- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Вищий державний навчальний заклад України
- •«Українська медична стоматологічна академія»
- •Кафедра анатомії людини
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 2. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 3. Міжреберні нерви. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 4. Крижове сплетіння. Куприкове та статеве сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 5. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий, відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 6. Характеристика трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •V пара черепних нервів - трійчастий нерв (nervus trigeminus).
- •Тема 7. Лицевий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Язикоглотковий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 9. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 10. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 11. Змістовий контроль знань „Спинномозкові та черепно-мозкові нерви.”
- •1. Теоретичні питання.
- •Тема 12. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина внс.
- •Тема 13. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 14. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї. Іннервація внутрішніх органів.
- •Теми 15, 16. Орган зору. Допоміжний апарат органа зору. Провідний шлях зорового аналізатора.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 17, 18. Орган слуху та рівноваги. Провідний шлях органа слуху та рівноваги. VIII пара черепних нервів.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 19. Орган смаку. Орган нюху. Провідні шляхи.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 20. Шкіра. Похідні шкіри. Провідні шляхи.
- •Теми 21, 22. Висхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 23, 24. Низхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •1. Кірково-мосто-мозочково-зубчасто-червоно-ядерно-спинно-мозковий шлях.
- •2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо-
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
Тема 7. Лицевий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Навчити студентів топографії лицевого нерва, вивчити гілки та області іннервації лицевого нерва.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез черепних нервів;
- для подальшого вивчення тем.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Як називаються латинською лицевий та проміжний нерви та їх нумерація?
2. Які ядра має лицевий нерв, їх функція та місце розташування?
3. Проекція ядер на ромбоподібну ямку.
4. Гілки лицевого та проміжного нерва.
5. Через який отвір виходить з порожнини черепа лицевий та проміжний
нерви?
6. Топографія, хід лицевого та проміжного нерва.
7. Ділянки іннервації лицевого та проміжного нерва.
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
4.3. Зміст теми заняття.
VII пара черепних нервів – об’єднує два нерви: лицевий і проміжний.
Лицевий нерв
Ядра: 1) ядро лицевого нерва (соматомоторне) лежить у покришці моста.
Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра). Нерв виходить з порожнини черепа через внутрішній слуховий отвір → лицевий канал → шилососкоподібний отвір. Далі нерв проходить через привушну слинну залозу, утворюючи там сплетення, але не іннервуючи цю залозу, і врешті розгалужується на гілки («велика гусяча лапка»);
- вискові (rami temporales);
- виличні (rami zygomatici);
- щічні (rami buccales);
- крайова гілка нижньої щелепи (ramus marginalis mandibulae);
- гілка шиї (ramus colli);
- задні вушні нерви (nervi auriculars posteriores);
- двочеревцевий нерв (nervus digastricus);
- шило-під’язиковий нерв (nervus stylohyoideus).
Примітка: ще в лицевому каналі від лицевого нерва відгалужується стремінцевий нерв (nervus stаpedius), який іннервує однойменний м’яз.
Ділянки іннервації: мімічні м’язи, двочеревцевий м’яз (заднє черевце), шило-під’язиковий м’яз, підшкірний м’яз шиї, вушні м’язи, стремінце вий м’яз.
Проміжний нерв (nervus intermedius).
Ядра: 1) верхнє слиновидільне ядро (вегетативне парасимпатичне) nucleus salivatorius superior; 2) ядро одинокого шляху (соматосенсорне смакове) tractus solitarii. Ядра лежать у покришці мосту.
Волокна: нерв змішаний, містить парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра) і чутливі (смакові) волокна (відростки протонейронів чутливого вузла корінця (ganglion geniculi), який лежить у колінці лицевого каналу). Нерв виходить з порожнини черепа через внутрішній слуховий отвір, внутрішній слуховий хід, лицевий канал. В лицевому каналі нерв розгалужується на два нерви:
- великий кам’янистий нерв (nervus petrosus major) – виходить через отвір каналу великого кам’янистого нерва, рваний отвір, потім через крилоподібний канал потрапляє в крилопіднебінну ямку;
- барабанна струна (chorda tympani) йде по канальцю барабанної струни,
виходить через кам’янисто-барабанну щілину.
Ділянки іннервації: смакова іннервація передніх 2/3 язика, парасимпатична іннервація слізної залози, залоз носової порожнини, всіх слинних залоз, крім привушної. Великий кам’янистий нерв містить парасимпатичні волокна, які перериваються у парасимпатичному крилопіднебінному вузлі (ganglion pterygopalatinum). Вузол цей розміщений в крилопіднебінній ямці. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують слізну залозу, утворюють носові нерви (nervi nasales), які через клинопіднебінний отвір йдуть у носову порожнину та іннервують залози носової порожнини, а також утворюють піднебінні нерви (nervi palatini), які через великий та малі піднебінні канали йдуть у ротову порожнину та іннервують залози піднебіння.
Барабанна струна містить парасимпатичні та чутливі волокна. Парасимпатичні волокна перериваються у парасимпатичному вузлі піднижньощелепного трикутника. Аксони вісцеронейронів вузла іннервують піднижньощелепну та під’язикову слинні залози, а також дрібні залози ротової порожнини. Чутливі волокна закінчуються смаковими рецепторами в передніх 2/3 язика.