Фінанси Заоч. (І Частина) УП та ЕП. 2011
.pdfТема 5. Бюджет. Бюджетна система
Мета: засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про бюджет та бюджетну систему України.
Питання для самостійного вивчення
1.Доходи і видатки державного бюджету.
2.Бюджетний дефіцит: причини та наслідки.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання слід звернути увагу, що функціонування бюджету відбувається за допомогою особливих економічних форм — доходів і видатків. Студентам, насамперед, необхідно ознайомитися з Бюджетним Кодексом України (гл. 2, 5).
При розгляді другого питання, студенти повинні знати, що коли видатки бюджету перевищують його доходи, виникає від'ємне бюджетне сальдо, або дефіцит бюджету. Розрізняють поняття стійкий дефіцит бюджету, який існує в довгостроковому періоді, та тимчасовий дефіцит, що викликається касовими розривами у виконанні бюджету. Його ще називають касовим дефіцитом - нестача коштів бюджету в результаті незбігу термінів надходження доходів і здійснення видатків.
За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований.
Відкритий бюджетний дефіцит - це офіційно визнаний дефіцит у законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Прихований бюджетний дефіцит виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту (офіційно не визнається і фактично означає фальсифікацію основного фінансового плану держави).
За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.
Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету.
За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють фактичний, структурний та циклічний бюджетний дефіцит.
Фактичний дефіцит відображає реальні доходи, видатки бюджету і дефіцит за певний період.
Структурний дефіцит - це дефіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів.
Циклічний дефіцит - це результат недонадходження бюджетних доходів унаслідок циклічних коливань в економіці. У загальному вираженні циклічний дефіците різницею між фактичним і структурним дефіцитом.
За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.
Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.
Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері та інші).
Рівень бюджетного дефіциту належить до найважливіших індикаторів фінансової безпеки будь-якої країни.
Основною причиною виникнення бюджетного дефіциту є відставання темпів зростання бюджетних доходів порівняно зі зростанням бюджетних видатків. Бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, зокрема стимулюючи інфляційні процеси. Він є гальмом економічного зростання держави, не кажучи вже про його негативні соціальні наслідки.
Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і в ідеалі збалансування доходів і витрат бюджету. Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:
–державні позики;
–приватизація;
–грошова емісія.
Ключові терміни і поняття
Бюджет |
Бюджетна політика |
Бюджетні відносини |
Бюджетний механізм |
Бюджетна система |
Бюджетний устрій |
Державні доходи |
Стійкий дефіцит |
Державні видатки |
Тимчасовий дефіцит |
Відкритий бюджетний дефіцит |
Прихований бюджетний |
|
дефіцит |
Вимушений бюджетний |
Свідомий бюджетний дефіцит |
дефіцит |
|
Фактичний дефіцит |
Структурний дефіцит |
Циклічний дефіцит |
Активний бюджетний дефіцит |
Джерела покриття бюджетного |
Пасивний бюджетний дефіцит |
дефіциту |
|
Питання для самоконтролю
1.Економічна сутність державних доходів та їх класифікація.
2.Класифікація державних видатків.
3.Бюджетний дефіцит: сутність та класифікація.
4.Причини виникнення бюджетного дефіциту та джерела покриття.
5.Вплив бюджетного дефіциту на стан фінансовий стан держави.
Тестове завдання
1. Головним методом перерозподілу національного доходу є:
1)фінанси;
2)позики;
3)витрати держави;
4)податки.
2. Які є методи мобілізації бюджетних доходів:
1)податки;
2)державні позики;
3)капітальні інвестиції;
4)емісія;
5)субсидії;
6)дотації?
3.Структура доходів і витрат бюджету визначається:
1)економічним потенціалом країни;
2)масштабністю завдань, які вирішує держава на певному етапі розвитку;
3)роллю держави в економіці;
4)станом міжнародних відносин.
4. Які є форми фінансування бюджетних витрат:
1)державний кредит;
2)самофінансування;
3)казначейські позики;
4)бюджетне фінансування;
5)кредитне забезпечення?
5. Виникнення бюджетного дефіциту зумовлюється такими причинами:
1)спадом суспільного виробництва;
2)збільшенням витрат на реалізацію прийнятих соціальних програм;
3)збільшенням витрат на оборону;
4)зростанням тіньового сектора економіки.
6. Які фактори сприяють скороченню дефіциту:
1)скорочення витрат на оборону;
2)збільшення обсягу капіталовкладень у виробничу сферу;
3)скорочення витрат на соціальну сферу;
4)збільшення витрат на керування;
5)відмова від безоплатної допомоги іноземним державам;
6)зростання податків;
7)відмовлення від податкових привілеїв?
7. За умовами формування державні доходи є:
1)безповоротні;
2)поворотні;
3)власні доходи дерлсави;
4)правильної відповіді немає.
8. За методами мобілізації розрізняють державні доходи:
1)які використовуються за місцем їх створення;
2)податкові;
3)доходи від розподілу національного доходу;
4)неподаткові.
9. Які є принципи здійснення державних видатків:
1)постійний контроль;
2)економія бюджетних коштів;
3)ефективність використання бюджетних коштів;
4)правильної відповіді немає?
Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.
1.Якщо фінансові засоби, які зумовлюють перевищення витрат над доходами бюджету, використовуються з метою фінансування пріоритетних галузей, то суспільство загалом виграє від такого дефіциту.
2.Збалансованим є бюджет, в якому видатки й доходи рівні.
3.Дефіцит державного бюджету безпосередньо пов'язаний із державним боргом, що виникає внаслідок заборгованості уряду та державних органів.
4.Державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж емісія.
5.Доходи бюджету посідають головне місце у складі централізованих державних доходів, але це поняття є ширшим, ніж доходи держави.
Бібліографічний список до теми
[1, 3, 6, 8, 9, 20, 21, 23, 24, 25, 29, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 38]
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Модуль І Змістовий модуль №2. Державні фінанси
Семінарське заняття № 1 Тема 4. Податки. Податкова система
Мета заняття: закріплення теоретичних знань щодо сутності і функцій податків, розвитку наукової теорії податків та класифікації податків і зборів.
План заняття
1.Економічна сутність податків і зборів
2.Історія виникнення та сучасний стан оподаткування
3.Класифікація податків і зборів
4.Функції податків та їх характеристика
Методичні рекомендації до семінарського заняття
При розгляді першого питання, студенти повинні розуміти, що податки є важливою умовою фінансових відносин у суспільстві. Виникнення й існування податків та інших податкових платежів пов'язано з виникненням і функціонуванням держави. Держава не може існувати без податків, тому останні є вихідною категорією, що відображає властивості та істотні риси загальнодержавних фінансів. Податки і податкові платежі, які внесені платниками до бюджету, стають власністю держави і є матеріальною базою для фінансового забезпечення виконання нею політичних та соціально-економічних обов'язків. Податок - це одне з основних понять фінансової науки; одночасно економічне, господарське і політичне явище реального житія.
Сутність податків як фінансової категорії полягає у тому, що вони є обов'язковими внесками до бюджету відповідного рівня чи до державних цільових фондів у формах: податків, плати за ресурси, цільових відрахувань. Платники здійснюють ці внески в порядку й на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування.
За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних державі для виконання своїх функцій. Ці взаємовідносини мають переважно-односторонній характер - від платників до держави у вигляді сплати платниками відповідних податків до
бюджету. У той же час ці взаємовідносини мають і двосторонній характер, як від платників державі, так і від держави платникам податків: фізичним особам - у вигляді виплати їм відповідних субсидій, юридичним особам - у вигляді бюджетного фінансування різних заходів.
Податки мають не лише суспільний зміст, а й матеріальну основу. Зокрема, суспільний зміст виявляється у перерозподілі національного доходу, оскільки вони є частиною єдиного процесу відтворення та специфічною формою виробничих відносин. Матеріальний зміст податків полягає в тому, що вони є частиною новоствореного продукту, який в процесі його розподілу і перерозподілу в обов'язковому порядку безповоротно мобілізується на користь держави для виконання покладених на неї функцій.
При розгляді другого питання, студенти повинні знати, що теорія оподаткування почала формуватись в кінці XVIII ст.
Розвиток теорії податків та оподаткування доцільно поділити на два
історичні періоди.
1.Період письмових згадок про податки, які ґрунтувалися на релігійних догмах. На цьому етапі фіксується факт стягнення податків без науково доведеного обґрунтування.
2.Період наукового обґрунтування категорій оподаткування. Історія податків показує подвійне їх походження: по-перше, податок, який виник з контрибуції і данини -це переважно податок на переможених, іноземців або просто на пригноблені класи. Другий тип податку, який виник після появи постійного війська, має зовсім інший характер, він установлюється після довгих переговорів за участю різних представницьких установ, парламентів і тому подібне – це податок суспільної домовленості.
Також відомо, що податки — це найбільш пізня форма державних доходів. Однак постійні війни і створення величезних армій потребували великих коштів, і податки перетворилися з тимчасового у постійне джерело державних доходів.
У розвитку податкової системи можна виділити три періоди.
Перший період, який відзначається нерозвиненістю і випадковим характером оподаткування, охоплює державне господарство стародавнього світу і середніх віків.
Другий період – XVI – XVIII століття. В цей час відбулися надзвичайні зміни в суспільному житті Європи: з одного боку, грошовий лад господарства витіснив натуральний, а з іншого, потреби держави значно зросли і потрібно було відшуковувати нові джерела державних доходів. Маса нових податків, переважно непрямих, поповнює бюджети західноєвропейських держав у цей період.
Третій період в історії податкової системи (з початку XIX ст.і по наш час) відрізняється значно меншою їх кількістю і більшою одноманітністю. Форми податків стають більш визначеними, правила адміністрування більш виваженими і під час вибору віддається перевага таким податковим джерелам, які обіцяють мільйонний дохід. У результаті скасовується маса непрямих податків, проводиться велика реформа вільної торгівлі. Із початку XIX ст. до
інтересів пануючих класів починають приєднуватися і інтереси робітників: постають питання про скасування всіх тих податків, які пригноблюють бідніші класи населення.
При розгляді третього питання, студенти повинні звернути увагу на те, класифікацію податків і зборів за наступними ознаками:
1.За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяють на: податки на доходи; податки на споживання; податки на майно.
Податки на доходи – це податки, що стягуються за встановленими ставками відповідно з доходів юридичних та фізичних осіб.
Податки на споживаний це податки, що стягуються з покупців через ціни на товари та послуги, які купуються.
Податки на майно – це податки, що встановлюються на конкретне майно юридичних та фізичних осіб.
2.Залежно від рівня державних структур, що встановлюють податки останні поділяються на загальнодержавні податки та місцеві податки і збори.
Загальнодержавні податки – це податки, які встановлює орган законодавчої влади і які стягуються в межах всієї країни, тобто у кожній адміністративно-територіальній одиниці.
Місцеві податки – це податки, які встановлюють місцеві органи влади, яким надано право на території певної адміністративно-територіальної одиниці запроваджувати такі податки, встановлювати ставки оподаткування, надавати пільги тощо. Місцеві податки є обов'язковими для сплати на даній території.
3.За формою оподаткування податки поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки – це обов'язкові нормативні платежі з прибутку або
доходу працівників, будівель, землі, спадщини тощо. Прямі податки поділяються на дві групи: особисті й реальні. Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника. Реальні податки передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками.
Непрямі податки – це податки, які включаються в ціну товарів, робіт, послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.
4.За способом стягнення розрізняють розкладні та окладні податки. Розкладні податки – це податки, що встановлюються у загальній сумі відповідно до потреб у доходах, а потім цю суму розкладають (розподіляють) по окремих територіальних одиницях або платниках.
Окладні податки – це податки, що передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника окремо.
5.За співвідношенням між ставкою податку та величиною об'єкта оподаткування податки поділяють на прогресивні, пропорційні та регресивні.
Прогресивні податки – це податки, середня ставка яких зростає зі зростанням об'єкта оподаткування.
Пропорційні податки – це податки, ставка яких не залежить від розміру об'єкта оподаткування.
Регресивні податки – це податки, середня ставка яких знижується зі зростанням об'єкта оподаткування.
6.За суб'єктами оподаткування розрізняють податки, що сплачуються юридичними особами та податки, що сплачуються фізичними особами.
7.За напрямком використання податки поділяються на загальні та цільові (спеціальні).
Загальні податки – це податки, які не мають цільового призначення і які держава використовує на загальнодержавні заходи (утримання органів управління, оборону країни).
Цільові (спеціальні) податки – це податки, які встановлюються для фінансування спеціальних заходів.
При розгляді четвертого питання, студенти повинні знати, що точки зору стосовно функцій податків, особливо їх кількості, дуже різноманітні, проте основними слід визнати фіскальну і регулюючу функції. Саме ці функції найбільш повно розкривають зміст і суспільне призначення податків, усі інші є похідними від цих двох.
Фіскальна функція податків полягає у тому, що через справляння державою встановлених нею податків і зборів утворюються Державні централізовані фонди (бюджет та позабюджетні фонди), які необхідні для забезпечення виконання державою своїх функцій.
Фіскальна функція податків є основною функцією оподаткування. За її допомогою шляхом стягнення встановлених державою податків і податкових платежів утворюються державні грошові фонди, що являють собою матеріальну умову існування держави й здійснення нею внутрішньої та зовнішньої політики. Держава має отримувати не лише достатню кількість податків, а й одержувати їх своєчасно, щоб фінансувати у встановлені строки відповідні витрати бюджету. Для реалізації цієї функції важливе значення має стабільність і постійність надходження коштів в розпорядження держави. Отже, фіскальна функція податків створює об'єктивні умови для втручання держави в економіку, її економічні відносини.
Регулююча функція випливає з фіскальної і полягає у тому, що податки значною мірою впливають на відтворення, стимулюючи або стримуючи темни його розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, розширюючи або звужуючи платоспроможний попит населення. За допомогою регулюючої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних і фізичних осіб.
Регулююча функція реалізується через вплив податків на різні напрямки, показники діяльності суб'єктів господарювання. Сутність даної функції податків полягає в тому, що вони впливають на різні сторони діяльності їх платників. Так, податки значною мірою впливають на відтворення, стимулюючи темпи його розширення, збільшуючи чи зменшуючи накопичення капіталу. Завдяки цьому держава має змогу свідомо регулювати податки з метою встановленім необхідних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства.
Питання для обговорення
1.Розкрийте економічну сутність податків і їх значення у фінансовій системі України.
2.Охарактеризуйте функції податків.
3.За якими ознаками можна класифікувати податки?
4.Назвіть загальнодержавні податки і збори України.
5.Охарактеризуйте податкову політику України на сучасному етапі.
6.Охарактеризувати непрямі податки.
7.Прямі податки: їх характеристика та порядок розрахунку.
8.Сутність та значення місцевих податків та зборів, їх характеристика.
9.У чому полягають відмінності між податком і збором?
Бібліографічний список до семінарського заняття
[1, 3, 7, 12, 13, 16, 20, 21, 22, 24, 26, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38]
4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
Індивідуальна робота з дисципліни «Фінанси» передбачає написання реферату або виконання науково-дослідної роботи.
Реферат повинен складатися з вступу (актуальність теми, база дослідження), основного змісту теми, висновку і пропозиції, списку використаної літератури, додатків.
Індивідуальне науково-дослідне завдання повинно включати: вступ, теоретичні, методичні підходи до рішення завдання, основний зміст дослідження з відповідними розрахунками, висновки та пропозиції, список використаних джерел.
Індивідуальні завдання (ІЗ) з дисципліни «Фінанси» виконується самостійно кожним студентом. ІЗ охоплює основні теми дисципліни. Метою виконання ІЗ є оволодіння навичками пошуку інформації, викладення та узагальнення проведеного дослідження по темі.
При виконанні та оформленні ІЗ студент може використовувати комп‘ютерну техніку, мережу Інтернет. Завдання студентам видається на початку вивчення дисципліни та подається викладачу не пізніше ніж за 2 тижні до семестрового контролю.
Індивідуальне завдання з дисципліни «Фінанси» виконується студентами самостійо в терміни, встановлені графіком і відповідно до вибраного варіанту. Варіант роботи вибирається за списком студентів. Порядковий номер у списку групи відповідає варіанту студента.
Робота виконується на основі вивчення нормативних правових актів, спеціальної літератури, а також матеріалів, що публікуються в періодичній пресі.
Індивідуальне завдання виконується з урахуванням наступних вимог до оформлення. Всі листи повинні бути пронумеровані. На титульному аркуші слід вказати назву академії, нижче – назва кафедри, потім – назва дисципліни, тему індивідуальної роботи. Праворуч, нижче вказується виконавець роботи, прізвище, ім'я, по батькові студента, факультет, спеціальність, курс. Після титульного аркуша вкладається чистий аркуш для рецензії викладача. На наступному листі індивідуальної роботи наводиться план роботи із зазначенням відповідних сторінок. В кінці роботи ставляться підпис і дата. Обсяг індивідуального завдання повинен становити 15-20 сторінок. Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє, ліве і нижнє не менш 20 мм, а праве – не менш 10 мм. Текст на комп‘ютері набирається в редакторі Word, шрифт тексту Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал 1,5 або написаний від руки з висотою літер і цифр не менш ніж 2,5 мм.Студенти представляють роботу на кафедру не пізніше ніж за 10 днів до початку сесії разом із контрольною роботою.
В четвертому семестрі студенти виконують перше індивідуальне завдання.