2. Ознайомлення з правилами виконання та оформлення протоколів лабораторних робіт

Перед кожним лабораторно-практичним заняттям студенту необхідно вивчити теоретичний матеріал згідно з питаннями теми.

При оформленні протоколу лабораторної роботи в зошиті для лабораторних робіт треба записувати дату, тему та мету заняття, послідовність виконання роботи, результати дослідів, рівняння проведених реакцій, обчислення та висновки.

3.Ознайомлення з правилами виконання дослідів у якісному аналізі

1. Не дозволяється висипати чи виливати невикористані реактиви в

склянку з метою дотримання чистоти реактиву.

2. Сухі речовини зі склянки потрібно брати спеціально призначеним для цього шпателем.

3. Не залишати на тривалий час реактиви відкритими. Корки від склянок класти на стіл зовнішньою поверхнею донизу. Не допускається плутати корки від різних склянок.

4. Особливу увагу в аналітичних дослідженнях слід приділяти чистоті посуду. Реакції слід проводити лише в чистому посуді.

5. Потрібно чітко дотримуватися умов виконання аналітичної реакції, звертати увагу на кількість і концентрацію реактивів, зазначених у методичці.

6. Досліди з концентрованими кислотами проводити тільки в витяжній шафі.

7. Осад після проведення досліду не залишати надовго, а відразу розчинити в відповідному реактиві й вимити посуд.

8. Якщо в процесі аналізу осад або розчин потрібно залишити хоча б на короткий час, то на посудині, в якій він знаходиться, слід зробити відповідний напис.

4. Хімічні властивості s-елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення)

Якісна реакція на Са²⁺

У пробірку внести 1 мл розчину солі Кальцію (хлориду або нітрату) й додати таку ж кількість розчину амоній оксалату. Випадає білий кристалічний осад кальцій оксалату:

СаСl₂ + (NН₄)₂С₂О₄ = 2NН₄Сl + СаС₂О₄ ;

Са²⁺ + С₂О₄^2- = СаС₂О₄ .

Реакція використовується для визначення йоній Кальцію в сечі та крові.

Подіяти на осад сильною мінеральною та слабкою ацетатною кислотами. Написати рівняння реакції розчинення осаду в мінеральній кислоті в молекулярному та короткому іонному вигляді. Зробити висновок про умови відкриття катіона Кальцію дією амоній оксалату.

5. Хімічні властивості р-елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення)

Якісна реакція на Al³⁺

У пробірку налити 1 мл розчину солі Алюмінію й краплями додати розчин лугу до утворення білого аморфного осаду:

AlCl₃ + 3 NaOH = Al(OH)₃ + 3 NaCl;

Al³⁺+ 3 OH^─ = Al(OH)₃ .

Випробувати дію на осад сильної мінеральної кислоти та лугу.

Написати рівняння реакцій розчинення осаду в мінеральній кислоті та в надлишку лугу в молекулярному й короткому іонному вигляді.

6. Хімічні властивості d-елементів та їх сполук:

а) реакції зі зміною ступеня окиснення:

Якісна реакція на перманганат-іон. Реакція з гідроген пероксидом (перекисом водню) в кислому середовищі

У пробірку внести 1 мл розчину калій перманганату, додати 2–3 краплі розчину сульфатної кислоти та 5 крапель розчину гідроген пероксиду з масовою часткою Н₂О₂ 10%. Спостерігається знебарвлення розчину калій перманганату.

Cкласти рівняння реакції за схемою:

КМn⁷⁺О₄ + Н₂SO₄ + H₂O₂ Mn²⁺SO₄ + O₂ + K₂SO₄ + H₂O.

б) реакції комплексоутворення:

Якісна реакція на Сu²⁺

У пробірку внести 1 мл розчину солі Купруму (ІІ) й таку ж кількість розчину калій гексаціаноферату (ІІ) (жовтої кров’яної солі – К₄ [Fe(CN)₆]).

Спостерігається утворення червоно-бурого осаду купрум гексаціаноферату (ІІ):

2CuSO₄ + К₄ [Fe(CN)₆]) = Cu₂[Fe(CN)₆] + 2K₂SO₄;

2Cu²⁺ + [Fe(CN)₆]^4- = Cu₂[Fe(CN)₆] .

Перевірити розчинність осаду в сильних мінеральних кислотах та лугах. Написати рівняння реакцій розчинення осаду в кислотах і лугах. Зробити висновок про умови відкриття катіону Купруму (ІІ) в вигляді купрум (ІІ) гексаціаноферату.