Питання для самоконтролю

1. Що забезпечує обкатування двигунів внутрішнього згоряння?

2. Які види обкатування двигунів внутрішнього згоряння застосовують на мотороремонтних підприємствах?

3. Якими датчиками обладнаний обкатувальний стенд з АВК?

4. Як здійснюється автоматичне керування обкатувальним стен­дом з АВК?

5. Поясніть роботу принципової електричної схеми керування обкатувальним стендом з АВК?

ТЕСТИ

1. Яка характеристика холодного обкатування двигунів внутрішнього згоряння?

1. При холодному обкатуванні непрацюючий ДВЗ прокручують від електродвигуна на малих оборотах: починаючи приблизно з 500 і закінчуючи при 1000...1400 хв^-1.

2. При холодному обкатуванні непрацюючий ДВЗ.

3. При холодному обкатуванні непрацюючий ДВЗ наванта­жують поступово, починаючи з 1600...1800 хв^-1 і закінчуючи при 1700...2200 хв^-1.

2. Яка характеристика гарячого холостого обкатування двигунів внутрішнього згоряння?

1. При гарячому холостому обкатуванню ДВЗ навантажують поступово, починаючи з 1600...1800 хв^-1 і закінчуючи при 1700... 2200 хв^-1.

2. При гарячому холостому обкатуванню ДВЗ прокручують від електродвигуна на малих оборотах: починаючи приблизно з 500 і закінчуючи при 1000...1400 хв^-1.

3. При гарячому холостому обкатуванню ДВЗ працює на холостому ходу і починається з закінчення холодної, коли ДВЗ надійно запускається, і закінчується при 1400...1800 хв^-1.

3. Яка характеристика гарячого холостого обкатування двигунів внутрішнього згоряння?

1. При гарячому обкатуванні під навантаженням ДВЗ прокручують від електродвигуна на малих оборотах: починаючи приблизно з 500 і закінчуючи при 1000...1400 хв^-1.

2. При гарячому обкатуванні під навантаженням ДВЗ працює як первинний двигун, що обертає гальмо чи той же електродвигун і навантажують поступово, починаючи з 1600...1800 хв^-1 і закінчуючи при 1700...2200 хв^-1.

3. При гарячому обкатуванні під навантаженням ДВЗ працює на холостому ходу і починається з закінчення холодної, коли ДВЗ надійно запускається, і закінчується при 1400...1800 хв^-1.

4. Якими задатчиками обладнаний обкатувальний стенд з авк?

1. Задатчиками програми обкатування.

2. Задатчиками програми обкатування і обертового моменту.

3. Задатчиками обертового моменту.

5. Як здійснюється автоматичний перехід з одного на наступний режим в обкатувальних стендах з АВК?

1. Перехід з одного режиму на наступний відбувається автома­тично від датчика швидкості зміни температури масла.

2. Перехід з одного режиму на наступний відбувається автома­тично.

3. Перехід з одного режиму на наступний відбувається автома­тично від датчика температури.

9. СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ

Й АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ

9.1. ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ І КЕРУВАННЯ

Централізований контроль – це автоматичний контроль пара­метрів процесу з представленням результатів контролю в спеціальному (центральному) пристрої, звичайно встановленому в диспетчера.

Централізований контроль призначений для:

• виявлення відхилень контрольованих параметрів від заданих значень з світловою і звуковою сигналізацією і цифровою реєстрацією цих відхилень;

• виміру контрольованого параметра за запитом оператора і представлення результатів виміру на покажчику (стрілочному чи цифровому);

• обчислення техніко-економічних показників, що характери­зують виробничий процес, з реєстрацією результатів обчислення в нагромаджувачах інформації чи видачею їх у керуючу машину.

За результатами централізованого контролю людина-оператор приймає рішення про цілеспрямоване коректування ходу виробничого процесу.

Рішення обслуговуючого персоналу чи оператора виконуються за допомогою пристроїв централізованого керування чи автоматично з використанням керуючих машин.

Оскільки технологічні процеси сільськогосподарського вироб­ництва складні і різноманітні, алгоритми керування ще не сформульо­вані, а самі процеси протікають повільно і розосереджені по великих територіях, то зв’язок між системами централізованого контролю і пристроями централізованого керування в основному здійснюється через оператора-диспетчера.

В міру розвитку технології і техніки керування на централізо­ваний контроль будуть усе ширше передаватися функції формування сигналів для керуючої машини, тобто централізований контроль буде переростати в автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП).

У комплекс технічних засобів АСУ ТП входять інформаційно-обчислювальні пристрої, призначені для збору, обробки і видачі господарсько-економічної інформації, а також канали зв’язку із системою обчислювальних центрів.

Системи централізованого контролю (СЦК) і АСУ ТП у першу чергу знаходять застосування в промисловому тваринництві і птахівництві.

На фермах промислового типу спостерігається перехід від автоматизації окремих установок до комплексної автоматизації потокових ліній і цехів. Комплексна автоматизація разом з АСУ ТП дозволяє оптимізувати роботу тваринницьких ферм і підвищувати ефективність і продуктивність виробництва. Це досягається завдяки більш точному нормуванню і роздачі корму тваринам, своєчасному видаленню гною і створенню оптимального мікроклімату, обліку продукції й оперативної інформації.

Оперативна інформація про технологічні процеси дозволяє приймати необхідні рішення по безліч питань і задач, а також оперативно керувати виробництвом продукції.

Оперативне керування – це щоденний контроль за діяльністю виробництва і забезпечення взаємоузгодження і ритмічності, безперер­вності й оптимальності роботи всіх ланок прогресивної технології виробництва продукції.

Загальна характерна риса побудови системи централізованого контролю (СЦК) – багаторазове використання тих самих вузлів для обробки однорідних контрольованих сигналів.

У типовій функціональній схемі системи оперативного центра­лізованого контролю і сигналізації, параметри технологічного процесу виміряються первинними перетворювачами у формі електричних сигналів подаються через перемикач у вузол нормування. У цьому вузлі сигнали перетворяться у визначену форму, зручну для їхнього порівняння з заданим значенням у блоці виявлення відхилення і для видачі на цифровий перетворювач. З цифрового перетворювача інформація передається на обробку в обчислювальний пристрій, а головні підсумкові результати зображуються на цифровому індикаторі. Обчислювальний пристрій одночасно є оперативною пам’яттю і видає інформацію по вимозі програмного пристрою.

Оскільки всі параметри, що характеризують виробничий процес, важко відобразити на цифрових індикаторах, то всі контрольовані параметри розділяють на чотири групи:

• постійно відображаються в оператора;

• відображаються через визначені інтервали часу;

• відображаються по виклику оператора;

• відображаються при виникненні граничних відхилень параметрів від заданих.

Всі основні засоби відображення інформації розташовують на приладових щитах і пультах у виді мнемосхем, приладах, що показують і реєструють, та світлових і звукових сигналізаторах. Їх розташовують у порядку, зручному оператору для сприйняття інформації.

Таким чином, СЦК виконують наступні функції:

• реєструють головні параметри технологічного процесу;

• сигналізують про аварійні зміни (відхилення) параметрів;

• безупинно з заданою періодичністю вимірюють ряд пара­метрів і перевіряють їхню відповідність заданим значенням;

• вимірюють другорядні параметри по виклику оператора.

Сучасні СЦК забезпечують також оперативний зв’язок між центральним пунктом керування і технологічних установок, дозволяють оператору-диспетчеру дистанційно змінювати завдання локальним системам керування.

Перед створенням СЦК і САУ ТП у першу чергу повинна бути виявлена техніко-економічна доцільність їхнього використання.

Для спостереження за поводженням тварин і птахів на фермах промислового типу і птахофабриках доцільно використовувати телебачення. Для цієї мети можуть бути використані серійні уста­новки промислового телебачення. Це дозволить скоротити відвіду­вання ферм обслуговуючим персоналом, виключити відвідування ферм сторонніми, що зменшить можливість переносу інфекційних захворювань і виникнення стресових ситуацій.

SCADA-система (Supervisory Control And Data Acquisition у перекладі: “Система диспетчерського керування та збору даних”) призначена для моделювання мережі, що складається з одного або декількох адаптерів і підключених до них приладів, а також схеми технологічного процесу на моніторі ПК; ведення постійного контролю роботи приладів; реєстрація на ПК через задані проміжки часу даних з вибраних користувачем каналів приладів; відображення поточних даних приладів у цифровому або графічному вигляді на екрані ПК; повідомлення про вихід контрольованих величин за задані межі; можливість проглядання архіву вимірювань за будь-який проміжок часу в табличному і графічному вигляді .

SCADA-система використовується для створення схеми технологічних процесів на моніторі ПК і збереження цієї схеми на диску для подальшого використовування. Процес збору даних передбачає опитування всіх приладів з періодичністю, що окремо задається для кожного приладу, відображення результатів цього опитування, а також збереження вказаних користувачем значень у файли протоколу.

При запуску система тестує робочий комп’ютер і автоматично визначає вільні СОМ-порти, до яких через адаптер інтерфейсу можуть бути підключені приладів. Інформація про СОМ-порти виводиться на екран ПК в головному вікні програми.