Міністерство охорони здоров'я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

«Затверджено»

на засіданні кафедри

внутрішньої медицини №1

завідувач кафедри

професор Скрипник І.М.

________________________

Протокол №2 від 1.09.2011р.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль 4	Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю «Лікувальна справа»)
Змістовний модуль 1	«Невідкладні стани в кардіології»
Тема заняття	Курація хворого з тромбоемболією легеневої артерії. Тактика лікування при раптовій серцевій смерті
Курс	6
Факультет	медичний

Полтава - 2011

1. Актуальність теми. ТЕЛА – відносно розповсюджена серцево-судинна патологія, яка нерідко є причиною гострої серцевої недостатності і смерті хворого. Приблизна розповсюдженість ТЕЛА за даними 25-річного популяційного дослідження M.D. Silverstein et al. (1998), проведенного в штаті Міннесота (США), становить 1 випадок на тисячу населення на рік. Смертність при ТЕЛА досягає 30%, а рання та адекватна діагностика з оптимальною терапією дозволяє знизити цей показник до 2,8%. Приблизно у 10% хворих ТЕЛА має блискавичний перебіг та приводить к смерті пацієнта на протязі 1 години від початку перших симптомів захворювання. Соціальна значимість даної патології дуже велика, оскільки тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) є найчастішим та клінічно найбільш значущим видом емболій та виникає як у хворих хірургічного, так і терапевтич­ного профілю при різних захворюваннях. Під час автопсії у 25-50 % госпіталізованих пацієнтів виявляють патоморфологічні ознаки ТЕЛА, у багатьох випадках це ускладнення є причиною смерті. Однак при житті ТЕЛА діагностують тільки в 10-20 % випадків (Т.J. Ргепdergast, S.J. Ruoss, 1999). З ним особливо часто доводиться стикатися лікарям будь-якої спеціальності. Раптова коронарна смерть (РКС)– смерть в присутності свідків, що настала миттєво або на протязі 6 годин від початку серцевого нападу. Випадки раптової коронарної смерті складають 60-80% усіх летальних ісходів ІХС, переважно на до госпітальному етапі (Н.А.Мазур, 1985) Розповсюдженість РКС в загальній популяції 0,36-1,28 випадків на 1000 (в середньому 1:1000) та складає 19% від загальної смертності в віці 25-75 роікв. РСС є причиною 21% усіх смертей серед чоловіків і 14,5% - серед жінок та складає 50% причин смерті серед пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями. 40-50% хворих з серцевою недостатністю помирають раптово, 75-85% РКС зумовлено фібриляцією шлуночків.

Етіологія РСС:

-80% випадків РСС хворі на серцеву недостатнсть та інфаркт міокарда;

- 15% - гіпертрофічна кардіоміопатія та ділятаційна кардіоміопатія;

- 5% - аритмогенна кардіопатія правого шлуночка, с-м Бругада, с-м Вольфа-Паркінсон-Вайта та ін.

2. Конкретні цілі:

Аналізувати скарги, дані анамнезу захворювання і життя, об’єктивного обстеження хворого, результати лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого, які свідчать про наявність ТЕЛА та легеневого серця.

Пояснювати найбільш інформативні діагностичні критерії ТЕЛА та легеневого серця, застосування основних діагностичних методів, що застосовуються для постановки діагнозу ТЕЛА та легеневого серця, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.

Запропонувати план обстеження та лікування (з урахуванням даних доказової медицини) хворих із ТЕЛА та легеневого серця, проведення диференціального діагнозу із синдромоподібними захворюваннями, заходи первинної та вторинної профілактики захворювання; приклад формулювання діагнозу ТЕЛА та легеневого серця.

Класифікувати ТЕЛА та легеневе серце.

Трактувати основні клінічні симптоми та синдроми на підставі опитування та фізикального обстеження пацієнтів із основними хворобами системи кровообігу та бронхолегеневої системи.

Проаналізувати результати обов’язкових та досліджень за показаннями (лабораторно-інструментальних досліджень), які застосовуються для постановки діагнозу ТЕЛА з метою встановлення локалізації, характеру та об’єму емболічного ураження, стану гемодинаміки, а також джерела емболії.

Проаналізувати основні диференцйійно-діагностичні ознаки ТЕЛА та інфаркту міокарда; ТЕЛА, серцевої та бронхіальної астми; електрокардіографічні зміни при ТЕЛА та нижньому інфаркті міокарда.

Запропонувати та скласти діагностичний алгоритм при підозрі на немасивну та масивну ТЕЛА.

Скласти план надання невідкладної допомоги при ТЕЛА у терапевтичній практиці.