- •Екзаменаційний білет №1
- •Екзаменаційний білет №2
- •Екзаменаційний білет №3
- •1. Динаміка популяції; фактори, що її зумовлюють. Народжуваність, смертність і виживання в популяції. Таблиці та криві виживання. Демографічні показники популяції. Демографічні таблиці.
- •Екзаменаційний білет №4
- •Екзаменаційний білет №5
- •Екзаменаційний білет №6
- •2. Сучасні глобальні екологічні проблеми та майбутнє людства.
- •Білет №7
- •1.Охорона природних систем. Проблема збереження біологічного різноманіття. Заповідна справа. Природно-заповідний фонд. Червона книга.
- •2.Роль державних і неурядових організацій в охороні природи та природокористуванні
- •Білет №8
- •1.Природокористування, його типи. Екологічна складова природокористування.
- •2. Основні закони, правила та принципи оптимального природокористування.
- •Білет 9
- •1. Природно-ресурсний та екологічний потенціал. Природні ресурси і природні умови. Принципи класифікації природних ресурсів (м.Ф. Реймерс, 1990).
- •2. Сучасний стан та проблеми використання природних ресурсів (енергетичних, газово-атмосферних, водних, грунтово-геологічних, біологічних, комплексної ресурсної групи).
- •Білет 10.
- •1. Антропогенний вплив на структуру та динаміку біоценозів.
- •2. Екологічні кризи, їх типологія. Ознаки глобальної екологічної кризи. Екологічні стратегії людства
- •Білет 11
- •1. Екологічні проблеми водних екосистем України (Азовське та Чорне море; великі та малі річки; озера, тощо).
- •2. Біосфера. Екологічні функції біосфери. Фактори порушення функціонування біосфери.
- •Екзаменаційний білет №12
- •1.Екологічні проблеми, пов’язані з коливанням рівня Світового океану. Екологічні наслідки нераціонального зрошення та осушення територій.
- •2.Природне та антропогенне забруднення водних об’єктів. Світові проблеми прісної води.
- •Екзаменаційний білет №13
- •1. Причини та наслідки змін клімату на Землі. Гіпотеза антропогенного впливу на зміни клімату. Поняття про парниковий ефект.
- •2. Гідросфера. Структура та екологічні функції гідросфери. Антропогенна діяльність як домінуючий фактор трансформації гідросфери.
- •Екзаменаційний білет №14
- •1. Критерії санітарно-гігієнічної оцінки якості атмосферного повітря, основні негативні наслідки забруднення атмосфери; основні напрями охорони атмосфери.
- •2. Генезис та еволюція озонового шару, значення озонового шару для розвитку живих організмів. Озонові аномалії і можливі наслідки руйнування озонового шару.
- •Екзаменаційний білет №15
- •Екзаменаційний білет №16
- •1.Літосфера. Антропогенні зміни літосфери. Надра Землі, їх використання та охорона.
- •Екзаменаційний білет №17
- •Екзаменаційний білет №18
- •1.Абіотичний і біотичний кругообіг речовин у природі. Кругообіг основних біогенних елементів у біосфері.
- •2.Антропогенний вплив на кругообіг основних біогенних елементів. Тепличний ефект. Кислотні дощі. Евтрофікація. Поняття ноосфери.
- •Екзаменаційний білет №19
- •1.Динаміка біогеоценозу. Енергетика біогеоценозу. Біохімічні кругообіги в біогеоценозі. Поняття про біохімічні цикли.
- •2.Вчення про біосферу. Роль в.І. Вернадського у формуванні сучасного наукового уявлення про біосферу. Жива та біокосна речовина. Енергетичний баланс біосфери.
- •Екзаменаційний білет №20
- •2.Поняття біогеоценозу. Співвідношення понять «біогеоценоз» та «екосистема». Структура біогеоценозу. Межі біогеоценозу.
- •Білет 21
- •1.Трофічна структура біоценозу. Продуценти, консументи та редуценти. Трофічні ланцюги та мережі. Екологічні піраміди.
- •2. Динаміка біоценозів. Сукцесії: первинні та вторинні. Мікро-, макро- та мегасукцесії. Концепція клімаксу.
- •Білет 22
- •1.Біоценоз як природна система. Класифікація біоценозів. Властивості біоценозів.
- •2.Структура біоценозу. Фітоценологія як вчення про фітоценози. Біоценотична структура угруповань.
- •Екзаменаційний білет №23
- •1.Генетична структура популяції. Закон Харді-Вайнберга.
- •Екзаменаційний білет №24
- •1.Вікова структура популяції. Вікові піраміди. Екологічний вік організмів.
- •2.Етологічна структура популяції. Групи організмів, їх ієрархія в популяції.
- •Екзаменаційний білет №25
- •1.К- та r-добір. Популяції, що формуються під його дією. К- та r-стратеги.
- •2.Типи розмноження організмів, які формують популяцію. Статева структура популяції. Система шлюбних взаємовідносин особин у популяції.
- •Екзаменаційний білет №26
- •1. Динаміка популяції; фактори, що її зумовлюють. Народжуваність, смертність і виживання в популяції. Таблиці та криві виживання. Демографічні показники популяції. Демографічні таблиці.
- •2. Ріст популяцій. Типи росту: експоненційний та логістичний. Випадкові та циклічні зміни чисельності популяції; причини, що викликають їх. Гіпотези популяційних циклів.
- •Білет 27
- •1. Основні екологічні закони і принципи.
- •2. Визначення поняття «популяція». Популяція як елемент системи виду й елемент екосистеми. Статичні та динамічні характеристики популяції. Чисельність і щільність популяції, методи їх визначення.
- •Екзаменаційний білет №28
- •1.Стено- й еврибіонти. Взаємодія екологічних факторів. Концепція екологічної ніші. Закон Гаузе. Потенціальна та реалізована екологічні ніші.
- •2. Організм як індикатор певних екологічних факторів. Біоіндикація.
- •Екзаменаційний білет №29
- •2.Основні принципи дії екологічних факторів різної дози. Принцип оптимуму. Пристосування організмів до різних доз екологічних факторів. Закон мінімуму Лібіха. Принцип толерантності Шелфорда.
- •Екзаменаційний білет №30
- •1.Предмет і завдання екології як науки. Поняття про екосистему. Моноцен, демоцен, плеоцен.
Екзаменаційний білет №14
1. Критерії санітарно-гігієнічної оцінки якості атмосферного повітря, основні негативні наслідки забруднення атмосфери; основні напрями охорони атмосфери.
Санітарно-гігієнічне оцінювання якості атмосферного повітря здійснюють, дотримуючись таких необхідних вимог:
- допустимою може бути тільки така концентрація, яка не спричиняє прямої, побічної шкідливої або неприємної дії на людський організм, не знижує працездатності, не впливає на настрій, забезпечує фізіологічний оптимум життя;
- звикання до шкідливих речовин є неприйнятним, і концентрація, яка може його викликати, не допускається;
- недопустимі такі концентрації шкідливих речовин, які негативно впливають на рослини, клімат, прозорість атмосфери.
До найважливіших екологічних наслідків глобального забруднення атмосфери відносяться:
1) можливе потепління клімату («парниковий ефект»); 2) порушення озонового шару;
3) випадання кислотних дощів.
В Україні запроваджуються заходи, спрямовані на попередження забруднення атмосферного повітря та зниження вмісту шкідливих домішок, а саме:
- поліпшення наявних та впровадження нових технологічних процесів, які виключають поширення шкідливих речовин;
- поліпшення складу палива, апаратів карбюрації та зменшення надходження викидів в атмосферу за допомогою очисних споруд;
- запобігання забрудненню атмосфери за допомогою раціонального розміщення ймовірних джерел шкідливих викидів та розширення площ зелених насаджень.
Кількісну оцінку вмісту речовин в атмосфері позначають поняттям „концентрація” – кількість речовини, яка міститься в одиниці об’єму повітря, приведеного до нормальних умов.
Якість атмосферного повітря – сукупність властивостей повітря, яка визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний та тваринний світ, а також на матеріали, конструкції і довкілля загалом.
Оцінюють рівень забруднення середовища та його якість, використовуючи показники гранично допустимих концентрацій.
Основним критерієм встановлення нормативів ГДК для оцінювання якості атмосферного повітря є обсяг і особливості дії наявних у повітрі забруднювальних речовин на організм людини. Для визначення якості атмосферного повітря послуговуються двома ГДК – максимально разовою (ГДКм.р.) і середньодобовою (ГДКс.д.).
Максимально разова гранично допустима концентрація (ГДКм.р.) – основна характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, біоелектричної активності головного мозку) при короткотривалому впливі атмосферних домішок. На основі ГДК інженерні служби розраховують розміри гранично допустимих викидів (ГДВ) речовин в атмосферу. Зазвичай у різних країнах використовують два показники: ГДК та гранично допустиме екологічне навантаження (ГДЕН) на природні об’єкти.
2. Генезис та еволюція озонового шару, значення озонового шару для розвитку живих організмів. Озонові аномалії і можливі наслідки руйнування озонового шару.
Озоновий екран або озоновий шар - шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі.
Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км. Озоновий шар поглинає ультрафіол. випр-ня, небезпечне для живих організмів. Озон утворюється у верхніх шарах атмосфери внаслідок поглинання киснем ультрафіол. Випромін. Сонця. Крім того, поглинаючи променисту енергію Сонця (фотони), молекули кисню переходять у збуджений стан і під час дальшої взаємодії зі звичайним киснем також утворюють озон.
Озон, що утворився, огортає Землю з усіх боків. Але молекули озону існують недовго. Відбувається зворотна реакція фотохімічного розкладу озону, яка, власне, являє собою поглинання озоном фотонів. Озоновий шар відіграє значну роль у збереженні життя на нашій планеті. Він затримує найбільш згубну для людини, тварин і рослин частину ультрафіолетової радіації Сонця, яка спричинює онкологічні (ракові) захворювання шкіри. Окрім того, озоновий шар разом з вуглекислим газом СО2, поглинає інфрачервоне випромінювання Землі і тим самим запобігає її охолодженню. Так озоновий шар забезпечує збереження життя на Землі. Роль озону в збереженні життя на Землі. Біля поверхні Землі озону мало. Його концентрація у повітрі коливається (вночі менша, вдень більша). Влітку і навесні його в повітрі у 3,5 раза більше, ніж узимку і восени. Над полярними частинами Землі вміст озону в повітрі вищий, ніж над екватором, в атмосфері міст -вищий, ніж у сільській місцевості. З віддаленням від поверхні Землі концентрація озону збільшується і досягає максимуму на висоті 20-25 км. Там утворюється так званий озоновий шар. Озоновий шар відіграє значну роль у збереженні життя на нашій планеті. Він затримує найбільш згубну для людини, тварин і рослин частину ультрафіолетової радіації Сонця, яка спричинює онкологічні (ракові) захворювання шкіри. Окрім того, озоновий шар разом з вуглекислим газом СО2, поглинає інфрачервоне випромінювання Землі і тим самим запобігає її охолодженню. Так озоновий шар забезпечує збереження життя на Землі.
Озоновий шар не є стабільним. Він може самовільно то збільшуватись, то зменшуватись над певною місцевістю по кілька разів на рік. Під впливом природних факторів (фотохімічного розкладу, виверження вулканів, значного переміщення великих повітряних мас), а більшою мірою під впливом забруднення навколишнього середовища він зазнає руйнування, внаслідок чого утворюються так звані "озонові дірки", які збільшують ультрафіолетове навантаження на все живе на Землі. Причиною техногенного руйнування озонового шару є забруднення атмосфери оксидами нітрогену, наявність яких у 20 разів збільшує токсичність озону. Так, масове викидання в атмосферу вихлопних газів реактивних літаків, що містять оксиди нітрогену, руйнує озоновий шар. Окрім того, використання хлоро- і флуоровмісних речовин (фреонів) у холодильних машинах також спричинює руйнування озонового шару. Адже фреони, якщо потрапляють в атмосферу, реагують лише з озоном, бо відносно інших речовин вони інертні. Внаслідок цього над місцевістю може утворитися "озонова дірка". Дослідження циклу фотохімічних процесів у стратосфері, показали, що озон легко руйнується, вступаючи у взаємодію з різними хімічно активними компонентами, у тому числі і з атомами хлору. Постачальником цих атомів можуть служити і фреони, що проникають у стратосферу і там дисоціюють з утворенням атомів хлору.