Література до питання:

Г.Л. де Боплан. Опис України. П. Меріме. Українські козаки. Б.Хмельницький. Львів. 1990; Наливайко. Козацька християнська республіка. К., 1992; О.Апанович. Розповіді про запорозьких козаків. К., 1991; Д. Дорошенко. Нарис історії України. К., 1991.Н. Полянська-Василенко. Історія України. Том 2, К., 1992.

Чому український народ вважає максима кривоноса народним героєм?

До наших часів збереглося славне ім’я максима Кривоноса в піснях і думах, хоч діяльність його у Визвольній війні під проводом Б.Хмельницького була дуже короткочасною - він загинув на прикінці 1648 р. Та й за ці кілька місяців першого року Визвольної війни проявилась відчайдушна хоробрість, могутня енергія, блискучий військовий талант цієї надзвичайної людини, самородка-полководця, який не знав поразок. Всього себе віддав він служінню народові, проти гнобителів якого він героїчно боровся. Навіть вороги мусили відвагу і смілість Кривоноса як воїна. Вони його згадували завжди слідом за Богданом Хмельницьким, визначаючи цим його місце і значення в козацькому війську. Іменуючи Кривоноса „гетьманом козацького народу”, вони немовби підкреслювали те, що він був виразником інтересів найбіднішої частини козацтва й селянства.

У Визвольну війну він вступив уже не молодою, досвідченою, добре знайомою з військовою справою людиною. Сучасний історик Ю.Мицик вважає, що М.Кривонос народився близько 1600р. Досвід Кривоніс набув у боротьбі проти турецько-татарських нападників: у складі козацьких загонів він ходив у далекі морські і сухопутні походи, відбивав татарських орд на рідні міста і села, визволяв бранців, що мучилися у тяжкій неволі в Криму і Туреччині. Є відомості, що під час козацьких походів Максим Кривоніс сягав аж до берега Атлантичного океану. За цей час він пройшов добру бойову школу.

Після перших перемог над польськими військами під Жовтими Водами і Корсунем Хмельницький надіслав свого соратника, полковника Черкеського полку Максима Кривоноса для керівництва народним повстанням на Правобережжі Дніпра. Завдання було важке і складне. Йому належало ліквідувати польсько-шляхетську владу в замках і деяких украплених містах, де зібралося багато шляхти, котра ховалася від справедливого гніву народу. Кривоніс повинен був організувати розрізнені повстанські загони і перетворити їх у єдине військо, здатне протистояти сильному, озброєному великому, з’єднанню шляхетських сил під командуванням магнатів і Єремії Вишневецького, що орудував на Правобережжі.

З приходом загону Кривоноса на правобережжя кривава зоря Вишневецького закотилася. Місто за містом, село за селом визволяло повстанське військо. У червні 1648р. війська Кривоноса вже визволили Ладижин, Бер шаль, Верхівку, Олександрівку, Тульчин, Вінницю, Умань, Немитів. Перша зустріч основних повстанських військ з силами Вишневецького сталася під містечком Махнівкою. На очах у польського війська був взятий замок. Вдруге Вишневецькому довелося зустрітися з повстанськими військами під Константиновом, де відбулися уперті бої. Перемога під Константиновом були наслідком відваги, надзвичайної мужності і бойової майстерності повстанців високого майстерства полководця Максима Кривоноса.

Він дійшов разом з усім військом під загальним проводом Богдана Хмельницького до Львова. Католицько-польська частина населення міста і шляхта кілька днів готувалася до оборони. Вишневецький втік з-під Пилявців у Львів, де став керівником оборони. Але при наближенні повсталих військ Вишневецький втік до Замостя. Облога тривала з 26 вересня по 16 жовтня. І знову вирішальну роль при облозі Львова припала на загін Максима Кривоноса. Йому вдалося взяти штурмом Високий замок. Це і вирішило долю Львова.

Тут, під Львовом, Максим Кривоніс і помер. Чума, що лютувала в країні, поклала в могилу видатного українського народного полководця.