5. Обов’язки наукових керівників магістерських робіт

Обов'язками наукових керівників є:

— консультування магістрів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів;

— видача студенту завдання на магістерську роботу із зазначенням термінів виконання кожного розділу;

— контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки МР;

— контроль якості магістерської роботи;

— підготовка відгуку про МР з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до структури критеріїв оцінки.

6. Проведення досліджень і написання магістерської роботи

Головним завданням цього етапу є написання тексту магістерської роботи відповідно до затверджених теми та плану. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики, на підставі аналізу літературних джерел узагальнити існуючі підходи й обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень. За допомогою цього інструментарію та загальновідомих сучасних прийомів і методів аналізу проводиться діагностика об'єкта дослідження під кутом зору обраної теми та визначаються наявні проблеми й причини їх виникнення. Це, в свою чергу, є основою для розробки і обґрунтування альтернативних пропозицій щодо усунення проблем і визначення найбільш доцільного способу їх вирішення в умовах конкретного підприємства. У ході реалізації цього етапу робота з літературними джерелами ведеться паралельно з дослідженнями на підприємстві, окремі аспекти магістерської роботи можуть уточнюватися або коригуватися.

Магістерська робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг її має бути в межах 100-130 сторінок машинопису формату А4.

Зміст або план МР може займати 1-1,5 сторінки. У ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мусять бути стислими й зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

Вступ. У вступі (3-5 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію у замовника чи в іншій організації, що підтверджено довідками про впровадження, а також наявність публікацій у ліцензованих виданнях.

У вступі визначається “місія” роботи - її основне призначення та очікування від результату розробки теми:

• обгрунтовується вибір теми роботи і здійснюється первинне формулювання проблеми, яка буде вирішуватися, тобто дається опис проблеми, показується, чому і коли вона виникла;

• доводиться актуальність проблеми, її наукове, практичне, історичне значення (що буде, коли проблему не вирішувати);

• відображаються стан і ступінь розробки проблеми у спеціальній літературі (хто, коли і в яких напрямках досліджував проблему, основні джерела інформації, основні теоретичні й методологічні підстави роботи);

• один з центральних моментів вступу - визначення цілі роботи та завдань, які повинні бути вирішені для досягнення цілі роботи. Ціль повинна бути реалістичною і конкретною, досяжною, значущою, орієнтованою на результат. Виходячи з визначеної цілі, формулюється декілька завдань – локальних комплексів цілеспрямованих і взаємопов'язаних дій з реалізації цілі (наприклад, проаналізувати стан і досвід вирішення проблеми, провести дослідження ... шляхом... , розробити (напрямки, пропозиції, структури, методики, навчальні матеріали і т.п.), показати практичне використання результатів на прикладі ... ;

• охарактеризувати методи досліджень, які планується застосовувати в роботі (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, елементи системного підходу, опитування, інтерв'ю, спостереження, колективна генерація ідей і прийняття рішень, класифікація, систематизація і формалізація інформації, математичне моделювання, використання абсолютних і відносних показників, індексів і коефіцієнтів, статистичної інформації, одиничних та інтегрованих показників, використання існуючих методик аналізу чи розрахунків, експеримент і т. п.) .

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Найоптимальнішою є основна частина з п’яти розділів.

Перший розділ основної частини роботи має нормативно-теоретичний характер. Зміст його доцільно розкрити в наступних підрозділах:

нормативна база обліку, аналізу, аудиту (контролю) предмета дослідження;

методичні та теоретичні основи обліку, аналізу, аудиту (контролю) предмета дослідження;

аналіз і дослідження історичних витоків виникнення проблеми, причин її існування, досвіду її вирішення в Україні й за кордоном, можливим наслідкам її невирішення.

специфічні риси галузі, яка є базовою для виконання магістерської роботи;

додаткові питання за вибором студента.

Головним засобом для цього є вивчення вітчизняних і закордонних літературних джерел, огляд преси, законодавчих та нормативних актів, іншої інформації. Бажано використовувати статистичні дані, результати попередніх досліджень, графічне подання інформації.

За бажанням студента і згодою керівника до розділу можуть бути включені додаткові питання, висвітлення яких підвищує теоретичну і/або практичну цінність магістерської роботи. Такими питаннями можуть бути порівняння національних і міжнародних стандартів, розкриття сутності управлінського обліку тощо.

Загальний обсяг першого розділу має складати 20-30 сторінок.

Другий розділ має описово-практичний характер. Зміст його повинен розкрити інформацію щодо:

специфічних рис підприємств, які є базовими для виконання магістерської роботи;

їх облікової політики;

основних фінансових показників діяльності.

документування операцій з обліку предмета дослідження (від первинних документів до відображення у звітності);

організації обліку предмету дослідження;

методичних основ та інформаційної бази аналізу предмета дослідження;

аналізу стану і динаміки показників, що характеризують предмет дослідження;

методики аудиту предмета дослідження;

типових порушень в обліку предмета дослідження і способи їх виявлення;

результатів операційної перевірки предмета дослідження на базовому підприємстві.

додаткові питання за вибором студента.

Обсяг другого розділу має бути не менше 35, але не більше 50 сторінок.

Якщо тема і об’єкт дослідження магістерської роботи відрізняються від наведених, то структура і зміст її розробляються студентом у співпраці з керівником.

Загальний обсяг другого розділу має складати 25-30 сторінок.

Третій розділ роботи відображає результати дослідження проблемних питань теми. У цьому розділі викладають результати власних досліджень автора щодо стану існуючої ситуації по відношенню до обраної проблеми у більш “прикладному” аспекті стосовно української практики чи по відношенню до конкретної організації.

Залежно від типу проблеми аналіз може бути зосередженим переважно на дослідженні зовнішніх чинників, або на внутрішньому середовищу організації. Вплив зовнішнього середовища на проблему (законодавче та нормативне поле, вплив політичних та соціально-економічних чинників і т.п.) аналізується з метою визначення небезпек, які можуть поглиблювати проблему, і додаткових можливостей, які можуть сприяти її вирішенню. Внутрішнє середовище організації, яка зіткнулася з проблемою (послуги чи продукт, структура, інформаційне забезпечення та зв'язки з громадськістю, система документообігу, фінанси і т.ін.), аналізується для визначення її сильних і слабких сторін, які відповідно допомагають чи заважають вирішенню проблеми.

Поглиблені дослідження автора можуть проводитися на підставі збору і вивчення “кабінетної” (вторинної) інформації шляхом аналізу нормативних актів, положень, інструкцій, результатів попередніх досліджень. Також можуть використовуватися “польові” дослідження з метою отримання первинної інформації з проблеми (опитування, інтерв'ю, спостереження, моделювання, ринкові дослідження, співставлення, порівняння і т. і.). У такому разі слід описати методику дослідження та отримані результати у вигляді пропозиції щодо управлінських і/або облікових рішень за результатами проведеного аналізу.

Обсяг третього розділу має складати 20-25 сторінок.

У четвертому розділі здійснюється аналіз існуючих програмних продуктів щодо автоматизації обліково-аналітичної роботи для виявлення можливості впровадження інформаційної системи або фрагменту інформаційної системи і розрахунку економічного ефекту від її впровадження на підприємстві. Одночасно переслідується й навчальна мета, що полягає в систематизації, закріпленні та розширенні теоретичних та практичних знань студента, більш глибокому вивченні спеціального розділу окремих дисциплін.

Обсяг четвертого розділу має складати 10-15 сторінок.

У п’ятому розділі основної частини магістерської роботи викладають питання охорони праці.

Обсяг п’ятого розділу має складати 5-8 сторінок.

Остаточна структура основної частини роботи значною мірою залежить від її специфіки і може відрізнятися від цих рекомендацій.

Висновки і пропозиції. Слід пам'ятати, що цей розділ не містить аналізу, дослідження, розробки та пропозиції. У ньому віддзеркалюється ступінь досягнення поставленої мети роботи шляхом “інвентаризації” та систематизації в інтегрованому вигляді всього змісту й результатів роботи. Цей розділ повинен показувати незалежному читачу (скажімо, члену державної комісії, який мало знайомий з роботою, але зобов'язаний мати аргументи для об'єктивного оцінювання роботи): важливість, значущість і актуальність проблеми, яким чином вона вивчалася і аналізувалася у минулому та студентом, що показав аналіз, які додаткові дослідження були зроблені, чому для вирішення проблеми були обрані саме таки шляхи, що конкретно зроблено в роботі, що і кому пропонується, можливе практичне застосування результатів дослідження, які шляхи подальшого вирішення проблеми.

У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого етапу (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленого завдання; можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи. Текст висновків може поділятися на пункти.

У роботі на основі одержаних висновків можуть наводитися рекомендації. У рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені роботою. За необхідності рекомендації можуть спиратися на додаткові розрахунки, які наводять у додатку. Загальний обсяг висновків – 5-7 с.

У додатки виносять громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць, первинних документів, звітності тощо.

Використана література. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті, або за алфавітом. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Посилання на літературу робляться відповідно до прийнятих стандартів.

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.