Атріовентрикулярна блокада (авб) –порушення проведення імпульсів від передсердь до шлуночків серця.

	АВБ І СТУПЕНЯ	АВБ ІІ СТУПЕНЯ			АВБ ІІІ СТУПЕНЯ
		МОБІТЦ І		МОБІТЦ ІІ
Етіологія	Коронарний атеросклероз, інфаркт міокарда, ревмокардит,інтоксикація препаратами наперстянки або іншими медичними препаратами – хінідін, прокаїнамід, аймалін; неревматичні міокардити і міокардіоміопатії різної етіології – вірусні інфекції, ангіна, дифтерія, скарлатина, черевний тиф; ідіопатична хронічна дегенерація атріовентрикулярної провідної системи; вроджені вади серця, пухлини серця, інтрамуральні крововиливи, стан після асфіксії, гіперпаратіреоз, тіреотоксикоз, амілоїдоз.
Механізм	Сповільнення проведення імпульсу, що проявляється збільшенням тривалості інтервалу Р-Q понад 0,2 с.	Періодичне випадання шлуночкових комплексів у результаті прогресуючого погіршення проведення імпульсів від передсердь до шлуночків, патологічне подовження абсолютного і відносного рефрактерного періода атріовентрикулярного вузла.			Незалежна діяльність передсердь і шлуночків, оскільки ні один імпульс не проводиться через атріовентрикулярний вузол; передсердя скорочуються від СВ (1-й водій ритму), шлуночки – від атрівентрикулярного (2-й водій ритму, проксимальний тип - ЧСС>40 уд./хв) або ідіовентрикулярного (дистальний тип - ЧСС<40 уд./хв) водія ритму, тому кількість Р завжди більша кількості qRS, постійно змінюється довжина р-q, зубці Р потрапляють у різні місця і можуть нашаровуватися на інші елементи ЕКГ.
		Перед випаданням виникає прогресивне подовження подовження інтервалу Р-Q.	Інтервал Р-Q до і після випадання стабільний.
Клінічна картина	Скарг немає, ослаблений І тон	Головокружіння, слабкість,темні круги перед очима, приступи синдрому Морганьї-Адамса-Стокса, аритмія, аллоритмія, після проведення функціональних проб раптово наступає уповільнення або прискорення серцевої діяльності вдвічі від вихідного рівня; пульсація шийних вен під час пауз атріовентрикулярної блокади; фізичні дані по наявності серцевої недостатності.			Серцебиття, відчуття остановки серця, упадок сил, легка стомлюваність, головні болі, головокружіння, темні круги перед очима, приступи синдрому Морганьї-Адамса-Стокса, посилена пульсація в області шиї і голови, задишка, брадикардія 40 за 1 хв., гарматний тон Стражеска, признаки серцевої недостатності, різниця в частоті пульсацій шийних вен і пульса, підвищення систолічного артеріального тиску з низьким діастолічним
ЕКГ критерії	1.ЧСС – 60-90 в 1 хвилину; 2. Всі зубці Р зв'язані з комплексом QRS; 3.Інтервал Р-Q більше 0,12 с.	1. ЧСС де-що зменшена; 2. Не всі зубці Р зв'язані з комплексом QRS; 3.Інтервал Р-Q більше 0,12 с. 4.Передсердно-шлуночкове співвідношення 4:3, 5:4, 6:5.		1. ЧСС зменшена; 2. Не всі зубці Р зв'язані з комплексом QRS; 3.Інтервал Р-Q постійний. 4.Передсердно-шлуночкове співвідношення 2:1, 3:1.	Проксимальна: ЧСС -40 за хвилину; Інтервал Р-Р одинаковий; Немає зв'язку зубця Р з комплексом QRS; Комплекс QRS Звичайної форми; Мають місце зливні комплекси. Дистальна: 1. ЧСС -20 -25 за хвилину; 2. Інтервал Р-Р одинаковий; 3.Немає зв'язку зубця Р з комплексом QRS; 4.Комплекс QRS деформован, більше 0,12; 5.Мають місце зливні комплекси
Лікування	Раціональне лікування основної хвороби може привести до зникнення блокади
	Відмінити препарати, що впливають на атріовентрикулярне проведення – дигіталіс, верапаміл, дилтіазе та інші антиаритмічні препарати	Атропін сульфат 0,0005-0,001 г (0,5-1 мл 0,1% розчину) у вену або підшкірно кожні 4-6 годин до 0,004 г/добу (за винятком блокади ІІ ступеня ІІ типу). Ізадрин 0,0025-0,005 г (0,5-1 мл 0,5% розчину у вену краплинно в 500 мл 5% розчину глюкози , орципреналін сульфат 5-10-20 мл 0,05% розчину в 500 мл розчину натрія хлориду. Комбіноване застосування атропіну сульфату і симпатоміметиків у вказаних дозах. Преднізолон 0,06- 0,09 г/добу у вену (особливо ефективний при міокардиті). Салуретики – гіпотіазид 0,025– 0,3 г/добу, циклометіазид 0,0015 – 0,002 г/добу; 6. Електрокардіостимуляція (тимчасова чи постійна), при неефективності медикаментозної терапії, особливо у випадках вираженої брадикардії і порушення гемодинаміки.			Тимчасова ендокардіальна стимуляція при скороминучій блокаді ІІІ ступеня –при синдромі Морганьї- Адамса-Стокса і ураженні на ніжок пучка Гіса; при прогресуючій недостатності кровообігу; при сповільненні ЧСС менше 40 за 1 хв. Постійна електрокардіостимуляція (імплантація штучного водія ритму) – при хронічній АВБ ІІІ ст. Медикаментозне лікування проводиться аналогічно АВБ ІІ ст. (атропін не призначається).

Синдром Фредеріка - поєднання повної атріовентрикулярної блокади з мерехтінням або тріпотінням передсердь. Механізми. Повністю припиняється проведення імпульсів від передсердь до шлуночка. Шлуночки збуджуються водієм ритму, розташованим в АВ-з'єднанні або у провідній системі шлуночків. Має часте і безладне, хаотичне збудження і скорочення окремих груп м'язових волокон передсердь.

Причини. Важкі органічні захворювання серця, що супроводжуються склеротичними, запальними або дегенеративними процесами в міокарді:

- Хронічна ІХС;

- Гострий інфаркт міокарда;

- Кардіоміопатії;

- Міокардити.

ЕКГ-ознаки: На ЕКГ відсутні зубці Р і замість них реєструються хвилі мерехтіння (f) або тріпотіння (F) передсердь. Ритм шлуночків несинусового походження (ектопічної: вузловий або ідіовентрікулярний). Інтервали RR постійні (правильний ритм). Число шлуночкових скорочень не перевищує 40-60 в хв.