- •Міністерство фінансів України
- •Змістовий модуль 1 Макроекономіка, як теоретична основа економічної політики держави
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Предмет макроекономіки. Ключові макроекономічні проблеми.
- •2. Метод макроекономіки
- •3. Господарський кругообіг
- •Ринки продуктів
- •Держ закупів
- •Питання для самоконтролю
- •Комплекс знань, поглядів та ідей, що пояснюють поведінку економіки як
- •Єдиного цілого й основних її складових
- •Макроекономіка, яка вивчає реальні економічні явища та їх взаємозв’язок
- •Що є або може бути?
- •Тема 2. МакроекономіЧні показники в системі національних рахунків
- •1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •2. Основні макроекономічні показники
- •3. Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні макроекономічні показники
- •Ввп за витратами
- •Змістовий модуль 2 рІвновага на окремих ринках
- •Тема 3. Ринок праці
- •1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •2. Безробіття та його природний рівень
- •3. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •4. Нерівність розподілу доходів у ринковій економіці.
- •Розподіл сукупних доходів
- •Питання для самоконтролю
- •Зайнятість
- •Становлення гнучкого ринку робочої сили
- •Методи державного забезпечення
- •2. Сукупна пропозиція
- •3. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •Питання для самоконтролю
- •Сукупний попит ad
- •Тема 5. Грошовий ринок
- •1. Механізм функціонування грошового ринку.
- •2. Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •Питання для самоконтролю
- •Елементи грошової системи
- •Грошові агрегати
- •За об’єктами впливу
- •2. Види інфляції
- •3. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Питання для самоконтролю
- •Інфляція попиту
- •Має місце тоді, коли
- •Відбувається автономне
- •Збільшення сукупного
- •Причини
- •Інфляція пропозиції
- •Представляє собою
- •Зростання затрат
- •Виробництва
- •Причини
- •Активна політика Направлена на ліквідацію причин, що викликали інфляцію Монетарні заходи
- •Немонетарні заходи
- •Адаптивна політика Пристосування до інфляції, пом'ягшення її негативних наслідків
- •Змістовий модуль 3 макроекономічний аналіз
- •Тема 7. Споживання домогосподарств
- •1. Споживання та заощадження як функції доходу
- •2. Фактори споживання та заощадження.
- •Питання для самоконтролю
- •Походження і форми доходів та їх використання
- •Джерело доходу
- •Факторні доходи на:
- •Функція споживання
- •Тема 8. Приватні інвестиції
- •1. Поняття інвестиційного попиту
- •2. Мультиплікатор інвестицій
- •Питання для самоконтролю
- •2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •3. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. ЕКономічна динаміка
- •1. Циклічність як форма розвитку економіки.
- •Фази економічного (промислового) циклу
- •2. Економічне зростання. Фактори економічного зростання
- •3. Модель економічного зростання Домара-Харрода.
- •4. Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •Питання для самоконтролю
- •Переваги і недоліки
- •Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •1. Роль держави у змішаній економіці
- •2. Вплив держави на макроекономічну рівновагу
- •3. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Питання для самоконтролю
- •Структура джерел фінансових ресурсів держави
- •Податки
- •2. Валютний курс
- •3. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •Питання для самоконтролю
- •Структура платіжного балансу
- •Види конвертованості валюти
- •Етапи розвитку валютно-кредитної системи
- •Термінологічний словник
- •Література
3. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
Рівновага в економіці може забезпечуватися за різних умов: при повній або неповній зайнятості, на інфляційній або безінфляційній основі. Ці умови залежать від співвідношення між сукупними витратами і потенційним обсягом виробництва (ВВП). Рівновага в економіці не гарантує такого рівня сукупних витрат, за яких економіка може перебувати в стані повної зайнятості й без інфляції. Але саме в цьому стані економіка працює найефективніше. Тому потрібно розглянути ВВП в умовах різного співвідношення між фактичними сукупними витратами і тими, які відповідають потенційному ВВП.
Розглянемо спочатку варіант, коли сукупних витрат не вистачає для досягнення потенційного ВВП. Звернемося до рис. 9.3.
Рис. 9.3. Рецесійний розрив
На цьому графіку ВВП2 — це потенційний обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати на рівні Е2
Але фактично економіка знаходиться в умовах неповної зайнятості. Сукупні витрати (Е1) в дійсності менші від потенційних (Е1 < Е2), а фактичний рівноважний ВВП значно менший, ніж потенційний (ВВП1 < ВВП2).
Це означає, що в економіці спостерігається дефіцит сукупних витрат, тобто обсяг витрат є недостатнім для того, щоб повністю використовувати наявні потужності, що характеризує економіку в стані неповної зайнятості. Недостатність сукупних витрат, їхня неспроможність забезпечити досягнення потенційного ВВП, який відповідає умовам повної зайнятості, називається рецесійним розривом. Іншими словами, рецесійний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково збільшитися, щоб забезпечити досягнення потенційного ВВП.
Розрив називається рецесійним тому, що він зумовлює в економіці рецесію, тобто скорочення виробництва порівняно з її потенціалом.
На графіку (рис. 9.3) рецесійний розрив — це відстань по вертикалі між лінією фактичних сукупних витрат (Е1) і лінією потенційно необхідних сукупних витрат (Е2).
В умовах рецесійного розриву економіка потенційно втрачає, недовиробляє певну величину ВВП (це різниця між ВВП2 і ВВП1). Обсяг цих втрат визначається як добуток рецесійного розриву (необхідного початкового приросту сукупних витрат) на мультиплікатор витрат ΔВВПр=ΔЕ * me.
І навпаки, якщо рівень ВВП за умов повної зайнятості є відомим, то величина рецесійного розриву (необхідного початкового приросту сукупних витрат (+ ΔЕ) визначається за формулою (в умовах стабільних цін):
+ ΔЕ = (9.4)
де ВВПп - ВВПф — реальний приріст ВВП, необхідний для досягнення ВВП потенційного; me – мультиплікатор витрат.
Протилежні результати мають місце в тому випадку, коли фактичні сукупні витрати перевищують ту їхню величину, яка відповідає умовам повної зайнятості. Звернемося до рис. 9.4.
Рис. 9.4. Інфляційний розрив
На графіку (рис. 9.4) потенційний ВВП забезпечується при сукупних витратах на рівні Е2 . Але фактично економіка витрачає більше — Е1 . Отже, має місце надлишок сукупних витрат: Е1 > Е2. Тому фактичний ВВП номінально перевищує потенційний: ВВП1 > ВВП2. Таке явище називається інфляційним розривом.
На графіку 5.4 величина інфляційного розриву дорівнює відстані по вертикалі між лініями Е1 і Е2. Іншими словами, інфляційний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.
Розрив називається інфляційним тому, що він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (- ΔЕ) — необхідного початкового зменшення сукупних витрат — можна визначити за формулою (без урахування цінового фактора):
ΔЕ = (9.5)
де ВВПп - ВВПф — інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості,
Інфляційний розрив виникає у зв'язку з тим, що зростання сукупних витрат (сукупного попиту) не супроводжується адекватним зростанням виробництва (сукупної пропозиції). В умовах, коли економіка досягла повної зайнятості, підприємства не можуть швидко відповісти на збільшення сукупного попиту відповідним збільшенням фізичних обсягів виробництва. Для цього потрібен певний час. Єдиним природним наслідком у цьому випадку є зростання цін, тобто інфляція. Тому усунення інфляційного розриву викличе лише зменшення номінального ВВП без зміни реального ВВП.