- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •6. Динамічний ряд: 7; 9; 10,8; 12,4; 13,8; 15; 16; 16,8; 17,4; 17,8 – має:
- •Тема 9. Індексний метод
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •11. Середньозважений індекс за своєю суттю являє собою середній з індивідуальних індексів, зважених на:
- •13. Середня геометрична з двох різнозважених індексів – це індекс ціни:
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
Тестові завдання
1. При функціональному зв’язку кожному конкретному значенню факторної ознаки відповідає:
а) певна множина результативної ознаки;
б) конкретне значення результативної ознаки;
в) середнє значення результативної ознаки;
г) обмежена кількість результативних ознак
2. При стохастичному зв’язку кожному конкретному значенню факторної ознаки відповідає:
а) певна множина результативної ознаки;
б) конкретне значення результативної ознаки;
в) середнє значення результативної ознаки.
г) обмежена кількість результативних ознак
3. При кореляційному зв’язку кожному конкретному значенню факторної ознаки відповідає:
а) певна множина результативної ознаки;
б) конкретне значення результативної ознаки;
в) середнє значення результативної ознаки.
г) обмежена кількість результативних ознак
4. За напрямком зв’язки поділяються на:
а) стохастичні; б) прямі;
в) лінійні; г) кореляційні.
5. Прямий – це такий зв’язок між факторною та результативною ознаками, за якого:
а) зі збільшенням факторної ознаки результативна збільшується;
б) зі збільшенням факторної ознаки результативна зменшується;
в) зі зменшенням факторної ознаки результативна збільшується.
г) зі збільшенням факторної ознаки результативна не змінюється.
6. Зворотний – це такий зв’язок між факторною та результативною ознаками, за якого:
а) зі збільшенням факторної ознаки результативна збільшується;
б) зі збільшенням факторної ознаки результативна зменшується;
в) зі зменшенням факторної ознаки результативна зменшується;
г) зі збільшенням факторної ознаки результативна не змінюється.
7. На першому етапі аналізу кореляційного зв’язку при обґрунтуванні моделі постають такі питання:
а) вибір факторної ознаки;
б) вибір лінії регресії;
в) обчислення параметрів рівняння регресії;
г) оцінка щільності зв’язку.
8. Оцінка щільності зв’язку за методом аналітичного групування ґрунтується на:
а) методі найменших квадратів;
б) правилі складання дисперсій;
в) критерії Стьюдента;
г) критерії Фішера.
9. Відношення міжгрупової дисперсії до загальної називається:
а) коефіцієнтом Спірмена; б) коефіцієнтом детермінації;
в) коефіцієнтом Фехнера; г) коефіцієнтом Пірсона.
10. У кореляційно-регресійному аналізі оцінка лінії регресії здійснюється:
а) в окремих точках факторної ознаки;
б) в кожній точці інтервалу зміни факторної ознаки;
в) в окремих інтервалах факторної ознаки;
г) в окремих інтервалах результативної ознаки.
11. За формою зв’язки поділяють на:
а) лінійні та нелінійні; б) прямі та зворотні;
в) однофакторні та зворотні; г) прямі та нелінійні.
12. Кореляційне відношення являє собою частку:
а) середньої арифметичної у загальній дисперсії;
б) факторної дисперсії у загальній;
в) середньої з внутрішньо групових дисперсій у загальній;
г) міжгрупової дисперсії у середній з внутрішньо групових дисперсій.
13. Щільність зв’язку при кореляційно-регресійному аналізі оцінюється:
а) кореляційним відношенням; б) коефіцієнтом кореляції;
в) коефіцієнтом асоціації; г) коефіцієнтом кореляції Фехнера.
14. Для оцінки щільності лінійного зв’язку при кореляційно-регресійному аналізі використовується:
а) коефіцієнт детермінації; б) індекс кореляції;
в) лінійний коефіцієнт кореляції; г) кореляційне відношення.
15. Лінійний коефіцієнт кореляції змінюється в межах:
а) від – 1 до + 1; б) від 0 до + 1;
в) від – 1 до 0; г) від – до +.
16. Кореляційне відношення змінюється в межах:
а) від – 1 до + 1; б) від – 1 до 0;
в) від 0 до + 1; г) від – до +.
17. Коефіцієнт детермінації змінюється в межах:
а) від – 1 до 0; б) від – 1 до + 1;
в) від 0 до + 1; г) від – до +.
18. Якщо кореляційне відношення дорівнює нулю, це свідчить про:
а) зворотний функціональний зв’язок;
б) наявність лінійного зв’язку;
в) наявність квадратичного зв’язку;
г) відсутність зв’язку.
19. Якщо лінійний коефіцієнт кореляції дорівнює +1, це свідчить про:
а) щільний лінійний зв’язок;
б) прямий функціональний зв’язок;
в) відсутність зв’язку;
г) зворотний функціональний зв’язок.
20. Якщо лінійний коефіцієнт кореляції дорівнює (–1), це свідчить про:
а) щільний лінійний зв’язок;
б) прямий функціональний зв’язок;
в) відсутність зв’язку;
г) зворотний функціональний зв’язок.
21. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 153,4;= 14,6; за умови, що= 0,604, зв’язок між явищами:
а) відсутній; б) неістотний;
в) помірний; г) щільний.
22. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 123,7;= 146; за умови, що= 0,865, зв’язок між явищами:
а) відсутній; б) неістотний;
в) помірний; г) щільний.
23. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 32,6;= 10,6; за умови, що= 0,651, зв’язок між явищами:
а) відсутній; б) неістотний;
в) помірний; г) щільний.
24. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 142,8;= 45,3; за умови, що= 0,764, зв’язок між явищами:
а) відсутній; б) неістотний;
в) помірний; г) щільний.
Бібліографічний список до теми: [5 - 11; 15 - 20]