Мал. 5. Мал. 6.
мал. 5. Рівень базальних відділів передніх і нижніх рогів бокових шлуночків мозку: 1 - передні роки бокових шлуночків; 2 - верхні горбики; 3 - обхідна цистерна; 4 - чотирьохгорбикова цистерна;
5 - водопровід головного мозку; 6 - третій шлуночок; 7 - лобова доля; 8 - скронева доля; 9 - мозочок; 10 - лобна кістка; 11 - скронева кістка; 12 - потилична кістка;
мал. 6. 1-повздовжня щілина; 2 - мозолісте тіло; 3 - передні роги бокових шлуноків; 4 - третій шлуночок; 5 - міжлуночкові отвори; 6 - обхідна цистерна; 7 - чотирьохгорбикова цистерна; 8 - задні роги бокових шлуночків; 9- Лобова доля; 10 - скронева доля; 11 - мозочок; 12 - лобова кістка; 13 - скронева кістка; 14 - потилична кістка.
Рівень передніх і задніх рогів бокових і Ш шлуночків, базальних ядер і таламуса:
19
Мал. 3. Мал. 4.
мал. 3. Рівень нижніх відділів латеральної ямки великого мозку:
спинка турецького сідла; 2 - латерльна ямка; 3 - повздовжня щілина; 4 - колоселярна цистерна; 5 - міст головного мозку; 6 - четвертий шлуночок; 7 - фронтальна пазуха лобової кістки; 8 - скронева кістка; 9 - піраміда скроневої кістки; 10 - лобна доля; 11 - скронева доля; 12 - мозочок.
мал 4. Рівень горбиків середнього мозку і дна третього шлуночку:
1 - третій шлуночок; 2 - латеральна ямка великого мозку; 3 - обхідна цистерна; 4 - чотирьохгорбикова цистерна; 5 - верхні горбики; 6 - ніжки мозку; 7 - лобова доля; 8 - скронева доля; 9 - мозочок; 10 - лобна кістка; 11 - скронева кістка; 12 - потилична кістка.
18
променів тканиною головного мозку. Посередні ознаки відображають наявність і ступінь зміщення елементів середньої лінії і стан ліквор утримуючих просторів головного мозку. Патологічні процеси, що викликають появу прямих ознак характеризуються 4-ма групами змін коефіцієнтів поглинання рентгенівських променів речовиною головного мозку. Щільність зміненої тканини мозку знижується порівняно з нормальною внаслідок підвищеного вмісту в ній води і жироподібних речовин, а підвищується щільність внаслідок крововиливу в речовину головного мозку (в перші години після крововиливу) або відкладання вапна в речовині мозку.
До першої групи відносяться захворювання, що супроводжуються підвищенням щільності практично всієї зони ураження. Це спостерігається при: гострих крововиливах, пухлинах, що входять з мозкових оболонок (менінгіома). Деяких нейроепітеліальних пухлинах, паразитарних кістах в стадії звапнення.
Друга група захворювань характеризується зниженням коефіцієнтів поглинання рентгенівських променів у вогнищі ураження. До них відносяться: набряк мозку, інфаркт мозку, частина нейроепітеліальних пухлин, демієлінізуючі ураження в окремі фази розвитку, паразитарні кісти, кісти іншого походження.
Для третьої групи захворювань характерні нормальні показники коефіцієнтів поглинання речовини головного мозку. В діагностиці подібного роду змін найбільше значення мають посередні симптоми ураження, що полягає у появі: “мас ефекту” – зміщенні структури середньої лінії, здавлені лікворопровідних шляхів з розвитком гідроцефалії. Набряку мозку як поряд з патологічним процесом, так і на периферії. Але навіть при наявності симптомів об’ктивного ураження практично неможливо встановити межі вогнищевих змін. В таких випадках показана методика штучного підсилення зображення.
Четверта група захворювань головного мозку
7
характеризується поліморфізмом коефіцієнтів поглинання з появою в ділянці ураження, як підвищених, так і понижених показників показників щільності. До них відносяться: геморрагічні інфаркти, пухлини з крововиливами, хронічні субдуральні гематоми, більшість нейроепітеліальних пухлин, інкапсульовані абсцеси, але необхідно підкреслити, що різні стадії розвитку певних патологічних процесів можуть послідовно відноситись до тої або іншої групи захворювань.