2.2.2. Основні параметри роботи підприємства (приклад)
Основні технологічні параметри свинокомплексу:
1.План продажу свинини 5990 ц.
2.Реалізаційна маса 1 голови 1,05 ц.
3.Багатоплідність маток 9 гол.
4.Тривалість підсисного періоду 42 дні.
5.Коефіцієнт збереженості поросят:
на протязі підсисного періоду – 88
після відлучення – 88
на відгодівлі – 98
6.Крок ритму днів.
7.Коефіцієнт заплідненості 0,75.
8.Тривалість перебування тварин на дільницях:
а)дільниця холостих маток – 21 день;
б)дільниця умовно – поросних маток – 22 дні;
в)дільниця поросних маток – 86 днів;
г)дільниця підсисних маток – 7 днів переводу матки на опорос.....днів підсосу;
д)дільниця підсвинків на дорощуванні..........днів.
е)дільниця відгодівлі свиней.........днів.
9.Середньодобові прирости:
на відгодівлі 505 г
10. Жива маса поросят:
при народжені 1 кг
при постановці на відгодівлю 31 кг
11. Розмір групи підсисних маток 30 гол.
Щоб виконувати щорічну програму підприємства ─ 5990 ц свинини в живій масі за рахунок відгодівельного молодняку, - необхідно протягом року зняти з відгодівлі та здати на м’ясо 5705 голів з середньою живою масою 105 кг:
5990 ц / 1,05 ц = 5705 голів
Враховуючи, що в процесі відгодівлі деяка частина молодняку (в нашому випадку санітарний брак - 2%, а збереженість - 98%) з різних причин буде достроково знята з відгодівлі, на відгодівлю повинно бути поставлено молодняку більше:
5705– 98%
х – 100%
Одержана величина одночасно означає і кількість молодняку, який пройшов процес дорощування і протягом року переданий у цех відгодівлі.
Отже,треба визначити, яку кількість поросят 2-місячного віку має бути поставлено на дільницю дорощування.
За проектним завданням санітарний брак на цій дільниці становить – 12 %, відповідно збереженість – 88 %. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:
5822 голів – 88 %
х – 100 %
Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку (відходу) в підсисний період (12%).
6615 голів – 88%
х – 100%
Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів, необхідних для виконання програми. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних свиноматок (які беруть участь у процесі відтворення без розділення на основних та перевірюваних) дорівнює 9 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:
Репродуктивний період свиноматок визначаємо за формулою:
П = Т пор. + Т під. + Т хол., де:
Т пор. – тривалість періоду поросності, днів;
Т під. – тривалість підсисного періоду, днів;
Т хол. – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.
П = 114 + 42 + 22 = 178 днів
Загальне поголів’я свиноматок на комплексі прямопропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання свиноматок:
,
де
О – потужність свинарського підприємства, гол;
П – репродуктивний період, днів;
Т – коефіцієнт заплідненості свиноматок;
Д – вихід ділових поросят;
Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;
Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.
М
=
Для виконання плану одержання поросят у кількості 7518 голів комплекс має бути укомплектований поголів’ям свиноматок у кількості 474 голови.
Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на свиноматку за рік (в середньому по стаду):
;
де А – кількість опоросів на свиноматок за рік;
Т – коефіцієнт заплідненості свиноматок;
П – репродуктивний період, днів.
А
=
Визначення кроку ритму виробництва. Крок ритму виробництва є одним з найважливіших параметрів підприємства для характеристики тривалості формування технологічної групи тварин, а також інтервалу, через який відбувається черговий рух технологічних груп з дільниці на дільницю або реалізація готової продукції. Він не може бути визначений довільно, а тільки шляхом розрахунку і завжди є похідним від двох величин: кількості нормальних опоросів на підприємстві протягом року і розміру технологічної групи підсисних свиноматок.
Розмір технологічної групи підсисних свиноматок незалежно від особливості технологій кількісно менше змінюється, ніж розміри технологічних груп на інших виробничих дільницях і, як правило, коливається від 30 до 60 підсисних свиноматок, тоді як для інших статево-вікових груп свиней цей показник може коливатися в значно більших межах.
Практично крок ритму виробництва – це той оптимальний період часу, протягом якого формується технологічна група підсисних свиноматок, тобто час, за який в усіх станках сектора відбудуться опороси свиноматок.
Оскільки крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних свиноматок, то при вільному проектуванні необхідно перш за все обрати розмір сектора (секції) для розміщення технологічної групи підсисних свиноматок.
У нашому випадку свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 30 станків у кожній. Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:
Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати: 30 станків / 2,3 опоросу = 13 днів
Отже, крок ритму виробництва становить 13 днів.
Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):
1)технологічна група глибокопоросних свиноматок при постановці на опорос з врахуванням 12 % аварійних опоросів, які передбачені в проектному завданні, складається із 34 свиноматок (30 підсисних свиноматок + 4 (12%), які опоросилися аварійно);
2)технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (14%) складається з 39 голів (34 голів + 5 (14%));
3)технологічна група новонароджених поросят складається з 270 голів (30 свиноматок х 9 новонароджених поросят), а до відлучення зменшується на 12% (відхід за період), або на 32 голови, і становить 238 голів;
4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (12%) становитиме 209 голів (238 голів – 29 голів (12%));
5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 205 голів (209 голів - 4 голів (2% санітарний брак за період)).
Таблиця 13