- •Українська мова за професійним спрямуванням Навчально-методичний посібник
- •Дніпропетровськ – 2011
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •Інструментальні:
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •Тема 11. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •1.1. Мистецтво перемовин
- •1.2. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •1.3. Нарада
- •2. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми.
- •2.1. Технології проведення «мозкового штурму» («мозкової атаки»)
- •Завдання до самостійної роботи
- •1. Мікроситуація
- •Комплімент як складова успіху
- •? Питання для самоконтролю
- •2. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •3. Вимоги до бланків документів
- •4. Оформлювання сторінки документа
- •5. Вимоги до тексту документа.
- •Завдання до самостійної роботи
- •? Питання для самоконтролю
- •Література до теми
- •2. Характеристика
- •3. Рекомендаційний лист
- •4. Заява. Види заяв
- •5. Автобіографія
- •6. Особовий листок з обліку кадрів
- •8. Трудова книжка
- •9. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
- •Завдання до самостійної роботи
- •Характеристика
- •Автобіографія
- •? Питання для самоконтролю
- •Література до теми
- •Тема 8.3. Довідково-інформаційні документи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •2. Повідомлення про захід
- •3. Звіт
- •4. Службова записка
- •5. Довідка
- •6. Протокол, витяг з протоколу
- •Завдання до самостійної роботи
- •Протокол № 2 загальних зборів студентів ііі курсу, 8 гр.
- •Повістка денна
- •? Питання для самоконтролю
- •2. Реквізити листа та їх оформлення
- •3. Різні типи листів
- •4. Правила мовного етикету при діловому листуванні
- •5. Обліково-фінансова документація
- •Завдання до самостійної роботи
- •Доручення
- •Росписка.
- •? Питання для самоконтролю
- •Література до теми
- •2. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху. Способи творення термінів певного фаху
- •3. Нормування, кодифікація і стандартизація термінів
- •Завдання до самостійної роботи
- •? Питання для самоконтролю
- •Література до теми
- •Тема 10. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •2. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
- •2.1. Мовні засоби наукового стилю
- •3. Оформлювання результатів наукової діяльності
- •3.1. Тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці
- •3.2. Анотування та реферування наукових текстів
- •3.3. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
- •4. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату
- •5. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті
- •6. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, дипломної, магістерської робіт
- •7. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці
- •Завдання до самостійної роботи
- •Нанотехнології: чи безпечні вони?
- •? Питання для самоконтролю
- •3. Специфіка перекладу наукового тексту
- •Завдання до самостійної роботи
- •? Питання для самоконтролю
- •Література до теми
2. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
Професійна діяльність ґрунтується на наукових знаннях, тому дотримання стильових норм наукового стилю є важливим показником культури фахової мови. Науковий стиль характеризується абстрагованістю, інформативністю, понятійністю, предметністю, логічністю, узагальненістю, однозначністю, точністю, об’єктивністю і лаконічністю викладу. Досягається це шляхом використання різних мовних одиниць, серед яких помітну роль відіграють терміни. Досконале володіння термінологічною системою, притаманною певній професії, свідчить про сформовану професійну мовнокомунікативну компетенцію індивіда.
2.1. Мовні засоби наукового стилю
Науковий стиль займає вагоме місце як у писемному, так і в усному мовленні. Основною його функцією є пізнавально-інформативна. Метою наукових праць є точний, логічний, однозначний виклад думок автора. Основна форма мислення у науковій галузі – поняття і терміни. Тому для наукового стилю характерні:
терміни і поняття; сталі словосполучення, що становлять одне поняття; слова у прямому значенні;
слова суфіксального і префіксального способу творення, складні та складноскорочені слова;
довгі слова (8, 12 і більше фонем);
іменний характер текстів, широке вживання прикметників; дієслова здебільше недоконаного виду з позачасовим значенням; використовується 1-ша особа однини для позначення дій автора та 3-тя особа для позначення дій предметів, явищ, понять; однина означає загальне поняття;
широке використання складних (складнопідрядних) речень, односкладних простих речень, ускладнених дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами; речення розповідні, характерний складений присудок, наявні однорідні члени речення, прямий порядок слів.
Науковий стиль має такі підстилі: власне науковий (монографія, стаття, наукова доповідь тощо), науково-популярний (статті у неспеціальних журналах тощо), науково-навчальний (підручники, лекції тощо).
3. Оформлювання результатів наукової діяльності
Результати наукової діяльності оформлюють у наукових роботах, до яких належать: монографія, стаття, реферат, анотація, дисертація, тези, підручники і навчальні посібники.
Монографія — наукова праця (книга), в якій досліджується одна проблема, обмежене коло питань. Монографія передбачає опрацювання великої кількості фактичного матеріалу, переконливих висновків. Автор (автори) монографії пропонує власну наукову гіпотезу чи концепцію розв'язання важливої наукової проблеми. У монографії обов'язково мають бути теоретичні розділи, висновки і список використаних наукових джерел.
Стаття - невеликого розміру наукова праця, присвячена певній темі і розрахована на фахівців, які обізнані у тій темі. Друкують наукові статті у фахових часописах або в збірниках наукових праць. Наукові статті бувають повідомлювальні (інформують про нові результаті дослідження), оглядові (аналіз подій, явищ тощо, зіставлення їх, виявлення найважливіших напрямів у розвитку науки), аналітичні (всебічний аналіз досить репрезентативних фактів, який виводить на розв'язання наукової проблеми), дискусійні (про спірні питання).
Реферат — короткий виклад великого дослідження (наприклад, автореферат — виклад основного змісту дисертації) або кількох праць з якоїсь наукової проблеми. У процесі його підготовки необхідно опрацювати одне ми кілька джерел, вибрати найцікавіші положення, найяскравіші приклади.
Анотація - стисла характеристика роботи з погляду змісту і призначення.
Дисертація — наукова праця, підготовлена для прилюдного захисту на здобуття вченого ступеня. У дисертаційних дослідженнях відкривають нові напрями в науці, започатковують досі невідомі підходи до розв'язання складної проблеми, вивчають ще невідоме або з'ясовують питання, які забезпечують подальше просування у цій проблемі чи галузі. Дисертація має визначені розмір і чітку структуру, стандартні композиційно-мовленнєві форми, які мають бути наповнені оригінальним змістом дослідження. Наприклад, мовні формули — актуальність теми дослідження зумовлюється...; наукова новизна роботи полягає...; аналіз дає підстави зробити висновок, що... — продовжуються і підтверджуються мовними конструкціями, що містять конкретний зміст дослідження.
Тези мають чітко нормовану змістово-композиційну структуру, в якій виділяються: преамбула, основне теоретичне положення, завершальна теза (висновок). Чітке логічне членування тез підкреслюється рубрикацією, а в деяких випадках – виділенням абзаців під однією рубрикою.
Підручник і посібник як жанри науково-навчального підстилю мають багато спільного і відмінного у текстотворенні. До спільних ознак належать: науковість, об'єктивність викладеного матеріалу, відповідність його навчальній програмі, наступність і перспективність у процесі розгортання навчального курсу, доступність подавання матеріалу, що спрямована на активізацію мислення учнів, студентів; поступове і послідовне введення термінологічної лексики; суворе дотримання норм української літературної мови; культура й естетика мовлення.
Відмінність підручника і навчального посібника стосується способів подавання матеріалу і мовного викладу. Підручник містить весь обов'язковий зміст навчального курсу. Навчальний посібник може розглядати не всі розділи, теми, проблеми, а ті, що, на думку автора, потребують особливої уваги, або містити матеріал ширший, ніж передбачає програма. Часто навчальний посібник є першою спробою підручника і в наступних виданнях трансформується в нього.