2. Практичне завдання.
2.1. Нижчеподані хімічні терміни створено в 20-х роках ХХ ст. (у дужках подано хімічні терміни, які функціонують сьогодні). Як ви гадаєте, чи варто такі терміни актуалізувати? Свою думку обґрунтуйте.
Яблучник (яблучний сік), порічняк (смородиновий сік), грушняк (грушевий сік), етиловий ефір мурашиної кислоти (етильовий муравлян), етиловий ефір азотної кислоти (етиловий азотан), етиловий ефір масляної кислоти (етиловий маслян).
Актуалізація (лат. aktualis — діяльний) реалізація можливостей мовних одиниць відповідно до стилістичної мети спілкування: семантико-стилістичне наголошення, змістове виокремлення мовних одиниць за несподіваними мовними зв’язками.
Термін є членом визначеної термінологічної системи, що відноситься до тієї чи іншої галузі науки, техніки, виробництва, і тому його концептуальний зміст визначається місцем у системі. Кожен термін має свою дефініцію у ряді інших термінів у тій же галузі. Терміни, на відміну від загальновживаних слів, звичайно однозначні; те саме слово може бути терміном різних галузей знання, проте це не полісемія, а омонімія (порівняйте термін хвиля в гідравліці, радіотехніці та оптиці). Терміни протипоставлені загальній лексиці також у тому відношенні, що вони пов'язані з визначеною науковою концепцією: в термінах відбиваються результати наукових досліджень і їх теоретичне осмислення.
Терміном може бути будь-яке слово, якому дана чітка дефініція, що визначає поняття, жорстко обмежуючи понятійну сферу. Терміном може стати й штучно створене слово.
Поруч з точністю терміна, великою його перевагою є стислість. Чим частіше поняття (термін) використовується в літературі і повсякденній практиці, тим більшого значення набуває стислість. Відрив галузевої термінології від загально технічної чи книжкової від практичної, багатозначність і синонімічність термінів тощо часто пояснюються занадто великою довжиною первісно побудованого терміна. Як тільки такий довгий термін виходить за межі книги і починає часто і широко застосовуватися, він піддається еліпсису чи поступово витісняється іншим, більш лаконічним терміном. Відстань нижньої точки перетворюється в нижню точку, а потім в кліренс, термін механізм зчеплення в зчеплення, зубчате колесо в галузевій термінології отримує найменування шестерня, а раніше - зубчатка. Іншим прикладом, що ілюструє прагнення до короткості, можуть слугувати брахістохронна лінія - брахістрона, джерело постійної температури - постійне джерело, зубчата рейка - зубчатка.
А. Залізний формулює такі вимоги до термінів:
змістовність - точна відповідальність слова поняттю, прозора внутрішня форма терміна;
пластичність або гнучкість - придатність до творення похідних термінів;
мовна доскональність - лаконічність, милозвучність, легкість для запам'ятовування;
відповідність міжнародним нормам.
Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:
системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);
наявність дефініції у більшості термінів;
моносемічність терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;
стилістична нейтральність;
відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Точність термінологічної системи вимагає вилучення не тільки багатозначних термінів і багатозначних терміноелементів, але і усунення нарівні із синонімічними термінами і синонімічних терміноелементів.
Будь-яка система термінів повинна бути побудована з можливо найменшої кількості терміноелементів. Тому використання в тому самому значенні в різних складних термінах двох чи кількох терміноелементів неприпустимо (наприклад, миттєвий полюс і центроїда, елементарна трубка струму і вихрова нитка). Необхідно відібрати найбільш вдалі терміноелементи і послідовно їх використовувати для побудови відповідних термінів.
Багато термінів є вузловими, тобто вони входять терміноелементами до складу численних складних термінів. При виборі їх необхідно усіляко враховувати деривативні можливості для різних морфологічних форм; для багатьох слів ці можливості дуже обмежені (наприклад, для переважної більшості іменників типу телебачення).
Кожен термін повинен у всякому разі не суперечити йому, а визначення - містити всі необхідні і достатні ознаки, що характеризують поняття. В основу побудови терміна треба класти ознаки, що найбільш образно чи точно підкреслюють специфіку поняття. При виборі термінів для родинних понять необхідно, щоб ознаки, що кладуться в основу побудови терміна, були одного роду (якщо вони є найбільш характерними). З цього погляду, наприклад, протиставлення паровоза тепловозу, точкового зварювання роликовому зварюванню є неправильним.
При проведенні термінологічних робіт доводиться постійно зважувати на ступінь впровадження того чи іншого терміна. Розповсюджений термін можна заміняти новим лише за умови, якщо останній має явні переваги перед старим. Вилучаючи термін, варто оцінювати ступінь його "шкідливості".
Використання першої і другої ознак терміна як критеріїв для його виділення не виявляється таким очевидним і заслуговує більш докладного розбору.
Існують терміни, аналогічні оказіональним словам: так звані авторські терміни, що створюються або для номінації нового явища, що не відзначалося раніше дослідниками, або для номінації вже відомого явища новим терміном, "на свій лад". У науці, що розвивається, породження нових понять, а отже, і відповідних термінологічних позначень - надзвичайно активний процес. Серед нових понять більшість - похідних від вже існуючих у даній області, тому нові багатослівні терміни нерідко будуються як деривати термінів, створених раніше. Серед цих нових термінів багато які є неідіоматичними. Поряд з ними виникає безліч «авторських» термінів. Так звані мовленнєві терміни відіграють велику роль у виникненні і житті наукових ідей, є невід'ємною частиною наукового викладу.
Таким чином, перехід термінів зі сфери мовлення в сферу мови - процес природній у термінології. Він зв'язаний з актуалізацією поняття, вираженого мовленнєвим терміном, супроводжується такими явищами, як уточнення значення (у зв'язку з цим можлива ідіоматизація терміна), набуття терміном таких властивостей, як стійкість і відтворюваність. Поява в терміна властивості ідіоматичності (чи посилення цієї властивості) відбувається завдяки тому, що при актуалізації поняття його зміст стає повніше - виявляється більша кількість ознак, чим відзначалося раніше. Це відбувається, навіть якщо обсяг поняття не змінився (тобто поняттю відповідає колишній клас предметів чи явищ). При збереженні колишньої мовної форми терміна можливість вивести значення терміна зі значень його частин зменшується, а це й означає появу (чи збільшення) ідіоматичності. Тому не варто актуалізовувати зазначені терміни.
2.2. Правильно оформіть список використаної літератури:
1) Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): Стан і статус, Чернівці, Рута, 1998, 207 С.
2) Головатий С. Проблеми організації та забезпечення галузевих норм у кодекси, «Стан кодифікаційного процесу в Україні: системність, пріоритети, уніфікація», Тези, К, 1995, с 9-11.
3) Русанівський В.М. Культура і мова, Мовознавство, 1979, №6, с.3-9.
4) Енциклопедія українознавства. Загальна частина: Перевидання в Україні, НАН України, Інститут укр. археографії, Репр. відтворення вид. 1949р, К, 1995, Т.1, 400С.
5) Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док. і матеріали, Упорядник Л. Масенко та ін., вид. дім “Києво-Могилянська акад.”, 2005, 399 С.
6) Реформатский А. А. Что такое термин и термінологія, Вопросы терминологии, М, Из-во АН СССР, 1961, с.46-55.
Головатий С. Проблеми організації та забезпечення галузевих норм у кодексі. «Стан кодифікаційного процесу в Україні: системність, пріоритети, уніфікація»// Тези – К., 1995, с. 9-11.
Енциклопедія українознавства: Загальна частина. Перевидання в Україні.- НАН України, Інститут укр. археографії, Репр. відтворення вид. 1949р.- К, 1995, Т.1, 400с.
Реформатский А. А. Что такое термин и термінологія: Вопросы терминологии., Из-во АН СССР. - М., 1961, с. 46-55.
Русанівський В.М. Культура і мова. Мовознавство №6. - 1979, с. 3-9.
Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док. і матеріали // Упорядник Л. Масенко та ін.// вид. дім “Києво-Могилянська акад.”,- 2005 - 399 с.
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): Стан і статус, Рута. - Чернівці, 1998- 207 с.
2.3. Використовуючи етимологічний і термінологічний словники, дайте сучасне визначення та поясніть етимологію лексичних одиниць: політ, навігація, підприємництво, заява (вправу виконувати за зразком покликання до вправи 2.2. варіанта 1).
Політ – Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Янов., І, 1958, 271); На подвір’ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить — політ її, мабуть, буде чути (Шиян, Баланда, 1957, 122); Дедалі більший інтерес викликає проблема махального польоту птахів і комах (Ком. Укр., 11, 1964, 49); * Образно. Десь пісня вирвалась в політ про чаєчку, оту, що в’ється над озером (Гонч., Вибр., 1959, 344); // Спосіб, характер такого переміщення. Видно сокола по польоту, а сову по погляду (Укр.. присл.., 1963, 124); // Падіння кого-, чого-небудь униз. Коли уважно стежити за зоряним небом, особливо восени, то можна бачити політ падаючих зірок (Наука.., 8, 1956, 227); // спорт. Стрибок з переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори. Гарій Напалков передбачає в найближчому майбутньому польоти лижників за 200 метрів (Рад. Укр., 8.I 1971. flight — рейс, миссия, муха, летание, поїздка: суборбитальный полет — suborbital flight, полет на Марс — Mars mission, страх перед полетами — fear of flying, дальность полета — flying range, участник космического полета — spaceflight participant (Етимологічний словник української мови.– К.: Наукова думка, 1989. – Т.5.– С.143).
Навігація – (лат. navigatio, від лат. navigo - ходіння по морю):
Мореплавство, судноплавство
Період часу в році, коли за місцевим кліматичним умовам можливо судноплавство
Основний розділ судноводіння, в якому розробляються теоретичні обгрунтування та практичні прийоми водіння суден
Протягом багатьох століть термін навігація означав сукупність зазначених значень. У XX столітті, з розвитком науки і техніки, появою повітряних суден, космічних кораблів - нових об'єктів навігації, з'явилися смислові значення терміна. Тепер, в загальному сенсі, навігація - процес управління певним об'єктом (що має власні методи пересування) у певному просторі пересування. Складається з двох основних частин:
теоретичне обґрунтування та практичне застосування методів управління об'єктом, маршрутизація, вибір оптимального шляху прямування об'єкта в просторі.
Підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом. Слова «підприємництво», «підприємець», «підприємницький» використовуються для опису всього різноманіття діяльності сучасної людини у сфері промисловості, побутових послуг, будівництва, транспорту, сільського господарства, оптової та роздрібної торгівлі, кредиту, страхування, інших фінансових послуг і т. п. Звичайно, називають підприємцями далеко не всіх людей, а лише невелику частину. А саме тих, хто виступає роботодавцем і організатором діяльності інших людей. Правда, тут також можна знайти виключення. Тому, що є поняття «індивідуальне підприємництво», коли чоловік сам собі начальник і господар.
Напевно, є якийсь більш загальний знаменник, що поєднує різні форми підприємництва. Практично у всіх словниках (тлумачних, російської мови, фінансово-економічних), а також підручниках з підприємництва такими ознаками виступають:
а) прийняття людиною на себе ризиків задуманої діяльності;
б) орієнтація на отримання прибутку.
У радянський час слово «підприємець» несло негативний відтінок. Людину могли назвати «підприємцем», маючи на увазі, що він махінатор, комбінатор, нечистий на руку. Такий смисл надавався термін і в словниках радянського періоду (до речі, далеко не у всіх словниках слова «підприємець», «підприємництво» взагалі були присутні). У тлумачному словнику Д. Н. Ушакова у статті «Підприємництво» ми знаходимо таке визначення: «Схильність до пристрою підприємств, до афер». Але навіть у ряді сучасних пострадянських словників серед інших визначень зберігається цей негативний варіант. Наприклад, у Великому тлумачному словнику російської мови С. А. Кузнєцова одне з тлумачень слова така: «Схильність до пристрою вигідних заходів до афер».
Не треба все списувати на більшовиків, які нібито понівечили слово. В даному випадку радянські філологи дуже чуйно передали той зміст слова, який в нього вкладався до революції. А слово це в старі добрі часи було досить рідкісним і не мало однозначно позитивного тлумачення.
У словнику російської мови Володимира Даля є слово «зробити», яке він визначає наступним чином: «зробити або предприять що, затівати, вирішуватися виконати яку-небудь нову справу, приступати до совершенью чого-небудь значного». Похідними від «вжити» у Даля є «підприємець, підприємниця, предприятель, предприятельница, робив що-небудь». Судячи з усього, слово «предприятель» у часи Даля було навіть більш вживаним, ніж «підприємець». А ось слів «підприємництво», «підприємство» у Даля немає - занадто рідкісні для того часу (словник вийшов у 60-ті рр. позаминулого століття і відображає лексику першої половини 19 століття).
Дієслово «зробити» - більш сучасна версія давньоруського слова «предприять». «Предприять - наперед оволодіти, зайняти, захопити»[2]. Ймовірно, слово «предприять» могло використовуватися у військовій справі (захоплення територій, позицій). А коли Росія вступила в епоху капіталізму, то дієслово «предприять» став описувати також комерційні та фінансові операції по захопленню чужого майна.
Слова «підприємництво», «підприємець», «підприємництво» - російського походження. Але їх змістове наповнення змінювалося в часі. Головним чином у результаті західних впливів. Вважається, що в англійській мові найближчими аналогами «підприємництва» є слова «business», «enterprising», «зобов'язання» (примітно, одним із значень останнього слова є «займатися похоронної діяльністю»). У німецькій мові - найбільш близьке за змістом слово: «unternehmung».
До революції в Росії, як відомо, в моді був французьку мову. Тому деякі французькі слова без жодного перекладу потрапляли в оборот. Серед них - «антрепренер» (entrepreneur), яке було близьке до російського слова «підприємець», але не співпадала повністю[3]. Ось приклад з А. С. Пушкіна: «Критикою у нас здебільшого займаються журналісти, тобто entrepreneurs, люди, які добре розуміють свою справу, але не тільки не критики, але навіть і не літератори»[4]. Олександр Сергійович чуйно вловлював зміст слів і зумів коротко визначити, хто такий підприємець: людина, яка добре розуміє (знає) свою справу, професіонал. Отримання прибутку не було визначальною ознакою діяльності, яка називалася «entrepreneurship». Принаймні, в Росії 19 століття.
Заява – це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи. Офіційне повідомлення в усній формі, в якому викладається певне прохання, теж називається заявою. За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні і зовнішні, які бувають від організацій, установ (службові) та особисті.
Заяви бувають:
зовнішні:
особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);
службові, у яких подається повна поштова та юридична адреса установи, підприємства з усіма належними реквізитами.
внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.
Заява може бути:
— простою (викладається тільки прохання);
— мотивованою (вказується мотивація прохання);
— складною (заява містить додатки).
Заяви, [ _ср. рід ] ( книжковий ). Публічне офіційне повідомлення в усній або письмовій формі. Зробити заяву. Заява прем'єра справило велике враження в політичних колах.
Офіційна папір, викладає яке-небудь. прохання, будь-яку. пропозицію (офіц.). Напишіть заяву про своє прохання. Подайте заяву завідуючому. Надіслати заяву в райком.
2.4. До якого стилю належить поданий нижче текст? Назвіть його основні ознаки, мовні засоби та сферу використання.
Українська мова, як було сказано, належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Причому, на думку більшості вчених, Україна, зокрема її південь, є й прабатьківщиною індоєвропейської мови. “Різні міркування (прямих свідчень немає) дають змогу припускати, що найдавніша індоєвропейська мова формувалася у степових і лісостепових областях між Волгою і Дунаєм”, – підсумовує Ф. Філін висновки багатьох мовознавців.
Так от, коли українську мову зіставляти з найдавнішими індоєвропейськими мовами, зокрема з латинською, впадає в очі, так би мовити, “архаїчність”, тобто наявність у ній великої кількості прадавніх, індоєвропейських елементів, більше, мабуть, ніж у будь-якій іншій із сучасних мов цієї сім’ї. Це може свідчити тільки про те, що сучасна українська мова як така почала формуватися ще в доісторичні часи (За І. Ющуком).
Це є науковий стиль.
Науковий стиль – функціональний різновид літературної мови, що обслуговує сферу і потреби науки.
Основне призначення стилю – повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань.
Головними ознаками наукового стилю є широке використання науково-термінологічної лексики, слів з абстрактним значенням та іншомовного походження. Показовим є членування тексту на :
Розділи;
підрозділи;
параграфи;
введення формул, таблиць, діаграм.
Лексичні, текстові одиниці репрезентують точність, логічність, узагальненість, аргументацію висловлених положень.
Розрізняють власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний підстилі наукового стилю.
Власне науковий репрезентується такими жанрами, як дисертація, монографія, наукова стаття, доповідь, дипломна, магістерська, курсова робота тощо.
Науково-популярному підстилю властива доступність викладу наукової інформації, розрахованої на нефахівців.
Науково-навчальний підстиль реалізується в підручниках, посібниках для учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів, слухачів мережі просвітницьких установ.
Науковий стиль реалізується в таких жанрах: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія, виступи на наукових конференціях, дискусії, доповіді на наукові теми.
2.5. Перекласти з російської мови на українську одну сторінку наукового тексту за обраною спеціальністю (будь-яку, на вибір). Користуйтеся перекладними російсько-українськими словниками.
Филологические науки. Актуальные проблемы перевода
Щербаченко В. А. ст. преподаватель, Герус И. И .преподаватель
Полтавская государственная аграрная академия, Украина