудит у бюджетному процесі.
Доходи, видатки та кредитування Державного бюджету України. Складання проекту Державного бюджету України. Розгляд та
затвердження Державного бюджету України. Виконання Державного бюджету України. Внесення змін до закону про Державний бюджет України. Бухгалтерський облік та звітність про виконання Державного бюджету України.
Модуль 2
Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)
Модуль 3
Змістовий модуль 3. Фінанси підприємств
Тема 6. Фінанси суб’єктів господарювання
Поняття та економічна сутність фінансів підприємств, їх місце у фінансовій системі. Функції фінансів підприємств.
Основи організації фінансів підприємств різних форм організації бізнесу та форм власності.
Формування та використання фінансових ресурсів підприємств. Характеристика та класифікація грошових потоків підприємств.
Фінансова звітність підприємств.
Тема 7. Фінансовий менеджмент
Сутність, мета, завдання та функції фінансового менеджменту. Система забезпечення фінансового менеджменту. Роль фінансового менеджменту в структурі управління діяльністю підприємства.
Стратегія і політика фінансового менеджменту. Управління грошовими потоками.
Фінансове прогнозування та планування: сутність, завдання та методи.
Змістовий модуль 4. Фінансовий ринок та страхування
Тема 8. Фінансовий ринок
Суть та механізм функціонування фінансового ринку. Фінансовий ринок як складова фінансової системи країни. Особливості державного регулювання фінансового ринку в Україні та його перспективи.
Поняття та окремі види цінних паперів. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в державі. Фондова біржа як вторинний ринок обігу цінних паперів.
Особливості розвитку ринку капіталу в сучасних умовах та його подальші перспективи.
Фінансові інститути як комерційні підприємства різних форм власності, основна діяльність яких пов‘язана з фінансовим ринком. Зміст діяльності фінансових інститутів.
Економічна характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів. Склад фінансових інститутів: страхові компанії, пенсійні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки, банківські установи, ломбарди, міжбанківські об‘єднання, інвестиційні фінансові інститути.
Тема 9. Страхування. Страховий ринок
Економічна необхідність та роль страхування. Форми і методи страхового захисту. Галузі та види страхування.
Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
Перестрахування, його необхідність для забезпечення сталості страхових операцій.
Доходи та витрати страховика.
Страховий ринок та роль держави у розвитку страхового ринку в Україні.
Змістовий модуль 5. Міжнародні фінанси
Тема 10. Міжнародні фінанси
Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів. Світові фінансові потоки: валютні, кредитні, фінансові ринки. Міжнародна фінансова інтеграція та її вплив на фінансові інтереси країн і регіонів.
Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок. Форми міжнародних розрахунків та системи валютного регулювання. Порядок проведення міжнародних розрахунків.
Фінансова діяльність міжнародних організацій. Фінанси Організації Об‘єднаних Націй і Європейського Союзу.
Міжнародні фінансові інституції. Всесвітні та регіональні фінансові інституції. Міжнародний валютний фонд, основні напрямки його діяльності.
Міжнародні фінансові інституції: Міжнародний валютний банк, Група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій). Банк міжнародних розрахунків. Європейський Інвестиційний банк. Європейський банк реконструкції і розвитку, їх завдання, сфери діяльності, формування капіталів та ресурсів.
Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями. Міжнародний фінансовий ринок.
Модуль 4.
Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ).
2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Самостійна робота студентів підвищує ефективність навчального процесу шляхом організації позааудиторного навчання. Вона спрямована на забезпечення фундаментальної наукової загальноосвітньої та практичної підготовки студентів відповідно до особистих здібностей та професійних інтересів кожного. Ця нетрадиційна форма навчання формує у студентів незалежність поглядів, самостійність у визначенні доцільних варіантів виконання завдання. При цьому викладачі забезпечують керівництво і контроль за виконанням студентами отриманих завдань.
Метою самостійної роботи студентів під час вивчення курсу «Фінанси» є поглиблення і закріплення набутих знань з окремих тем курсу, формування власної точки зору з питань, що вивчаються. Студенти повинні активно працювати, творчо мислити, проявляти самостійність, вміти об'єктивно дати оцінку реальному фінансовому стану економічних процесів. Рівень знань дисципліни «Фінанси» визначає професійну компетентність студента, його підготовленість до практичної діяльності.
Методичні вказівки містять характеристику питань, які слід вивчити, та список рекомендованої літератури. До кожної теми наводяться питання для самоконтролю (самоперевірки), опрацювання яких є обов'язковим для студентів, що вивчають цей курс.
Час, відведений на самостійну роботу, має бути використаний на досконале вивчення законодавчих актів, нормативної, наукової та іншої спеціальної літератури, а також на виконання самостійної роботи та оформленні її результатів.
Контроль знань студентів здобутих під час самостійної роботи здійснюється на заняттях, у поза навчальний час, на консультаціях та іспиті. Викладач використовує такі форми контролю самостійної роботи студентів:
1.Опитування на семінарських та практичних заняттях.
2.Перевірка конспектів.
3.Перевірка розв'язання творчих завдань.
4.Перевірка і оцінка рефератів.
5.Індивідуальні співбесіди зі студентами на консультаціях.
Реферат як форма науково-дослідної роботи студентів повинен містити обґрунтовані висновки та пропозиції. Студентам слід логічно завершувати розгляд кожного окремого пункту плану реферату і сформулювати відповідні висновки, в кінці подаються найбільш суттєві висновки з досліджуваної теми.
Тема реферату має бути повністю розкрита.
Модуль І
Змістовий модуль 1. Основи фінансів
Тема 1. Предмет фінансової науки. Фінансові категорії
Мета: засвоїти, закріпити та систематизувати знання студентів про фінансову систему України.
План вивчення теми
1. Фінансова система.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Розкриваючи зміст питання, насамперед треба зрозуміти, що фінанси функціонують за допомогою фінансової системи. Фінансова система – це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, господарюючих суб'єктів, окремих фінансових інститутів і населення для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб.
Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою будовою і організаційною структурою.
За внутрішньою будовою фінансова система – це сукупність відносно уособлених взаємопов'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП.
За організаційною структурою фінансова система – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.
Внутрішня будова фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є однаковою для всіх країн. Іншими словами, єдність побудови фінансової системи обумовлюється єдиною фінансовою політикою, однаковими інструментами впливу на фінансову систему, однаковими фінансовими відносинами.
Фінансова система складається із сфер і ланок, які мають відповідне призначення і специфічні ознаки.
Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. Виділяють чотири сфери: фінанси суб'єктів господарювання, державні фінанси, міжнародні фінанси, фінансовий ринок.
Ланка показує відособлену частину фінансових відносин. Виділення ланок проводиться за ознакою наявності або обособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин.
Функціональне призначення ланок виражається в тому, що в кожній з них вирішуються свої завдання специфічними методами, існують відповідні фонди грошових коштів, апарат управління.
Всі сфери і ланки фінансової системи існують взаємопов'язано, але центральне місце серед них займають бюджети. Бюджети пов'язані зі всіма іншими ланками і об'єднують фінансову систему в одне ціле.
Сфера фінансів суб'єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств, які призначені для забезпечення їх діяльності.
Сфера державних фінансів, що характеризує фінансову діяльність держави, поділяється на такі ланки: бюджет держави, державний кредит, фонди цільового призначення, фінанси державного сектора.
Сфера міжнародних фінансів відображає лерерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні. Вона складається з двох частин: міжнародних фінансових відносин (міжнародних розрахунків) та міжнародних фінансів.
Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. Він є важливою складовою фінансової системи.
Відособленою ланкою фінансової системи виступає страхування, яке не належить до жодної сфери.
Страхування являє собою відособлену ланку фінансової системи, яка відображає від лосини з приводу формування і використання колективних страхових фондів. У фінансовій системі воно займає проміжне місце між фінансами суб'єктів господарювання і державними фінансами.
Організаційна структура фінансової системи сукупність фінансових органів та інститутів, яка характеризує систему управління фінансами. Необхідність розподілу і перерозподілу ВВП є об'єктивним явищем, форми і методи фінансових відносин відображають установлену у світовій практиці внутрішню структуру фінансової системи. Разом з тим рух грошових потоків здійснюється не сам по собі, а керується певними управлінськими структурами, юридичними і фізичними особами. Загальне керівництво фінансовою діяльністю в будь-якій країні здійснюють органи державної влади і управління.
Ключові терміни і поняття
Фінансова система |
Сфера фінансів суб'єктів |
|
господарювання |
Внутрішня будова фінансової |
Сфера державних фінансів |
системи |
|
Організаційна структура |
Сфера міжнародних фінансів |
фінансової системи |
|
Сфери фінансової системи |
Сфера фінансового ринку |
Ланки фінансової системи |
Організаційна структура фінансової |
|
системи |
Питання для самоконтролю
1.Що представляє собою фінансова система за внутрішньою будовою та з організаційної точки зору?
2.Який існує, зв'язок між окремими сферами та ланками фінансової системи?
3.Охарактеризуйте організаційний склад фінансової системи.
4.Які фінансові органи і фінансові інституції здійснюють
управління фінансами в Україні?
5.Які функції та завдання Міністерства фінансів?
6.Які функції та завдання Державного казначейства?
7.Які функції виконує Рахункова палата?
8.Які функції і повноваження має Державна податкова адміністрація?
Тестові завдання
1. Фінансова система – це:
1) сукупність методів організації фінансових відносин;
2) сукупність сфер і ланок фінансових відносин; 3) сукупність заходів держави з метою мобілізації фінансових ресурсів;
4) сукупність економічних відносин з приводу залучення фінансових ресурсів.
2. Ланки фінансової системи виділяються:
1) на основі принципу субсидіарності;
2)на основі особливостей фінансового механізму;
3)у законодавчому порядку;
4)усі відповіді правильні.
3. Центральною ланкою фінансової системи є.
1) фінанси комерційних підприємств;
2) зведений бюджет;
3) державний кредит;
4) фінанси громадських організацій і доброчинних фондів.
4. Назвіть ланки державних фінансів України:
1) фінанси підприємств різних форм власності, державний бюджет, фінансовий ринок; 2) державний бюджет, страхування, фінанси державних підприємств;
3) державний бюджет, державний кредит, місцеві фінанси; 4) державні централізовані фонди цільового призначення, фінансовий ринок, страхування.
5. Оперативне управління фінансовою системою здійснює:
1)Національний банк України;
2)фінансові служби міністерств, відомств, організацій, підприємств, установ;
3)Кабінет Міністрів України;
4)Верховна Рада України;
5)Міністерство фінансів України.
6. Верховна Рада України має такі фінансові повноваження:
1) приймає закони з фінансових питань;
2) складає проект Державного бюджету України;
3) затверджує Державний бюджету України;
4) складає проекти місцевих бюджетів;
5) затверджує місцеві бюджети.
7. Функції Міністерства фінансів України:
1) складає проект Державного бюджету України;
2) затверджує Державний бюджет України;
3) затверджує місцеві бюджети;
4) має право встановлювати місцеві податки.
8. Функції Рахункової палати України:
1) складання проекту Державного бюджету;
2) контроль за діяльністю міністерств та відомств;
3) контроль за виконанням доходної та видаткової частини Державного бюджету; 4) фінансування видатків Державного бюджету.
9. Основними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби є:
1)складання звіту про виконання Державного бюджету України;
2)контроль за витрачанням коштів бюджетними установами;
3)контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей в установах, організаціях і підприємствах, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів;
4)касове виконання бюджету.
Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.
1.Фінансова система — це сукупність фінансових установ.
2.Фінансова система — це єдина система, оскільки вона складається тільки з однієї ланки.
3.3 огляду на організаційну будову фінансова система — це сукупність відносно відособлених взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту.
4.Провідне місце в державних фінансах належить бюджетам різних рівнів, які об'єднуються в Україні у зведеному бюджеті держави.
5.Мобілізуючи доходи до бюджету, держава впливає на фінансові можливості господарських структур і громадян, використовуючи, насамперед, податковий механізм.
Бібліографічний список до теми
[1 , 3, 7, 10, 20, 21, 23, 24, 26, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38]
Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
Мета: дослідити генезис та еволюцію фінансів; визначити основні етапи становлення та розвитку фінансової науки.
План вивчення теми
1.Історичний аспект виникнення і розвитку фінансів.
2.Фінанси Київської Русі та України (IXпоч. XX ст.)
3.Фінанси України у радянський період (1917-1991 рр.)
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Розглядаючи перше питання, студенти повинні з‘ясувати, що в науковій літературі немає єдиної думки про походження слова "фінанси". Переважає підхід, що "фінанси" походить від латинського "finis", тобто кінець. У середньовіччі це слово вживали для позначення строку сплати, а потім і для визначення документів, що свідчили про погашення боргу, якими завершувалась угода. Також є думка, що "фінанси" походить від давньофранцузького "finer" - "платити". Також розповсюдженим є погляд, що термін „фінанси" походить від латинського "financia", що означає обов'язкову сплату грошей.
Фінансове господарство в Київській Русі (друге питання) почало складатися разом з виникненням держави (882 р.). Особливістю розвитку Київської Русі було те, що вона від первіснообщинного ладу відразу перейшла до феодального, минувши стадію рабовласництва. Також нона була найбільшою державою середньовічної Європи.
Основними джерелами доходів казни в ІХ-ХІІ ст. були данина та натуральні повинності населення, торговельна діяльність князя, різні мита, збори, а також плата за надання послуг органами судочинства, надання позик.
Основу церковних доходів становили «десятини», які вперше віддав на церкву князь Володимир.
Управління фінансами перебувало в безпосередньому віданні самого князя. Для збирання мита і данини від призначав чиновників, які не залежали від намісників.
Частину доходів (близько 1/3) князь брав на особисті потреби, інше витрачалося па утримання дружини, органів управління і ведення війн.
В період монголо-татарської навали у ХШ-ХV ст. все населення (крім духовенства) змушено було платити на користь завойовників спеціальний грошовий податок – «вихід» - з кожної чоловічої голови та із скотини.
З утворенням Руської централізованої держави данина перетворилась в прямі податки із селян.
Удругій половині XVI ст. більшість податків сплачувались в грошовій формі. На початку XVII ст. виник Наказ великої казни, який збирав прямі податки з міського населення, що займалося торгівлею та ремеслами, і монетноюсправою (грошовий двір).
В 1679 р. було введено подвійне оподаткування населення. З початку 17 ст. розширювалася система непрямих податків. До кінця 17 ст. всі податки, крім спеціальних натуральних зборів, стали грошовими.
Удругій половині 17 ст. з'явились перші органи державного контролю: Рахунковий приказ, Ближня канцелярія. Остання складала щорічний розпис доходів і видатків.
В 19 ст. основними платниками податків залишалися селяни.
Фінансові реформи 60-х р. 19 ст. змінили фінансову систему Росії. Було змінено податкову систему, яка перемістила акценти, але не знизила податкового тиску. В 1906 р. Комітет фінансів було перетворено на самостійну вищу державну установу, яка розглядала всі справи фінансів держави, державних доходів і видатків.
Перша світова війна призвела до банкрутства державних фінансів. Скоротилися доходи бюджету через зміну акцентів в економіці та воєнні витрати. В 1916 р. було збільшено податкове навантаження, яке лягло на трудящих. Війна вимагала величезних витрат, тому держава пішла на грошову емісію і нові позики.
В Союзі Радянських Соціалістичних Республік, в складі якого перебувала Україна (третє питання), фінанси складалися з фінансів соціалістичних підприємств і галузей народного господарства та загальнодержавних фінансів, які по методу їх утворення і використання поділяються на бюджетно-фінансові (фонди держбюджету і Держстраху) і кредитно-банківські (фонди банків і ощадних кас). Центральною ланкою фінансової системи СРСР є державний бюджет.
Перебування України у складі Радянського Союзу дало змогу наростити її економічний, промисловий, сільськогосподарський, військовий потенціал, але одночасно була знищена державна самостійність країни.
Розглядаючи розвиток сучасної фінансової системи України, можна впевнено стверджувати, що вона досягла етапу еволюції, який характеризується наявністю великої кількості ланцюгів фінансової системи, високим ступенем їх впливу на економіку, різноманітністю фінансових відносин.