8. Складання калькуляції собівартості виготовлення деталі.

При визначенні собівартості виготовлення деталі слід враховувати значення наступних витрат:

• вартість основних матеріалів становить 48,5 грн;

• величину транспортних витрат(10%)

• величину основної заробітної плати виробничих робітників 14,5 грн ;

• величину додаткової заробітної плати виробничих робітників (приймають в розмірі 10-11% від величини основної заробітної плати)

• величина основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників

• величину нарахувань на заробітну плату, зокрема:

- відрахування на соціальне страхування (приймають в розмірі 2,9% від суми основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників)

- відрахування в пенсійний фонд (приймають в розмірі 32% від суми основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників)

- відрахування у фонд зайнятості (приймають в розмірі 1,9% від суми основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників)

- відрахування у фонд страхування від нещасних випадків (приймають в розмірі 2,55% від суми основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників)

• величину накладних витрат (розраховують як певний відсоток (вказаний в завданні для виконання курсової роботи) від величини основної заробітної плати виробничих робітників)

Визначаємо виробничу собівартість, яка визначається сумою всіх витрат:

Визначаємо суму прибутку (20-25% від виробничої собівартості):

Визначаємо ціну деталі без ПДВ:

Визначаємо ПДВ:

Визначаємо ціну деталі з ПДВ:

9. Визначення основних техніко-економічних показників дільниці.

Трудомісткість річного випуску деталей розраховують за формулою:

, (9.1)

де ∑t_шт – сума штучних часів для виконання кожної з операцій технологічного процесу.

Середній коефіцієнт завантаження обладнання розраховують за формулою:

, (9.2)

де ∑η_зф – сума фактичних коефіцієнтів завантаження обладнання.

Повну собівартість річного випуску продукції розраховують за формулою:

, (9.3)

де – С_{п од} – повна собівартість виготовлення одиниці продукції

Отримані в ході виконання роботи техніко-економічні показники дільниці слід звести в таблицю 9.1.

Таблиця 9.1. ─ Основні техніко-економічні показники дільниці

№ ^з/п	Назва показника	Од. виміру	Значення показника
1.	Річний випуск деталей	шт.	13000
2.	Трудомісткість річного випуску деталей	^н/год	14256,6
3.	Кількість обладнання	шт.	5
4.	Середній коефіцієнт завантаженості обладнання	-	0,35
5.	Чисельність працівників дільниці, в т.ч.: основних робітників допоміжних робітників ІТП і службовці	чол.	10 3 4
6.	Річний фонд оплати праці, в т. ч. основних робітників допоміжних робітників ІТП і службовців	грн.	285165,9 93145,08 110280
7.	Середня заробітна плата на дільниці, в т. основних робітників допоміжних робітників ІТП і службовців	грн.	2376,38 2587,4 3101,6

Продовження таблиці 9.1

8.	Вартість матеріалів на одиницю продукції	грн.	48,5
9.	Повна собівартість одиниці продукції	грн.	102,43
10.	Повна собівартість річного випуску	грн.	1331590

Висновок

У курсовій роботі були визначені наступні техніко-економічні показники роботи дільниці механічного цеху для виготовлення деталі "Стакан" з річною програмою випуску 13000 штук.

"Стакан" виготовляється на ділянці, на якому встановлено 5 верстатів і з середнім коефіцієнтом завантаження 0,35.

Отже, можна зробити висновок, що дане виробництво є ефективним. Оскільки середній коефіцієнт завантаження обладнання становить 0,35, що є близьким до значення нормативного коефіцієнт завантаження, який становить 0,8.  Для покращення ефективності в невеликій мірі (0,8-0,35=0,45) цього виробництва, я пропоную такий варіант його розвитку: збільшити кількість випуску іншої продукції, в невеликі кількості, для виготовлення якої використовують такий виробничий процес, як і для виготовлення деталі «Стакан», при цьому зросте обсяг випуску продукції, збільшиться коефіцієнт завантажування і це принесе додатковий прибуток.