1.4. Організаційні підходи до методики аналізу використання основних засобів

Ефективне управління підприємством базується на системі аналізу його господарської діяльності, який складається з маркетингового, фінансового та виробничого аналізу, а аналіз якісного стану та ефективності управління основними засобами підприємства є складовою системи аналізу господарської діяльності підприємства, а саме - виробничого. Місце аналізу основних засобів в системі аналізу господарської діяльності підприємства визначено на рис. 1.3.

Економічний аналіз господарської діяльності підприємства

Маркетинговий аналіз

Виробничий аналіз

Фінансовий аналіз

Зовнішній аналіз

Внутрішній аналіз

Аналіз поліпшення основних засобів

Управлінський аналіз

Рис. 1.3. Місце аналізу основних засобів в системі оцінки господарської діяльності підприємства

Місце і роль аналізу основних засобів в системі управління підприємством обумовлюється потребою у повній та об’єктивній інформації щодо їх якісного стану та динаміки в процесі господарської діяльності. Первинна інформація для аналізу надходить з бухгалтерського обліку, який забезпечує постійне збирання, систематизацію і узагальнення даних.

Разом з тим, управління основними засобами потребує інформації щодо характеру змін в господарській діяльності підприємства і тенденціях його розвитку для оптимізації структури матеріально-технічної бази, її якісного складу та прийняття управлінських рішень щодо найбільш оптимального використання засобів праці. Отже, роль аналізу якісного стану та ефективності використання основних засобів в системі управління підприємством полягає у тому, що він є однією з найважливіших ланок аналізу, за допомогою якої реалізуються принципи об’єктивності та ефективності управління господарською діяльністю підприємства.

Рис. 1.4. Завдання, об’єкти та етапи аналізу ефективності використання основних засобів

Місце і роль аналізу якісного стану та ефективності використання основних засобів в системі управління характеризують його як необхідну умову ефективної діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання. Забезпечення ефективної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки ґрунтується на побудові сучасної інформаційної системи управління, важливою складовою якої є економічний аналіз, а будь-яка цілеспрямована діяльність потребує певних обмежень і передбачає визначення суб’єктів діяльності, її об’єктів, мети та завдань, вирішення яких є умовою досягнення мети діяльності, формування інформаційної бази, методів і прийомів, за допомогою яких передбачається вирішити поставлені завдання.

Одним із засобів формалізації аналізу є розробка організаційно-інформаційної моделі, яка поєднує обидві основні складові аналізу: організаційну та інформаційну. Організаційно-інформаційна модель аналізу діяльності підприємства є стислою характеристикою його суб’єктів та об’єктів, мети і завдань, системи показників, що визначають параметри об’єктів, інформаційної бази, методів і прийомів перетворення економічної інформації, узагальнення результатів аналізу. Організаційно – інформаційна модель аналізу основних засобів підприємства складається з шести взаємопов’язаних блоків:

1. Мета і завдання аналізу:

- мета: визначити якісний стан та ефективність використання основних засобів підприємства;

- завдання: визначення тенденції розвитку матеріально-технічної бази підприємства, оцінка динаміки основних засобів в цілому та за структурою, оцінка якісного стану повноти використання основних засобів.

2. Об’єкти та суб’єкти аналізу:

- об’єкти аналізу: наявні основні засоби, функції управління технічним розвитком підприємства, фактори, що визначають організаційно-технічний рівень діяльності підприємства;

- суб’єкти аналізу: керівництво підприємства, плановий, фінансовий, економічний та технічний відділи підприємства.

3. Система показників аналізу:

- натуральні показники: кількість основних засобів (устаткування);

- вартісні показники: вартість основних засобів, обсяг реалізації продукції;

- відносні показники: темпи росту, приросту, індекси, коефіцієнти;

- питомі показники: фондовіддача, фондозабезпеченість, фондоозброєність;

- якісні показники: прогресивність устаткування, рівень оновленості основних засобів;

- витрати на ремонт, реконструкцію та модернізацію.

4. Джерела інформації та інформаційне забезпечення:

- правові джерела: кодекси, закони, постанови, накази, інструкції, П(с)БО, Методичні рекомендації з обліку основних засобів та ін.;

- нормативно-довідкові джерела: норми технічного оснащення, нормативи технічних умов (інструкції по експлуатації, технічні паспорта, сертифікати якості, тощо);

- планові джерела: бізнес-план, інвестиційні проекти;

- облікова та поза облікова інформація: податкова та фінансова звітність, первинні документи, примітки до фінансової звітності, накази керівництва тощо (інвентарні картки обліку основних засобів, описи інвентарних карток, відомості обліку основних засобів, відомості нарахування амортизації, наказ керівництва про введення об’єкта основних засобів в експлуатацію та багато інших документів);

- кошторисна документація на заходи щодо поліпшення основних засобів.

5. Методи обробки інформації:

- економіко-логічні – дають числову характеристику об’єктів дослідження і дозволяють визначити їх розміри, тенденції і закономірності розвитку, а також дозволяють виявити причинно-наслідкові зв’язки між аналітичними показниками і силу впливу окремих факторів на об’єкт дослідження – це методи загального аналізу та методи детермінованого факторного аналізу;

- економіко – математичні – ці методи і прийоми аналізу також дають числову характеристику об’єктів дослідження, але вони ґрунтуються на використанні ПЕОМ і потребують відповідного програмного забезпечення – економіко-статистичні методи, економетричні методи.

6. Методи та прийоми узагальнення результатів аналізу – заключна стадія аналізу, яка завершується прийняттям управлінських рішень щодо подальшого розвитку об’єкту дослідження:

- систематизація даних;

- групування даних;

- виявлення невикористаних можливостей і результатів;

- прийняття управлінських рішень і контроль за їх виконанням.

Таким чином, в даному питанні зазначено, що до показників, які характеризують забезпеченість підприємст­ва основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброє­ність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства. Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей по­казник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприєм­ства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення. Забезпеченість підприємства основними засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розрахову­ють як відношення вартості основних засобів до чисе­льності працівників підприємства. Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних засобів до вартос­ті майна підприємства. Якщо коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 – 0,3), то реальний потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для поліпшення становища.