11.13. Обмін житлових приміщень. Примусовий обмін житлових приміщень. Надання адвокатом допомоги у таких справах.

Наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що про­живають разом з ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займано­го жилого приміщення з іншим наймачем або членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті.

Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

Наймач або член його сім'ї вправі в установленому порядку провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі суміжної кімнати або частини

196

11. Житлове законодавство

кімнати, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в'їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні.

Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій допус­кається лише за їх згодою. Відмову у згоді на обмін може бути оскаржено в судо­вому порядку, крім випадків обміну жилих приміщень у будинках, що належать колгоспам.

Угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту одер­жання ордерів, що видаються виконавчими комітетами місцевих рад. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк.

Обмін жилими приміщеннями не допускається:

1. якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору най­му жилого приміщення або про визнання ордера недійсним;

2. якщо одним з учасників обміну є член житлово-будівельного кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з кооперативу;

3. якщо обмін має корисливий або фіктивний характер;

4. якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване жиле приміщення, підля­гає знесенню або будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом чи підлягає пе­реобладнанню для інших цілей;

5. якщо будинок підлягає капітальному ремонту з переобладнанням або пере­плануванням обмінюваного жилого приміщення;

6. якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в гуртожитку;

7. якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку підприємства, установи, організації і наймач одержав право на проживання у зв'язку з виконан­ням трудових обовязків, крім випадків, коли наймач одержав приміщення у бу­динку підприємства не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного приміщення (член житлово-будівельного кооперативу) перебуває з цим підприємством у трудових відносинах;

8. якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживає два або більше най­мачів, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі;

9. якщо внаслідок міжміського обміну на жилі приміщення в містах рес­публіканського підпорядкування і в курортних місцевостях розмір жилої площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде меншим від встановленого.

У разі визнання обміну жилими приміщеннями недійсним сторони підляга­ють переселенню в приміщення, які вони раніше займали.

Правила обміну жилих приміщень затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР від 31 січня 1986 р. № 31, яка на сьогодні є чинною. Ці Правила встановлюють порядок обміну жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду та фонду житлово-будівельних кооперативів.

Наймач жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають разом з ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з іншим наймачем у будинку зазначеного фонду або членом житлово-будівельно­го кооперативу.

Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

197

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

Член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають разом з ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з наймачем жилого приміщен­ня в будинку державного або громадського житлового фонду чи з іншим чле­ном житлово-будівельного кооперативу за умови прийому до членів коопера­тиву особи, яка вселяється у зв'язку з обміном у будинок житлово-будівельно­го кооперативу.

Обмін жилими приміщеннями між членами одного й того ж житлово-будівельного кооперативу проводиться за рішенням загальних зборів членів коо­перативу. У разі заперечення кооперативу проти обміну спір вирішується в судо­вому порядку.

Якщо між членом кооперативу і членами його сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то член кооперативу, а також одне з подружжя, якому належить право на частину паєнагромадження, можуть вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

Предметом обміну може бути:

• окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок, на які укладено до­говір найму або які перебувають у користуванні члена житлово-будівельного ко­оперативу;

• частина жилого приміщення, що припадає на долю наймача (члена житло­во-будівельного кооперативу) або члена його сім'ї, в тому числі суміжна кімната або частина кімнати.

Обмін жилими приміщеннями може відбутися між громадянами, які прожи­вають в одному або різних жилих будинках, розташованих як у даному, так і в різних населених пунктах. Обмін жилими приміщеннями провадиться без обме­ження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, при якому згода про обмін може бути тільки двосторонньою.

Наймач (член житлово-будівельного кооперативу) або член його сім'ї вправі в установленому вищезазначеними Правилами порядку провести обмін частини жилої площі, що припадає на його долю, з наймачем іншого жилого приміщення або з членом житлово-будівельного кооперативу за умови, що в'їжджаючий у по­рядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні. Як члени сім'ї можуть вселятися: дружина, діти, батьки, дід, баба, онуки, рідні брати і сестри.

Обмін частини одного жилого приміщення на частину іншого жилого примі­щення не допускається.

Обмін частини жилого приміщення з метою окремого проживання не може провадитися неповнолітніми, крім випадків, коли вони при наявності передбаче­них законом обґрунтувань одружилися або влаштувалися на роботу до досягнен­ня вісімнадцятирічного віку, і випадків, коли вони проживають не з батьками (усиновителями).