Структура джерел фінансування інновацій

Фінансові ресурси	Тип ресурсів	Джерело фінансування
Державні	Власні	Державний бюджет. Позабюджетні фонди: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України, Фонд державного майна України, Державний інноваційний фонд
	Залучені	Державна кредитна та страхова системи
	Позичкові	Державні міжнародні позики, державні облігаційні, боргові, товарні та інші позики
Підприємства	Власні	Прибуток, амортизаційні відрахування, страхові суми відшкодування збитків, іммобілізовані надлишки основних засобів й оборотних коштів, нематеріальні активи тощо
	Залучені	Внески, продаж та додаткова емісія акцій, інвестиційні ресурси інноваційних компаній та фондів, страхових компаній та недержавних пенсійних фондів
	Позичкові	Банківські, бюджетні та цільові кредити, інвестиційні ресурси іноземних інвесторів тощо

Інвестування завжди пов’язано з ризиком, оскільки неможливо заздалегідь сказати, чи матиме комерційний успіх проект (тобто чи знайдуться споживачі для нової продукції). Тому виникає потреба у попередній оцінці (експертизі) інноваційного проекту. На підставі експертизи приймаються рішення про доцільність і обсяг фінансування. Велике значення мають строки проведення експертиз, погоджень, тривалість періоду від подачі заявок і пропозицій до відкриття фінансування та одержання субсидій.

Класифікація витрат, пов’язаних зі здійсненням інноваційної діяльності

Експертиза проводиться поетапно. Нижче подано зміст цих етапів.

1. Попередня оцінка проекту. Відбираються проекти й програми, які практично реалізовані та мають економічний ефект. При цьому враховують:

1. відповідність проекту цілям інвестора;

2. додатковий суспільний і соціальний ефект у заявника;

3. приналежність нової одержуваної власності;

4. залучені при виконанні проекту ресурси й галузева орієнтація;

5. рівень ризику;

6. зв'язок з іншими науково-технічними програмами;

7. наявність податкових пільг;

8. вплив на експортно-імпортні зв’язки країни.

2. Комплексна експертиза містить:

1. оцінку учасників проекту (компетентність, практичний досвід керівників, якість проведеного маркетингу, діловий досвід компанії, потенційний капітал у виконавця проекту, заходи щодо захисту від фінансового ризику, обсяги робіт у компанії, відповідальність наявним потужностям, наявність кваліфікованого персоналу);

2. оцінку поточного перспективного ринку товарів і послуг для результату виконуваного проекту (положення на ринку, виявлення потенційної ємності, перспективи конкуренції, імовірність комерційного успіху, імовірний обсяг продаж, ціноутворення, вплив на існуючі товари);

3. оцінку використовуваних науково-технічних і технологічних розробок (унікальність, патентна захищеність, наявність сировини та матеріалів, загальна технічна оцінка прогресивності, імовірність технічного успіху, вплив на інші проекти);

4. оцінку фінансових потоків (оцінка стартових і загальних витрат, розподіл коштів по етапах проекту та елементам видатку, тривалість періоду повернення коштів, фінансовий ризик, рентабельність, механізм повернення коштів, гарантії);

5. оцінку екологічних і соціальних наслідків.

3. Висновок по проекту. Містить висновки про доцільність виконання і фінансування проекту.

Кожний проект повинен мати план і відповідати вимогам щодо оформлення. Це висуває особливі вимоги до менеджерів інноваційних проектів.

Сукупність прийнятих і затверджених після відповідної експертизи інноваційних проектів досліджується з точки зору можливості їх включення до інвестиційного плану виконання комплексу проектів. Такий план передбачає комплекс заходів економічного та адміністративного змісту, які визначають розміщення, порядок та обсяги фінансування кожного проекту в часовому просторі, виходячи з можливостей інвесторів, а також порядок повернення інвестованих коштів.

При формуванні інвестиційного плану реалізації комплексу інноваційних проектів поряд з економічними враховуються соціальні, екологічні та інші фактори, а також невизначеність, інноваційний ризик та ризик негативного впливу несприятливих факторів.

Під інноваційним (підприємницьким) ризиком розуміють ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов’язаних з інноваційними процесами, виробництвом нової продукції, товарів, послуг, їх операціями, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

Передбачення інноваційних ризиків та врахування впливу несприятливих факторів запобігає порушенню рівня стійкості проекту та плану інвестування комплексу інноваційних проектів. Навпаки, ігнорування ними призводить не лише до погіршення основних результатів інноваційної діяльності в порівнянні із запланованими, а може призвести навіть до серйозних зривів у виконанні інвестиційних та інноваційних програм у цілому.

Вибір варіантів реалізації інноваційного проекту та формування інвестиційних планів виконання комплексів інноваційних проектів здійснюється в умовах невизначеності щодо майбутнього впливу несприятливих факторів. Їх вплив може позначитися на зростанні періодів реалізації проектів та планів, збільшенні необхідних обсягів інвестування, зменшенні очікуваного прибутку, затримці з поверненням інвестованих коштів. Несприятливі фактори можуть також впливати на складання плану інвестування інноваційних проектів.

До несприятливих факторів, які підлягають першорядному врахуванню, слід віднести:

1. зростання вартості основних фондів необхідних для реалізації проекту є наслідком зміни від запланованого раніше рівня цін та тарифів (наприклад, збільшення орендної плати за землю, виробничі площі та устаткування, збільшення з різних причин вартості будівельно-монтажних робіт чи обладнання тощо) або переоцінки вартості основних фондів. Крім збільшення вартості проекту це може викликати збільшення періоду спорудження та запуску відповідного об’єкта і, як наслідок, впливати і на всі наступні стадії реалізації проекту;

2. підвищення вартості виробничих ресурсів, експлуатаційних витрат та витрат на оплату праці експлуатації. Це призводить, насамперед, до зменшення прибутку і, як наслідок, - до зменшення коштів, які своєчасно повертаються інвесторам. Строк окупності та період досягнення заданих характеристик фінансової діяльності збільшується;

3. зменшення ринкової ціни створеної продукції або послуг, що надаватимуться у процесі їх реалізації. Це знижує очікувану фінансову віддачу, що в результаті збільшує тривалість строку окупності проекту і періоду досягнення заданих характеристик фінансової діяльності;

4. інфляційні фактори, в тому числі вища інфляція по групі основних видів продукції та ресурсів, а також зміна співвідношень рівнів інфляції, курсів іноземних валют.

Що ж до зазначених перших трьох факторів, то вони мають місце і за умов відсутності інфляції, оскільки практика реалізації інноваційних проектів свідчить про те, що заявлена вартість проекту та термін його виконання часто бувають заниженими у порівнянні з факторними у 1,5 – 2 рази. Це пояснюється тим, що при виконанні проекту доводиться виконувати додаткові роботи і вирішувати нові проблеми, передбачити, які заздалегідь, на етапі планування, було неможливо.

Отже, розробка інноваційного проекту являє собою особливим чином організовану НДР прогнозно-аналітичного і техніко-економічного характеру, пов’язану з постановкою мети розробки проекту, плануванням і оформленням проектно-кошторисної документації проекту.