3. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена

За наявності надмірного безробіття в економіці вини­кають певні втрати, тобто істотні економічні збитки від безробіття, не кажучи вже про соціальні проблеми.

Негативні наслідки безробіття торкаються не лише окремих осіб, що втратили роботу, відповідний та стабільний заробіток, можливості суспільного визначення своїх професійних здібностей, але й в цілому суспільства. Зростання безробіття призводить до:

• втрат суспільного продукту у виробництві;

• створює додаткове навантаження на державний бюджет, оскільки збільшуються обсяги державної допомоги.

Зі зростанням безробіття у суспільстві підіймається рівень злочинності та самогубств, безробітні потребують соціальної та психологічної допомоги.

Довготривале безробіття призводить до втрати кваліфікації, професійних та частково соціальних навичок людини.

Взаємозв’язок між коливаннями рівня безробіття та ВВП відбиває закон Оукена.

Американський економіст А. Оукен на основі макроекономічного аналізу (емпірично) дійшов висновку, згідно з яким: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1 %, то втрати ВВП складають 2,5 %. Це положення дістало назву закону Оукена.

Спираючись на закон Оукена, можна обчислити втрати ВВП від надмірного (циклічного) безробіття. Таке обчис­лення можна розкласти на декілька етапів.

Перший — обчислення відсотка відставання фактич­ного ВВП Ya від потенційного ВВП Yp:

Δy = (u – u*)×2,5, (3.5)

де Δy — відставання фактичного ВВП від потен­ційного ВВП;

u і u* —рівень відповідно фактичного і природно­го безробіття;

2,5 — число Оукена.

Другий — розрахунок потенційного ВВП - Yp

Yp = ×100, (3.6)

де Ya — це фактичний ВВП.

Третій — оскільки нам відомо Ya та Yp, то звідси втрати економіки від циклічного безробіття будуть дорів­нювати:

ΔY = Ya – Yp, (3.7)

де ΔY — втрати ВВП від циклічного безробіття.

4. Нерівність розподілу доходів у ринковій економіці.

Ринкова економіка не забезпечує рівності у розподілі доходів. Як зазначали К. Макконнелл та С. Брю: «Ринкова економіка — це безпристрасний механізм. Вона не має совісті, не пристосовується до моральних норм, які ви­значають справедливий розподіл доходів» . Цей механізм, наділяючи доходами тих, хто представив свої ресурси у суспільне виробництво, не забезпечує доходами тих, хто за будь-яких обставин не в змозі зробити це. Інваліди, жінки, що доглядають за маленькими дітьми, люди, на утриманні яких знаходяться хворі, у випадку відсутності у їх власності інших ресурсів, ніж праця, залишаються при ринковій економіці без доходів. Також ринковий механізм є чутливим до багатьох факторів, які відбиваються на рівні доходів. Різні здібності людей, освіта, фах, власність, вдача та зв'язки — усі ці фактори впливають на величину доходу, що отримують економічні суб'єкти.

Ступінь нерівності у розподілі доходів (витрат) можна відобразити на кривій Лоренца. Крива Лоренца — це графічна модель фактичного розподілу доходів (витрат) в економіці.

На горизонтальній осі цієї кривої зазначають частки сімей у відсотках. Відповідно, усі сім'ї будуть складати 100%. Частки доходу (витрат) розміщують по вертикальній осі, а весь дохід (усі витрати) складають 100%. Теоретичну мож­ливість абсолютної рівності в розподілі доходу (витрат) представляє бісектриса, оскільки всі її точки відповідають умові, коли певна кількість сімей отримує такий же відсо­ток доходів. Тобто 20% сімей отримують і 20% від всього доходу; 40% — 40%, а 60% — 60% і т.д. Чим більше фак­тична крива Лоренца відхиляється від бісектриси, тим більшим є ступінь нерівності в економіці.

Крива Лоренца, побудована на підставі даних таблиці 1, представлена на рисунку 3.1.

Таблиця 1.