УКРАЇНА	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
	Вінницький національний аграрний університет Кафедра історії України та філософії

ТЕОЛОГІЯ

Плани семінарських занять

Навчальної дисципліни для підготовки студентів ОКР „бакалавр” за спеціальностями: агрономія – 6090101; технологія виробництва і переробки продукції тваринництва – 6090102; екологія та охорона навколишнього середовища – 6040106; машинобудування – 6050503; процеси, машини та обладнання сільськогосподарського виробництва – 610202; облік і аудит – 6030509; економічна кібернетика – 6030502; менеджмент організацій – 6030601; харчові технології та інженерія – 6.051701; лісове і садово-паркове господарство – 6.090103; водні біоресурси та аквакультура – 6.090201; міжнародна економіка – 6.030503; фінанси і кредит – 6.030508

Вінниця – 2015

Теологія. Плани семінарських занять навчальної дисципліни для підготовки студентів ОКР „бакалавр” за спеціальностями: агрономія – 6090101; технологія виробництва і переробки продукції тваринництва – 6090102; екологія та охорона навколишнього середовища – 6040106; машинобудування – 6050503; процеси, машини та обладнання сільськогосподарського виробництва – 6100102; облік і аудит – 6030509; економічна кібернетика – 6030502; менеджмент організацій – 6030601; харчові технології та інженерія – 6.051701; лісове і садово-паркове господарство – 6.090103; водні біоресурси та аквакультура – 6.090201; міжнародна економіка – 6.030503; фінанси і кредит – 6.030508 ВНАУ ІІІ-ІV рівнів акредитації. – ВНАУ. – 16 с. – 2015 р.

Плани семінарських занять підготували:

доктор історичних наук, професор Левчук К.І.

кандидат історичних наук, ст. викладач Муханов В.М.

кандидат історичних наук, доц. Мазило І.О.

Вінницький національний аграрний університет

Рецензенти: доктор філософських наук, професор ВНТУ Ратніков В.С.

кандидат філософських наук, доц. Колос О.В.

Рекомендовано до видання: кафедрою історії України та філософії ВНАУ (протокол № від 2015 р.)

Затверджено

Навчально-методичною комісією Вінницького національного аграрного університету протокол № від 2015 р.

Передмова

“Теологія”, як предмет ознайомлює студентів з богословським і релігійно-філософським надбанням християнства, яке мало визначальний вплив на утвердження загальнолюдських духовних, моральних і культурних цінностей.

Упродовж багатьох поколінь богослов’я вважалося вершиною духовних знань, яких спромоглося досягти людство. Нині воно посідає одне з провідних місць серед гуманітарних і філософських дисциплін у європейській системі вищої освіти. Однак вивчення цієї науки має одну суттєву особливість. Специфікою теології є те, що вона має два основні виміри: внутрішній — онтологічний і зовнішній — раціонально-схоластичний.

Онтологічний вимір означає, що йдеться про здатність людського розуму на інтуїтивному, містичному рівні споглядати те, що належить до трансцендентного Божественного буття. Раціонально-схоластичний рівень передбачає, що робиться спроба на раціональному рівні систематично викласти основні істини Біблійного вчення про Бога, а також про його ставлення до людини і до створеного Ним світу. Саме в такому сенсі можливо говорити про „теологію” як про науку.

Дисципліна “Теологія” є ознайомлювальним курсом з християнської теології і не передбачає поглибленого вивчення основних догматів Церкви. Але оскільки в Україні історично Східне християнство, тобто Православ’я, суттєво вплинуло і далі впливає на формування релігійного світогляду та утвердження самобутності нашого народу, то основна увага приділятиметься вивченню православно-богословської традиції, в якій починаючи з Апостолів і великих Отців Церкви всебічно розкрито найважливіші біблійні істини Божественного Одкровення.

Для полегшення сприйняття лекційного матеріалу акцент робитиметься на викладенні основ християнської метафізики, наріжним каменем якої є власне теологія, антропологія і космологія. Іншими словами, завданням цього курсу стане ознайомлення студентів з науково-богословською проблематикою, окресленою загальною темою “Бог, людина і світ”.

Анотація

Курс “Теологія ” виконує світоглядну та методологічну функції відносно вивчення всіх інших дисциплін за навчальними планами. Філософська проблематика курсу спирається на гуманітарний аспект загальнонаукового і спеціально-наукового знання дисциплін, що вивчають студенти. Історія філософії, Релігієзнавство, Фізика, Логіка, Біологія, Математика, Філософія становлять базові навчальні курси, на які спирається викладання даної дисципліни. Соціологія, Культурологія та інші спецкурси, що повинні поєднувати знання різної модальності можуть використовувати знання, отримані студентами при вивченні даної дисципліни.

Метою викладання дисципліни "Теологія" - є вивчення основних особливостей побудови системи теологічного знання, його природу, генезис та можливість коректного співставлення цих систем знання різної модальності.

Задачі вивчення дисципліни:

- одержати знання з організації і генезису систем теологічного знання;

- визначати специфіку функціонування теологічного знання в структурі сучасного суспільства і в житті особистості;

- практично використовувати набуте знання для коректного співставлення науки і релігії.

У результаті опанування курсу студент повинен знати:

- перелік основних проблем, що виникають при співставленні сучасної науки і теології;

- основні сучасні течії з філософської теології;

- специфічні риси організації та структури теологічного знання;

- філософські та теологічні передумови виникнення сучасної форми наукового знання;

- шляхи пізнання світу, особливості функціонування знань в сучасному інформаційному суспільстві.

Вміти:

- розрізняти філософські основи світобачення і релігійного світорозуміння кожної культурно-історичної епохи;

- об'єктивно і критично оцінювати досягнення сучасної секулярної культури і вміти пояснювати соціальні протиріччя технологічної цивілізації;

- логічно формувати думки і коректно користуватись категорійно-понятійним апаратом філософських і соціологічних наук, матеріалами з теології, історії філософії;

- застосовувати одержані філософсько-методологічне та теологічне знання при вирішенні професійних задач

- проявляти здатність до діалогу як засобу вирішення філософсько-релігійних та науково-етичних проблем і встановлювати баланс між науковими та релігійними системами знання для досягнення консенсусу.