Рід абревіатур

У категорії іменника клас абревіатур не має «індивідуальних» засобів вираження родової належності, система передачі граматичних значень роду тут ще остаточно не сформувалася, що зумовлене непостійним характером їх існування, залежністю від потреб суспільного розвитку: складноскорочені на^ви виникають услід за повним найменуванням, а зникають або функціонують залежно від долі цього найменування. Засобами родової кваліфікації абревіатур є структура складноскороченого слова, його семантика і зовнішня форма. Окремо або в сукупності кожний із згаданих засобів актуалізує родову ознаку, специфічну для абревіатури або орієнтовану на родову належність стрижневого слова.

Здебільшого рід абревіатур визначається за родовою віднесеністю стрижневого слова, яке є її граматичним центром, при цьому враховується структура слова, що вміщає буквені, звукові і змішані абревіатури.

У незмінюваних буквених абревіатурах родова належність встановлюється за родовою ознакою стрижневого слова, цапр.: КПІ (Київський політехнічний інститут), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), АПН (Академія педагогічних наук), АТС (автоматична телефонна станція). У змінюваних і незмінюваних звукових абревіатурах продовжує діяти семантичний принцип родової кваліфікації, яку можна передбачити грамемою стрижневого слова, напр.: «Навчання у вузі (вищому навчальному закладі) вимагає ретельної підготовки» (з газ.); МАУ (Міжнародна асоціація україністів) об'єднала українознавців світу; ДАІ (дорожна автоінспекція) вимагала додаткової перевірки обставин аварії на шосе.

У незначної частини звукових абревіатур простежуються випадки зміни родової віднесеності, зумовлені зовнішньою формою складноскороченого слова. Кінцевий (фінальний) звук абревіатури сприймається як аналогічний звук змінюваного іменника, породжуючи потенційну нестійкість родової ознаки у процесі функціонування. Так, у деяких звукових похідних, що закінчуються на приголосний звук, граматичний центр повного найменування є іменником середнього роду, напр.: агентство, товариство, бюро; у мовному вжитку формально-граматична означеність середнього роду може втрачатися і набувати ознак імен чоловічого родуг напр.: «На засіданні ТУМу (Товариства української мови...) обговорювався Закон про мови...» (з газ.).

Вирівнювання категорії абревіатур ознакою чоловічого роду поширюється також на складноскорочені слова, де граматичним центром повного найменування є іменники з грамемою жіночого роду, напр.: комісія, організація, контора, магістраль та ін., пор.: «За останніми дайими до Інтерполу (Міжнародної організації кримінальної поліції) входить 131 країна» (журн.); «Працівники ЖЕКу (житлово-експлуатаційної контори) змусили принести ще довідки з «Київенергонагляду...» (з газ.); «Рішенням ВАКу (Вищої- атестаційної комісії) йому присвоєно звання кандидата..»» (з газ.).

Зміна родової характеристики стрижневого слова відбувається на розмовно-побутовому рівні, у кодифікованих виданнях поки що ці явища не зафіксовані, крім ГОЕЛРО (чол. р.). Зворотна тенденція до зміни граматичного значення чоловічого роду за зовнішніми, формально-граматичними, показниками середнього роду наявна в лексемах райвног (СУМ, т. 8, с 441), облвно (СУМ, т. б, с 621), які функціонують як субстантиви середнього роду, напр.: «Всі важкі думки Ніни вже вивітрилися, навіть згадки не лишилося про розмову в райвноъ (О. Копиленко); «Завідувача облвно ми хоч і любили, але побоювалися» (журн.).

За аналогією до іменників середнього роду на -о, -є (пор.: депо, дражеу змінила свою родову належність абревіатура в граматичним центром повного найменування імен жіночого роду самбо — система самооборони без зброї, напр.: «Існують різні системи самооборони проти озброєного противника. У нашій країні це бойове самбо» (з газ.).

Повторний перерозподіл окремих звукових абревіатур за родовою віднесеністю спричинений впливом форми слова, засвідчує формалізацію граматичного значення у категорії роду іменника.